- Вчена рада Національного університету "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) прийшов до висновку, що в основу законопроекту "Про мови в Україні" покладено "вільне тлумачення" Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
-
- При цьому документ суперечить як Конституції, так і тлумаченню Конституційного Суду.
-
- Вчені не погодилися з рядом викладених тез. Зокрема, українсько-російська двомовність називається в ст.7 законопроекту як "важливе надбання українського народу".
- Також стверджується, що російська мова "є рідною, або повсякденно використовуваною більшістю громадян України".
-
- "Це не відповідає дійсності, - констатують учені. - Згідно з результатами всеукраїнського перепису 2001 року, рідною назвали російську мову 29,6% населення, а не" більшість громадян України ".
-
- Що стосується числа тих, хто російську мову "повсякденно використовує", то фахівці не розуміють, звідки могли взятися ці дані. У всякому разі, під час перепису така інформація не відстежувалася.
-
- Ключовим положенням є частина 3 ст. 8 законопроекту. Автори передбачили, що заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, можуть застосовуватися за умови, що на території проживають 10% і більше носіїв такої мови.
-
- Наукове співтовариство збентежила довільно взята цифра в 10%, тим більше, що подібного критерію немає в міжнародно-правових актах. Ще більше сум"яття внесло уточнення про те, що носіями регіональної мови пропонується вважати не тих, для кого мова є рідною (ці дані можна взяти з перепису), а тих, хто цю мову "переважно вживає" (де брати ці дані, не уточнюється) .
-
- На думку вчених, автори законопроекту посягають на конституційний лад держави. В тлумаченні Конституційного Суду, поняття державної мови є частиною поняття "конституційний лад". А право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові (частина 3 ст.5 Конституції України), не групі депутатів.
-
- Експерти констатують, що низка статей законопроекту виконати взагалі неможливо. Наприклад, стаття 21 вводить вільний вибір мови навчання, та ще й на будь-якому етапі навчання. Вченим цікаво: як своє право зможуть реалізувати, наприклад, кримські татари, які хочуть вчитися рідною мовою в школі чи університеті, де навчання ведеться російською мовою.
-
- Законопроект суперечить не тільки Конституції, але й Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, вважають вчені. Вони цитують статті 3 Хартії, де чітко сказано, що "охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх".
-
- Законопроект "Про мови в Україні" був зареєстрований у Верховній Раді 7 вересня депутатами Олександром Єфремовим (Партія регіонів), Петром Симоненком (КПУ), Сергієм Гриневецьким (Блок Литвина).
-
- За матеріалами Фокус
×
![]()
4 
79692
Коментарі
3