— Півроку із села автобус не їздить на Полтаву, — розповідає другокурсниця Полтавського педагогічного університету 19-річна Інна Горбань із села Мар'янівка Карлівського району. — Раніше автобус був у п'ятницю та неділю. Платили за квиток 26 гривень. Із Нового року відмінили. Тепер, аби дістатися обласного центру, треба їхати до Карлівки, звідти брати квиток на Полтаву. Як назад їдемо, сідаємо на проїжджаючий транспорт і сходимо на повороті на село. Тоді йдемо до села чотири кілометри.
У Мар'янівці 200 жителів. Старші дістаються до обласного центру через Карлівку. Молодь призвичаїлася їздити до Полтави в складчину — десятеро студентів вчаться в Полтаві.
— Хлопці придумали скидатися комусь із місцевих по 23 гривні, а той їх везе машиною на Полтаву, — продовжує Інна. — Але не завжди так вдається. Багатьох батьки забирають. Пагано лиш тим, чиї батьки на заробітках. У нас до села їздить один полтавець бабусю доглядати, то зарання домовляється, аби за гроші хтось із місцевих виїжджав.
Щоб до села пустили автобус, має постійно бути не менше 20-ти пасажирів.
— На маршрут Полтава — Мар'янівка закінчився дозвіл на перевезення. На поновлення ліцензії ніхто навіть не подавав, бо не хочуть працювати у збиток, — говорить голова Карлівської районної ради 49-річний Петро Світлик. — Для вирішення проблеми є два шляхи: потрібно подати заявку на конкурс, щоб знайти водія, який би захотів їздити на цьому маршруті. Другий — це дотація з місцевого бюджету, що навряд чи буде, бо коштів немає.
Торік жителі семи сіл Миргородщини написали колективне звернення до президента та Міністерства інфраструктури України, аби до їхніх сіл пустили рейсовий транспорт. Після цього відновили автобусне сполучення з тамтешнім селом Панасівка. Нині автобус туди курсує двічі на тиждень.
Коментарі