У Полтавській області люди їздять на роботу з одного райцентру в другий. Великі підприємства організовують підвезення власним транспортом або оплачують проїзд, будують гуртожитки та харчують. Часто місцеві не можуть забезпечити потребу в робочій силі або необхідні кваліфікованіші працівники.
В селі Давидівка Полтавського району підприємство "НАРДБуд" виготовляє запчастини для залізниці. Там працюють 30 людей. Більшість із сусіднього села Степне. Також приїздять із сіл Полтавського району, частина працівників із селища Котельва.
43-річний Олександр Шолудько в Давидівку влаштувався з пасинком. Живуть у сусідньому селі Ковалівка, за 7 км. Щоранку їздять на роботу разом з керівником.
— На роботу начальник забирає своєю машиною. Увечері везе назад. Якби в Полтаві робив, то на проєзд викидав би 12 гривень, — розповідає. — Платять справно, зарплата залежить від того, скільки зроблю деталей за день. Можу получить до 5 тисяч гривень у місяць. Недавно померла жінка, хазяїн нам із сином дав по тисячі.
Більшість підприємств шукають кваліфікованих працівників. Щоб привабити людей, дають рекламу про вакансії, звертаються в службу зайнятості, проводять збори в селах.
Агрофірма "Подоляка" із села Байрак Диканського району — одна з найбільших в області. Має 15 тис. га землі. Розташована на території 10 сільських рад. Вирощує зернові, соняшник, цукровий буряк, розводить корів та свиней.
На території тракторної бригади, поряд з ангарами, стоять нові трактори, комбайни та вантажівки. Водіїв вантажівок на підприємстві жартома називають "директорами", бо в салоні є телевізор, кондиціонер, навігатор, радіо, пічка й холодильник.
— Щомісяця приймаємо ходаків, але перевагу віддаємо людям з досвідом, — говорить 55-річний Микола Білозор, заступник генерального директора з рослинництва. — Людей без досвіду беремо на сезонні роботи або даємо можливість постажуватися. Водії та механізатори спочатку працюють з досвідченими працівниками на газонах та зілах. Через 10-12 днів пересідають на оці нові машини. Коли хоче працювати з худобою, назначаємо до телят, пастухом.
Найбільше заробітчан їдуть з травня на сезонну роботу, багато із Західної України.
— Потрібні люди для збирання цукрового буряку, заготовки сіна, завантаження машин, — додає Микола Білозор. — Працювати треба 12-14 годин на день, але платимо 4 тисячі в місяць. Набираємо 60 чоловік, усіх оформлюємо по трудовій. Раніше було 150, але зараз більшу частину роботи виконує техніка.
Жителі Семенівського району найчастіше йдуть працювати на сільськогосподарське підприємство "Дружба" в селі Очеретувате. Кажуть, кімнати в гуртожитках майже як квартири, їдальня — на першому поверсі. Харчують за 10 грн на день.
У січні працівники сільськогосподарських підприємств по області на місяць йдуть у відпустку. З лютого починаються ремонтні роботи, перевіряють техніку перед посівною, з'являються нові вакансії.
У Полтавській обласній адміністрації говорять, багато підприємств в області беруть на роботу працівників нелегально. Офіційно в службу зайнятості щомісяця подають запит на одну-дві вакансії. Середню зарплатню пропонують від 1,4 тис. грн.
У трудовій книжці не знайшов жодного запису
— Їздив з Полтави в село Залізничне, за 18 кілометрів від міста. На станках у цеху робив пружини, — розповідає полтавець 23-річний Григорій. Рік працював у компанії "Локомотив Комплект". — Взимку замерзав, бо в цехові стояла одна маленька пічка, яка єлі гріла. Режим роботи порушували. Бувало, півтори доби на ногах стояв.
Григорій каже, керівництво обіцяло високу зарплату.
— Поначалу, справді, получав по 4,5 тисячі. Потім стали задержувать, тільки за проєзд вертали гроші. Коли уволився, познімали штрафи невідомо за що. А в трудовій книжці не знайшов жодного запису.
Директор підприємства Геннадій Ільницький про умови праці говорити не хоче.
— Якщо працівник звільнився, а в трудовій книжці немає запису, можна звернутися в міліцію й суд. Але справа виграшна, якщо в людини є свідки, які підтвердять, що працювали з нею на одній роботі. Або коли вона має робочі документи за власним підписом, — розповідає юрист з Полтави Андрій Тарапата, 34 роки. — Суд повинен зобов'язати працедавця внести записи до трудової книжки цього працівника.
3 
1
Коментарі