— Вулиця длінна, а мусорних баків ніде немає. От і приходиться тягати сміття. І хоть я ще не повний старік, та каждий раз іти таке растояніє важкувато, серце з грудей виривається, — говорить 64-річний полтавець Микола. 12 квітня в обід на саморобній тачці везе два мішки зі сміттям.
Хоче викинути в контейнери біля школи №9 у Павленківському парку в Полтаві. У приватному секторі, на вулиці Шведській, де чоловік живе, баків для сміття немає.
— Іншого вибору нєт, — зітхає. — Як я понімаю, баки нам ставити не збираються.
Чоловік тягне тачку з мішками обома руками. Що 10 м зупиняється, рукавом витирає піт із чола.
— Отак мінімум три рази на неділю ходжу. Та й то не успіваю всю грязь за раз забрать. Якщо усе згребти в кучу, то мішка чотири вийде, а я ці єлі докачую, — важко дихає. — А по вулиці є люди, яким уже за 80. Так для них винести кульок із мусором — настоящий ад. Ото ждуть, поки діти чи внуки приїдуть. А нєкоторі мене просять викинути, коли я своє сміття відвожу.
За 10 хв. підходимо до чотирьох сміттєвих контейнерів біля школи.
— А он, через 200 метрів, ще чотири баки, — показує чоловік рукою. — Оце б взяли хоч один і нам би посеред вулиці поставили. А то таке чуство, що ті, хто в частному секторі живе, — не люди.
Допомагаю висипати сміття. 20 хвилин ідемо назад до будинку пенсіонера. Він штовхає порожню тачку перед собою.
— Раньше хотів заяву в горісполком по бакам написати. А потом лишив те все діло, бо тільки зря врємя потратив би. Усе одно не поставили б. Отак і буду все время надриватися, — спльовує на землю.
За кілька будинків від двору пенсіонера підмітає подвір'я 64-річна Людмила Горобець.
— Мусорні баки більше для молодьожі треба. Пенсіонери вже привикли ходити, а ці ліняться. Он кинули пакет із мусором на дорогу й пішли. А нам потом це все прибрати треба, — жінка піднімає пакет зі сміттям, кладе його на тротуар. — А в провулку навпроти взагалі смітник устроїли. Каждий день там бутилки, бумажки валяються.
До Людмили Горобець підходить жінка років 60.
— А я думаю, нам баки не нужні. У нас тут два рази на тиждень машина мусор забирає. Платимо за те всього 20 гривень за півроку, — каже. — Воно й страшно його тут ставити, бо на металолом утащать.
Жінка сердито махає рукою, йде до будинку.
— Машина — то хорошо. Та багато людей її не ждуть, винесуть мішки до дороги й оставляють, — гукає Горобець услід сусідці. — А собаки сміття за секунду розносять. Та й мішки на машину нужно самому закидувать. Для пенсіонерів то важкувато. Та біда, що мусорку ще й не кажда людина захоче біля свого двору ставить. Уся ж вулиця відходи нестиме. Кому хочеться, щоб під домом воняло. Треба нейтральні місця іскать. І щоб далеко усім не носитися також.
Платять 20 гривень за півроку
— Купимо 330 контейнерів для сміття. Їх і розставимо в приватному секторі, — каже Дмитро Третяков із Комунального автотранспортного підприємства № 1628.
— Плануємо повністю перевести місто на контейнерне обслуговування. Машина збирати сміття по дворах не буде.
Заяву про встановлення контейнера треба подавати в КАТП.
— Заяв багато, а баки встановити всім не можемо, — каже посадовець. — Немає на них грошей. У Полтаві найнижчий тариф за вивезення сміття по Україні — 20 грн. Треба підвищити мінімум до 60 грн за півроку.
1 
1
Коментарі