Місця на кладовищах Полтавщини резервують наперед. Більшість цвинтарів вважають закритими. На деяких із них місцеві жителі перепродують землю під поховання. За місця на центральних алеях беруть хабарі.
У Полтаві 14 кладовищ. Лише два з них діють — Розсошенське і Затуринське. За останні кілька років на Розсошенському нові поховання простяглися на 1,5 км.
— Гляньте — одні свіжі могилки та вінки рядками, — говорить землекоп. Називатися не хоче. Разом із трьома працівниками цвинтаря він закопує свіжу могилу.
— Помирати стали частіше, — хитає головою чоловік. — Постійно додаємо до кладовища нові "квадрати" землі. Дехто боїться, що йому не дістанеться, то резервує по кілька місць біля померлого свояка.
Між рядами поруч із могилами заасфальтовано великі площі. Подекуди стоять хрести з порожніми табличками — це під майбутні поховання.
Забронювати місце під поховання можна лише біля могили родича. Якщо людина наперед зайняла місце під могилу — їй треба його документально оформити в місцевому комбінаті ритуальних послуг. Офіційна плата за резервування в Полтаві — 65 грн. Зайняти порожню земельну ділянку під сімейне поховання на кладовищі не дозволяють.
Місця під поховання виділяють лише у вільних квадратах. З неофіційних джерел, хабар за місце на центральній алеї кладовища становить від 1 до 2,5 тис. грн. Його дають керівникам комбінатів ритуальних послуг, через котрих йде оформлення місць поховань.
У Кременчуці з 18 міських кладовищ діють два. Вільні площі під поховання є на цвинтарях у мікрорайоні Молодіжний та біля Деївської гори. Торік місцевий комбінат ритуальних послуг установив плату за резервування місця на кладовищі — 750 грн. До цього резерв на кладовищі коштував 1 тис. грн. У вівторок міські депутати знизили тариф на резервування місця до 50 грн.
Минулого року в Кременчуці виник скандал. Працівники спецкомбінату перед похороном закидали землею викопану могилу. Буцімто рідні покійної не заплатили тисячу гривень та не оформили місце під поховання в законному порядку. Директор підприємства Віталій Дедюрін пообіцяв із нинішнього року залучати міліцію до боротьби із самовільним захопленням землі під поховання.
Хабар за місце на центральній алеї кладовища становить до 2,5 тисячі гривень
— У законі чітко написано — у разі смерті людині безкоштовно надається місце на діючому кладовищі, — коментує чоловік. — На кладовищах масово захоплюють землю. Без нашого відома люди ставлять огорожі по 12 метрів завдовжки, за якими можна вмістити до 10 могил.
Дедюрін пояснює, якщо ви раніше зайняли місце біля померлого родича — його потрібно документально оформити. Встановлення огорожі на могилі не гарантує, що місце під поховання за законом належить вам.
Стандартні розміри могили — 1,5 на 2,2 м. У Кременчуці на закритих цвинтарях місце під поховання біля могили родича можуть безкоштовно оформити учасники бойових дій, ветерани війни. Для дітей війни плата — 60 грн, для решти городян — 120.
Через брак вільної площі місцеві жителі починають нею спекулювати.
— Це цілий бізнес, — обурюється Дедюрін. — Приходить учасник війни, бере на себе безкоштовно резерв. За три дні пише заяву, що відмовляється від нього на користь іншої особи.
Цього року фінансування на утримання міських кладовищ у Кременчуці зменшили всемеро. Замість 1,5 млн грн виділили 200 тис.
Факти спекуляції землею на кладовищах відстежує обласне управління з боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ). У Кременчуці торік викрили злочинну групу, яка брала хабарі за поховання — 2,5 тис. грн за місце. Правоохоронці зафіксували сім таких випадків.
П"ять років тому виявили злочинну групу в Полтаві. Двом керівникам комбінату ритуальних послуг та бухгалтеру люди платили за місця на кладовищі.
— Це вічний бізнес. Викриєш одних, з"являються інші, — говорить Віталій Ботвина з обласного УБОЗу. — Наше управління займається такими системними випадками.
Судового рішення у справі досі немає.
— Виявили сім фактів хабарництва, — розповідає заступник начальника Кременчуцького УБОЗу Андрій Мудрий. — Надрукували в газетах наш телефон. За ним четверо кременчужан поскаржилися, що з них дерли хабарі за поховання у спецкомбінаті ритуальних послуг.
За таке зловживання загрожує ув"язнення на термін від п"яти до 10 років.
У райцентрах області під кладовища постійно виділяють нові площі. Резервувати місця біля померлих родичів тут можна безкоштовно. В Хоролі старий цвинтар уже лежить упритул до будинків. Біля городу Надії Лисенко — могили. Жінка нарікає: влітку гарбузи та кабачки достигають на цвинтарній землі.
За встановленими нормами — кладовище від людського житла має знаходитися за 500 м. Якщо така відстань не витримана — можна скаржитися у санстанцію та міліцію.
— Далі кладовище нікуди не росте, — розповідає заступник мера Дмитро Юрченко. — За півтора кілометра є інше — діюче. Зараз вирішуємо питання про виділення земельної ділянки під поховання, бо через чотири роки місць під могили не залишиться.
У Миргороді плати за місце також не беруть. Тут вісім кладовищ. Лише половина з них діють. Нещодавно до одного додали 3 га вільної землі.
Аби зекономити землю під поховання, в Полтаві торік почали будувати колумбарій. Це сховище для урн із прахом померлих після кремації (спалювання тіла).
Найближчий до Полтави крематорій у Харкові. Ціни на кремацію там від 300 до 800 грн. Урна для праху померлого коштує від 30 до 1,5 тис грн.
Колумбарій у Полтаві матиме вигляд стіни зі 120 комірками. В одну комірку вміщується три урни. Над комірками зазначатимуть паспортні дані та дату смерті особи.
На будівництво колумбарію місцева влада виділила 75 тис. грн.
Церква не схвалює кремації
— Духовенство терпимо ставиться до кремації лише у разі, коли йдеться про жителів мегаполіса. Або коли тіло треба тривалий час перевозити, а забальзамувати немає змоги, — пояснює священик Петропавлівської церкви села Дублянщина в Полтаві Стефан Водяник. — Коли Адам упав у гріх, а в його особі все людство, Бог сказав, що той — земля і в землю повернеться.
Водяник зауважує: якщо в рідних є можливість поховати хрещену людину в землі, це потрібно зробити. Коли кремація є лише примхою — церква ставиться до неї негативно.
3 
1
Коментарі