Знайти нового "Єрмака" й нічого не міняти

Чому пошуки нового очільника ОП затягуються? Може, тому, що не так просто знайти того, хто продовжить справу Єрмака?

"Є відчуття, що легше ліквідувати Офіс президента, аніж призначити керівника", - так сказав президент Володимир Зеленський після двотижневих мук пошуку нового "Єрмака".

Між скріпками та "скрепами"

Як зазначив політолог Сергій Таран, найкраще продовжити справу Єрмака, це - звалити на нього всі гріхи і нічого не міняти – ні в правилах, ні в медіа, ні в кадрах.

Минуло більше двох тижнів, як глава офісу президента Андрій Єрмак пішов у відставку. Кастинг претендентів на роль нового "сірого кардинала", вочевидь, проходить не просто. Тож можна посперечатись з постулатом про те, що незамінних людей немає. Особливо, якщо знати всі функції відставного очільника ОПУ.

Як відомо, ексглаву ОП Андрія Єрмака українці сприймали не однозначно.

Суспільство дорікало йому зв'язками з Кремлем, а саме - з російськими розвідувальними структурами. Нібито ексглава ОП був вмонтований у них як бізнеспартнер. Також Андрію Єрмаку закидали небезпечні стосунки з колишнім віцепрем'єром РФ, а нині заступником голови адміністрації президента Путіна - Дмитром Козаком.

Однак щодо нинішньої ситуації, то відставка Єрмака – це розрив міцного зв'язку із Володимиром Зеленським. Нагадаємо, він набув навіть флеру політичної романтичності після візиту обох в Оман на засекречені перемовини 2020 року.

Після цього відбулась зміна уряду України і зміна найближчого оточення Bолодимира Зеленського у ОП. А Андрій Єрмак спробував підсилити тимчасову контактну групу (ТКГ) у Мінську очільниками ДНР і ЛНР та перевести Росію у статус спостерігача, а не учасника конфлікту на Донбасі.

І вже після того, коли з'являлась інформація, що Володимир Зеленський прийняв якесь рішення, то ставало цікаво, що з цього приводу думає Андрій Єрмак і яка доля його участі у виведенні певного висновку?

Але Єрмак зримо не брав участь у зриві чи створенні певних "компромісів", йому більше підходила роль "сірого кардинала".

Водночас, як зазначив для Gazeta.ua політолог Віктор Небоженко, Єрмаку потрібно було дійти до віце-президентства, аби Банкову не кпинили на всіх континентах, що державу Україна на важливих міжнародних зустрічах представляє головний відповідальний за скріпки в Офісі президента.

Тож, підозрюємо, Єрмак був легалізованим для важливих операцій десь посередині між скріпками та "скрепами".

Ще в минулому році Gazeta.ua зазначала, що для наших американських партнерів було важливо витіснити Андрія Єрмака з орбіти президента Володимира Зеленського.

З іншого боку, впливовий американський часопис Time вніс колишнього менеджера малих архітектурних форм частини Києва, міцного, але дрібного продюсера, тодішнього голову ОП Андрія Єрмака у список 100 найвпливовіших людей 2024 року. Він потрапив до категорії "Лідери". Андрій Єрмак – був єдиним представником України в тому переліку.

А тепер, у розпал справи Тимура Міндіча, Єрмак, перебуваючи в Європі, намагався зустрітись з послом України в Британії Валерієм Залужним.

На відміну від попередніх зустрічей із генералом Залужним ця спроба була схожа на капітуляцію Єрмака. Коли глава офісу президента їде не до депутатів, не до прем'єр-міністра, а до військового, котрого він сам же й виштовхнув з командування фронтом, - це означає, що глава ОП шукає порятунку. Але зустріч так і не відбулась.

Демократія розгулялась

Водночас декотрі процеси останніх двох тижнів можна назвати відлигою після Єрмака.

Більше тижня тому судді відпустили детектива НАБУ, який встановлював "прослушку" у справі Тимура Міндіча Руслана Магомедрасулова, а також його похилого віку батька.

Нагадаємо, йому пред'являли співпрацю з Російською Федерацією.

Ще влітку НАБУ направляло запит із проханням надати докази, оскільки відкриті службові розслідування стосуються затриманих детективів і директору потрібно розуміти реальну ситуацію для ухвалення кадрових рішень.

Але за півроку перебування Магомедрасулова у СІЗО ні Служба безпеки України (СБУ), ні Держбюро розслідувань (ДБР), ні Генеральний прокурор України не пред'явили жодного доказу своїх же заяв, оприлюднених у моменти атаки, про те, що на НАБУ впливали росіяни. І це, до речі, був привід для реформи силових органів.

А минулого тижня суд випустив з-під варти вже другого співробітника Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Віктора Гусарова. Його утримували фактично в заручниках у СІЗО з 22 липня, тобто з моменту нападу єрмаківської вертикалі влади на антикорупційні органи. Нагадаємо, це відбувалось тоді, коли Верховна Рада намагалась "обнулити" незалежність НАБУ та САП, що викликало масові протести.

Зазначимо, Гусаров провів у в'язниці 142 дні.

Водночас, як стверджують різні джерела, імпортований з Арабських Еміратів нардеп Федір Христенко, підписавши угоду зі слідством, наговорив силовикам щодо людей з антикорупційних органів все, як ті й бажали.

Нагадаємо, СБУ звинувачувала народного депутата України від нині забороненої партії ОПЗЖ Федора Христенка в тому, що він був агентом РФ та відповідав за посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

І ці гідри ще будуть вилазити, якщо антикорупціонерів вирішать пресувати вдруге.

Або в туалеті, або в чаті

Однак, повернемось до постєрмаківської відлиги. Розгул демократії відзначився не лише в тому, що із застінків випустили двох працівників НАБУ, а й в комунікаціях президента. Уперше за рекордних шість років своєї каденції Володимир Зеленський почав відповідати на запитання журналістів голосовими повідомленнями в чаті вотсап. Ідея народилась спонтанно. Фактично із жартів журналістів, котрі засипали пресслужбу президента (який у той час був у Європі) запитаннями про нового "Єрмака". Тож Зеленський почав відповідати, як ми вже зазначили, голосовими повідомленнями у перельотах між європейськими столицями. З того народився новий мем: існує лише два способи відповідати на журналістські запитання на борту президентського літака. Це, або підпирати двері в туалеті, як це робить Дональд Трамп, або голосовими повідомленнями в чаті, як це робить Володимир Зеленський.

Кажуть, і в самій будівлі на Банковій повітря очистилось настільки, що в кабінет президента Зеленського вже можна потрапити не через "труп Єрмака".

Отже, починаючи з 29 листопада, на наступний день після обшуків НАБУ та відставки Алі Баби, президент почав проводити зустрічі з гіпотетичними претендентами на посаду глави ОП.

Відповідаючи на запитання, коли й хто буде новим "Єрмаком", Зеленський називав різні прізвища. Серед кандидатів, наприклад, звучало ім'я міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Але злі язики кажуть, що його підходи до змін і загроза конкуренції нібито не задовільняють президента.

Також серед претендентів на місце "сірого кардинала", які розглядає Володимир Зеленський, - чинний міністр оброни Денис Шмигаль, полковник Павло Паліса, голова ГУР Кирило Буданов; дипломат, заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

Вочевидь, новий глава ОП не буде відсвічувати. А буде просто главою канцелярії.

Андрій Єрмак, хоч і образився та заявив, що піде на фронт, звісно, на "нулі" його ніхто не бачитиме. Але він не той персонаж, який відійде в глухий куток і тихенько там сидітиме. Імовірно, ми почуємо про нього з передвиборчих нетрів. Або проєктів. Або шоу.

×