— Вночі стало погано, болів живіт, сильно нудило. Блювати почав кров'ю, — розповідає полтавець Олег. Прізвища просить не називати. Його тиждень тому виписали з інфекційного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні. Каже, отруївся курячими стегенцями-гриль. Купував у магазині на розі вул. Кагамлика та пров. Чайковського. — З хати на носилках виносили, бо сам іти не міг. Чуствував, до завтра не доживу. Отправили в хірургію, потім в інфекційку. Поставили діагноз — харчове отруєння.
За вказаною адресою у Полтаві розташований магазин "Джин". У м'ясному відділі під стіною стоїть електропіч. Там смажать п'ять курей та сім стегенець. Між ними на шампурах шматки засохлого м'яса. Прозорі дверцята в масних плямах. На дні кірочка із підгорілого жиру. Під піччю брудні металеві лотки. На одному лежать шість обвітрених курячих ніжок.
— М'ясо свіже? — запитую.
— Канєшно, беріть. Це окорочки з прошлої партії, — говорить продавщиця. Тягне руку до товару.
— З вигляду наче давно лежать. Не отравлюся?
— У нас ніколи такого не було, — робить великі очі.
Купую одне смажене стегенце. Продавщиця миє руки в умивальнику біля печі. Одягає рукавички, дістає стегенце та кладе в пакет з фольги. Відкушую шматок. Смаку м'яса не розібрати через спеції.
— Вмисне так наперчили, — кажу. — Щоб не розібрати, що не свіже.
Продавщиця опускає очі. Ховаю стегенце у пакет.
— М'ясо справді вчорашнє, але ще хороше, — непомітно підходить ззаду інша працівниця магазину. Називається завідувачкою.
— Кури-гриль продаються погано, — пояснює 65-річна Марія Логвиненко. — Минулу партію робили вчора. Ці до обіду долежать, а потом собачкам віддамо.
Запрошує у невелику кімнату. На столі дві емальовані миски зі шматками приправленого м'яса.
— На жарку отправляєм м'ясо, яке обвітрилося і на продажу не годиться, — говорить Логвиненко. — Буває, одну партію продаємо два дня, бо коштує 36-38 гривень. Ціну опустить нєльзя, тоді працюватимемо в убиток.
Біля прилавка 49-річна Ольга Іванівна ховає в сумку кілограмовий пакет сирих курячих стегенець з м'ясного відділу:
— Дома нажарю, тут м'ясо свіже гарне. А курей-гриль зареклася куплять. Недавно возращалися з чоловіком з Донецька. Під Полтавою зупинилися у придорожньому кафе. Всередині приємно. Аж дивлюся, біля курки-гриль два прусаки брачну ніч устроїли.
— Раніше курки-гриль продавали, — каже місцевий Давид Олександрович, йде вулицею в бік зупинки Панаса Мирного, — на зупинці 23 вересня, на Центральному ринку півроку тому ще торгували, на Огнівці. А потім точки закрили, бо люди не беруть. Ними легко отравитися. Чув, гриль тепер роблять тільки оце в "Джині", на ринку, що на зупинці Боженка та в великих супермаркетах.
Тушки вимочують у солі та марганці
— На курку-гриль часто йде несвіже м'ясо, — говорить 55-річна полтавка Людмила Кузьмівна. — Маю кілька знайомих продавщиць. Розказували, перед запіканням тушки вимочують у растворі солі й марганцю. Якщо мають душок, то у растворі оцту та води. Після цього сильно натирають спеціями, часник обов'язково, щоб перебити запах.
Якщо правильно приготувати, таку курятину можна їсти. Недавно чоловік приніс з базару сиру курку. Вона вже підпорчена була, пальцем наскрізь протикала. Я вимочила годину, натерла спеціями і на дві години в духовку. Курка всохла, але стала сьєдобною. Те саме роблять у більшості магазинів. Готовлять в електропечі до двох годин при температурі до 200 градусів.
У санітарно-гігієнічному відділі Полтавської обласної санепідемстанції кажуть, перевіряють магазини, які торгують курками-гриль, лише за скаргами покупців. Планові перевірки можуть проводити раз на два роки. Медики зауважують, визначити, що курка не свіжа, на смак та запах майже неможливо. Це встановлюють лише в лабораторних умовах.
1 
1
Коментарі