"Я виріс у Радянському Союзі без Різдва. Така доля радянських дітей, — каже ведучий програми "Знак якості" на телеканалі "Інтер" Костянтин Грубич, 39 років. — Про дитсадок пам"ятаю лише те, що там було багато зайчиків. А от конкурси-маскаради в школі я увесь час вигравав".
Грубич народився в Полтаві. Навчався у школі N22.
— У другому класі був Буратіно. Тьотя мені шила костюм. Потім мушкетером. Шляпу велику клеїли, була синя атласна плащ-накидка, чоботи червоні. Тоді я виграв конкурс. Уже дорослим грав Діда Мороза для своїх дітей.
Костянтин закінчив факультет журналістики столичного університету Шевченка. Працює в Києві, має 11-річну доньку Владиславу й на рік молодших двійнят Олю та Ярослава.
— Зараз вони вже нікого не грають. А раніше, пам"ятаю, Ярослав був годинником, а дівчата цукерками і сніжинками.
Колишній полтавець нардеп "нашоукраїнець" 60-річний Микола Кульчинський у дитинстві на маскаради не ходив.
— Наша сім"я жила дуже бідно, — пригадує Микола Георгійович. — Але вдома ми завжди святкували Різдво. Я знаходив під ялинкою подарунки. Найкращий отримав у першому класі, це були ковзани.
Каже, коли навчався у старших класах, люди стали заможнішими, й з"явилися костюмовані свята й новорічні бали.
— Мама мені пошила костюм козака, — хвалиться Кульчинський.
Народився Микола Георгійович у місті Дубно Рівненської області. Коли йому було 7 років, родина переїхала до Новомосковська на Дніпропетровщині. До Полтави перебрався 1972-го, коли одружився з Раїсою Максимівною. Нині має 33-річного сина Романа та доньку Лесю, 23 роки.
— Роман був зайчиком. Дружина шила йому костюми, а він розказував віршики. Про Лесю не пам"ятаю, я почав активно займатися громадською роботою й майже її не бачив.
1988 року Кульчинський організував у Полтаві колядування.
— Ми написали вертеп. Я грав Симона Петлюру. Спочатку це відбувалося на квартирі, потім на Театральній площі. Нині вже третій рік 7 січня влаштовуємо там виставу "Різдвяна феєрія".
Композиторка і співачка Наталія Май, 39 років, вірила в існування Діда Мороза до третього класу.
— У дитсадку була котиком. Потім ведмедиком. Згодом мені пошили костюм сніжинки, — пригадує. — У школі з баяном вела всі вечори. Новий рік — найулюбленіше свято. Завжди співала, танцювала та розповідала вірші.
Народилася Наталія Май у місті Свердловськ Луганської області. У 12 років із батьками переїхала на Полтавщину. У дитинстві зустрічала Новий рік із мамою та старшою сестрою.
У Май троє дітей. У лютому донькам Олесі та Станіславі буде 14 та 13 років відповідно. Вони співають із мамою на концертах. Ще має 20-річного сина Сергія, який навчається на третьому курсі Полтавського інституту економіки і права та заочно в юридичній академії. Раніше родина жила в райцентрі Велика Багачка, зараз — у селі Мачухи під Полтавою.
Нині в новорічні ночі Май працює.
— Дітей лишаю біля ялинки з бабусею, — знизує плечима співачка. — Є, звісно, шкільні вечори. Стеся на концерті була козою-дерезою двічі підряд. Леся трохи старша, її козою не одягаємо. Вона — то українська дівчина, то в бальному платті. Сергій часто грав джина, бо в нього східна зовнішність. Діти давно знають, що Діда Мороза немає. Але щоразу шукають від нього подарунків під подушкою.
3 
1
Коментарі