Ексклюзиви
четвер, 23 грудня 2021 12:07

ЗМІ розповіли, чим закінчилося бажання Мінфіну рахувати гроші українців до 1995 року

ЗМІ розповіли, чим закінчилося бажання Мінфіну рахувати гроші українців до 1995 року
Сергій Марченко - очільник Мінфіну. Фото: mof.gov.ua

Міністр фінансів Сергій Марченко, найімовірніше, не зможе поки що провести через парламент ініціативу перевіряти доходи громадян непрямими методами до 1995 року. Принаймні, за словами голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, у фракції не підтримають намір міністра, пише газета "ФАКТИ". На думку авторів матеріалу, через такий стан справ уже постають питання про командні властивості Марченка у членів уряду та "монобільшості".

Раніше в інтерв'ю виданню "НВ" Марченко заявив, що після завершення амністії, тобто процесу добровільного декларування активів, з яких не сплачені податки, після 1 вересня 2022 року "мають одразу діяти непрямі методи оподаткування". За словами міністра, відповідний законопроєкт же розробили. За ним податкова автоматично перевірятиме сплату податків із доходів, отриманих із 1995 року.

Впровадження непрямих методів - одна з головних вимог МВФ для надання Україні чергового траншу кредиту, зазначає видання. Ідеться про документ під назвою "Україна: Звіт про технічну допомогу - наступні заходи щодо податку на виведений капітал, запровадження BEPS, програми добровільного розкриття інформації та непрямих методів визначення оподатковуваного доходу", який Фонд публікував восени 2020-го.

"Фактично рекомендували запровадити презумпцію винуватості платника податків, - коментує документ Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна. - До того ж в українських реаліях такі інструменти ДПС використовуватиме, зокрема, для політичного тиску".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через неефективне планування Марченка робота з МВФ опинилася під загрозою - ЗМІ

На думку авторів публікації, інформація, яку оприлюднив Марченко, була більш схожою на провокацію, "кинуту" для залякування потенційних декларантів, які не поспішають брати участь у податковій амністії. Одна з причин - це низька активність декларантів. За даними голови податкового комітету Данила Гетманцева, станом на другу декаду грудня українці амністували лише приблизно 1 млрд грн (менш як $40 млн). З них до бюджету сплачено орієнтовно 50 млн грн.

"Друга причина - це бажання протестувати ступінь "міцності" населення та його готовності до впровадження непрямих методів на майбутнє. Адже запровадити тотальний контроль за доходами й видатками громадян, наприклад, повсюдно вимагати з них навіть за найменших покупок вводити ідентифікаційний код, значно "простіше", ніж подолати схеми контрабанди й ухилення від сплати податків великих компаній", - іронізує видання.

Сумніви й страхи українців розвіяв голова фракції "Слуга народу" Арахамія.

"Мені зрозуміло, чому міністр фінансів так каже: він відповідає за збори. Але, по-перше, це неможливо. А по-друге, у нас категоричний протест проти цього у фракції. Цього не буде", - прокоментував Арахамія ініціативу Марченка про непрямі методи й перевіряння доходів, отриманих 25 років тому.

Фактично це ставить під питання не лише авторитет міністра у фракції та в уряді, а й спроможність інших його ініціатив, які розглядатимуть у парламенті.

Давид Арахамія анонсував велику податкову реформу з можливістю отримати "індульгенцію" від перевірянь і розподілом на "зони" за сприятливістю інвестиційного клімату. Зміни, пов'язані зі зниженням податків для юридичних і фізичних осіб і запровадження податку на виведений капітал попри опір МВФ, пообіцяв також і голова податкового комітету Гетманцев. Але, судячи з того, що міністр фінансів Марченко не знає про такі реформи, його до обговорення законодавчих ініціатив влади не залучать, резюмує видання.

Зараз ви читаєте новину «ЗМІ розповіли, чим закінчилося бажання Мінфіну рахувати гроші українців до 1995 року». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути