
2012 року полтавці найчастіше називали дівчат — Анастасія, Ангеліна, Валерія, хлопців — Андрій, Артем та Богдан. Вперше в області з'явилися імена Адріана, Юстина, Владлен і Єлисей.
У дитячому яслах-садку №17 в Полтаві на вул. Калініна у середній групі по троє Анн та Марій.
О 15.20 за столиком після тихої години граються Анни — Коршак, Носатова і Вовк. Вихователька 47-річна Ірина Перепелиця роздає їм кубики з малюнками мультиків.
— Аня, не жадніцяй, дай мені погратися, — підходить Анна Вовк до Коршак.
— Бери, пожалуста. Я тобі поможу скласти фею, — каже та. — Ми дружимо як сестрички, — обнімає Анну Вовк.
— Між собою звуть одна одну просто Аня, — розповідає вихователька. — Не сваряться, не обзиваються, за волосся не дьоргають. Гладять одна одну, одягають, хвостики зав'язують. Усі троє за знаком зодіаку — близнюки. Батьки казали, під цей знак підходить Анна. Зараз узяли моду підбирати імена за зірками.
Ірина Вікторівна, щоб не плутати дівчат, кожну називає по-своєму. Підбирає за характером.
— Зразу звала Анічками, втрьох оберталися. Тоді почала придивлятися. Вовк для мене — тільки Анюта. В неї дуже гарні очі, як квіти Анютині глазки, — гладить дитину по спині. Та складає з конструктора хатину.
— Анічка, а тобі приготувала олівці, — звертається до світловолосої Анни Носатової. Вона тягнеться до білого паперового листка. — Дуже творча, то з пластиліну ліпить квіти, то картини малює. Часто плаче. Щоб заспокоїти, ніжно Анічкою кличу. На третю кажу звично — Аня, — допомагає Анні Коршак скласти з кубиків зображення вовка з "Ну, постривай". — Вона серйозна, все помічає, дає поради.
Анна Вовк крутиться на стільці. Перебирає олівці.
— Мене назвали в цесть двох бабусок. Мама казе, со Аня — дузе красіве ім'я, — часто кліпає карими очима з довгими віями. — Ну найбільсе мені нравиться ім'я Оксана. Так звати подрузку мого дяді. Як сестричка з'явиться, тозе Оксаною назву.
До дівчат за стіл підсідають троє Марій — Пікалова, Хоменко й Токарева. Марія Хоменко у рожевій спідниці-трапеції і кофтині з кицькою. На голові — заколка зі стразами.
— Це наша модниця — Машенька, кожного дня приходить у новому наряді. Назвали її Коко Шанель, — каже вихователька. — Інші двоє — просто Марія та Маша, бо спокійні, мовчазні. Вдома їх так само називають. Да, дєвочки? — дівчата дивляться спідлоба, кивають.
Зараз батьки називають дітей іменами, які були поширені
20-30 років тому.
— Це покоління традиційних імен — Тетян, Софій, Дарин, Артемів, Андріїв. Також вертаються до старовинних — Ярослав, Олена. Часто називають за днем ангела, — каже Ірина Перепелиця. — Зовсім не зустрічаються Ігорі й Ірини.
У Лубенському районі з'явилися Глафіра та Луїза
У селі Білоцерківка Великобагачанського району всіх дітей називають рідкісними іменами. Батьки їх підбирають в інтернеті.
— Записали імена Євланія, Поліна, Уляна, Богдана, Ксенія, Діана, Домініка, Дамир, Костянтин, — розповідає Тетяна Андріївна, секретар сільської ради. — Місцеві батьки кажуть, імена підбирають за психологічними характеристиками, довго сидять в інтернеті, вивчають сузір'я. Ім'я має обов'язково щось значити. Приходив батько Дамира. Спитали, чого так надумав звати сина. Відповів, що Дамир — людям дає мир. Тоді син за характером буде добрий.
У сільських радах кажуть, рідше почали зустрічатися такі чоловічі імена, як Олександр, Сергій, Дмитро. Натомість з'явилися Назари, Єгори, Германи й Арсенії. В Полтавському районі хлопців найчастіше називають Іванами. У Лубенському вперше з'явилися Глафіра та Луїза, в Карлівському — Регіна, в Семенівському — Серафима і Неоніла.
Коментарі