Скульптор із міста Комсомольськ 56-річний Олег Рябо боїться пірнати на глибину. Каже, страх з'явився після цьогорічної подорожі до Криму.
— Повернувся з Міжводного. Люблю дайвінг. Цього року вирішив полювати на камбалу, — розповідає. — Занурився нормально. На дні переплутав камбалу з електричним скатом. Штрикнув його пікою. Він почав швидко рухатися. Черкнув мене по нозі, два рази торкнувся руки. Це не смертельно, але по відчуттю, наче бджола жалить. Я йому проштрикнув живіт, тож вирішив будь-що підняти на берег. Уже на суші з товаришами його добили.
Олег Рябко каже, відтоді під водою здається, наче за ним хтось пливе.
— Ще боюся, коли справи йдуть не за планом. Тому все продумую ретельно наперед. Побоююся заздрісників. Намагаюся їх до свого життя не пускати. Постійно через рідних переймаюся, через їхнє здоров'я.
Президент федерації тхеквондо у Полтавській області 33-річний Юрій Шавиро, коли їде на змагання, завжди спускається із сьомого поверху пішки. Каже, боїться застряти в ліфті. Також переживає, щоб не запізнитися на потяг чи автобус.
— На мені велика відповідальність. Через це і страх. Боюся, що команда поїде на змагання без тренера. Ще перед виходом перевіряю всі електроприлади в будинку. В прикмети не вірю. Навмисне завів дома чорну кішку, і нічого поганого не стається. Щодня мені по сто разів дорогу переходить. Остерігаюся п'яних водіїв, які на трасі їдуть по зустрічній. Прям злості на них не вистачає. Боюся самотності. Це, певно, головний мій страх. Трохи вірю у фен-шуй. Дома та на роботі маю різні амулетики й обереги.
Нардеп 64-річний Микола Кульчинський почав боятися замкненого простору після обстеження хребта.
— Мені довелося робити томографію, а при цьому потрібно 20 хвилин лежати в спеціальній капсулі, — говорить Микола Георгійович. — Там зовсім мало місця. За якийсь час мене почав паралізувати страх. Я навіть попросив лікаря зупинити обстеження. Та він мене заспокоїв. Сказав, що я не перший такого злякався. У багатьох людей таке виникає. Переконав продовжити огляд. Довелось якось узяти себе в руки та лежати спокійно.
Керівник обласної організації Української народної партії 45-річний Сергій Соловей боїться лише Бога.
— Колись зауважив, що наставник мусульман в Україні Шейх Ахмед завжди пристібається, коли сідає за кермо. Я перепитав навіщо, може, боїться міліції. Тоді він мене навчив, що, крім Бога, боятися нічого не потрібно. Я згоден, бо за кожен негідний вчинок мусимо відповісти. Я це зрозумів на власному досвіді. Головні обереги для мене — три хрестики, які постійно вожу в машині. Один був освячений Папою Римським у Ватикані. Я там ніколи не був, але хрестика освячували спеціально для мене. Другий — у Єрусалимі. Третій — це Кельтський хрест, освячений кардиналом Любомиром Гузаром.
Може виникнути страх немитих рук
Фобії виникають у людей з уразливою нервовою системою. Це може бути пов'язане з рисами характеру чи негативною ситуацією.
— Якщо людина захворіла і думала, що це пов'язано з немитими руками, після одужання може виникнути страх немитих рук. Тоді починають постійно їх мити чи протирати серветками. Загалом люди з фобіями цілком адекватні, — говорить головний лікар обласного психоневрологічного диспансеру 54-річний Віталій Закладний. — Певні страхи зароджуються ще в дитинстві. Багато хто з нас не проходить крізь так звані собачі ворота, не наступає на проміжки між плитами, має звичку спльовувати через ліве плече. Це така легка форма страхів, яка не має негативних наслідків. Якщо ж особа залежна від фобії, необхідно якнайшвидше звернутися до психотерапевта. Що довше жити зі страхом, то більше він стає сутністю людини. Після лікування у психотерапевта можна попрацювати з психологом для посилення ефекту.
2 
1
Коментарі