"Війна може затягтися до кінця року" – мер Івано-Франківська

Івано-Франківськ, як і вся Західна Україна, сьогодні є тилом для держави. Місто уже тричі обстрілювали. І ми не застраховані від інших обстрілів. Але працюємо, - розповідає він.

Проблем є декілька. Перша – внутрішньо переміщені особи. Уже зараз понад 30 тисяч людей. Ми розуміємо, що війна затягнеться. Може, до кінця року. Люди перебувають у школах, садочках, в орендованому житлі. Зараз потрібно максимум зробити так, щоб на довгострокову перспективу вони могли десь працевлаштуватися, діти піти у школу і садочок. Також питання довгострокової оренди житла чи соціального. Зараз ми справляємося. Відбувається реєстрація тимчасово переміщених осіб. 1200 дітей уже навчаються у наших школах онлайн. Але проблема буде.
Друге – взаємодія зі Збройним силам України та іншим підрозділами. Наші жителі пішли служити в різні частини і підрозділи. Ми їм допомагаємо. Дуже багато добровольців. Їм треба забезпечення. Взаємодіємо з волонтерами міст-партнерів. Нам допомагають із медикаментами й усім іншим.
Третє питання – розміщення підприємств, які переїжджають до нас із центральних і східних областей. Економіка має працювати, щоб ми могли забезпечувати і потреби ЗСУ і місцевого населення.
З понеділка стартує соціальна торгівля – будемо продавати по собівартості товари першої необхідності. Ціни зростають через логістику і бензин здорожчав.

Прибувають. Є школи і дитячі садки. Де розміщуємо людей тимчасово. Поки облаштуються. Людей дуже багато. Їдуть з Харкова і з-під Київщини.

Зареєструвалося близько 15 500 людей. З посвідченнями можуть отримати допомогу. Це соціальні їдальні, по собівартості можуть купити продукти, засоби гігієни.
Не всі йдуть реєструватися. Зокрема, чоловіки не всі хочуть ставати на облік. Бояться військкомату. Хоча частина уже й служить у ЗСУ. Сьогодні більше 550 стало на облік. Призвали уже десь 280. Але цифра чоловіків з числа переселенців є більша. Хоча знаю, що багато родин приїхали – жінки з дітьми тут, а чоловіки в ТРО чи ЗСУ. Я прихильник більш добровільної мобілізації.

Комунальні краще відреагували. Приватні не дуже. Яка війна? Що ти розказуєш? Не всі адекватно тоді підійшли до цього. Мало хто вірив, що може бути війна. Не вірили, що Західну Україну можуть бомбити. Але коли в перший день ракети потрапили в аеропорт, всі все зрозуміли.
Я знав, що війна буде. До неї треба було готуватися. Був час це зробити краще і серйозніше. Була аналітика британської і американської розвідки. Цим злегковажили.

 

Так, ми сформували основу тоді. Батальйон повністю укомплектували за п'ять днів. Люди йдуть у військкомат. Запис був такий що люди приходили, їх записували і просили прийти пізніше. Наші люди йдуть у Збройні сили, добровольцями до Києва їдуть. Щодня відправляємо. Свідомо всі йдуть. Мотивація – це дуже велика річ.

Перший тиждень не працювали. Було важко умовити. Зараз 90 відсотків наших підприємств працюють.
Уже 30 підприємств розглядають можливість переїзду до нас. Дехто уже почав процес.
Це виробництва алюмінію, запчастин. Сприяємо кожному виробництву, яке їде до нас. Це робочі місця.

У фонді безробіття зараз є 450 вакансій. На комунальних підприємствах ще 86. Ми всім пропонуємо. Поступово відгукуються. Десь до 50 осіб працевлаштувалися. Але люди більше сподіваються, що повернуться додому.
Зараз іде повномасштабна війна. Ніхто не очікував такої кількості переселенців. Я раніше був у місті Газіантеп на півдні Туреччини. Місто за півтора місяці удвічі збільшилося – прибули 500 тисяч переселенців із Сирії. Не хочу таких аналогій. Сподіваємося, що не буде такої критичної кількості людей.

Це жарт, але в кожному жарті є доля правди. Мародерство в час війни повинне каратися дуже радикально. Івано-Франківськ приєднався до флешмобу.
Злочини зараз є різні. Люди забувають правила дорожнього руху. Думають, що війна і можна все порушувати. Одна з проблем – паління трави. Країна палає, а вони ще траву палять. Караємо паліїв. Є й серйозніші речі – боротьба з диверсантами й інформаторами. Наша Служба безпеки зловила першого наводчика і жінку, яка допомагала ворогу. Роботи багато в цьому напрямку.

Виявляють диверсантів. Звісно, що ворогу хотілося б нестабільність зробити і в Західній Україні. Придумати якусь Західноукраїнську народну республіку чи ще якусь біду. Щоб у людей була паніка і страх. Щоб не йшли в ЗСУ. Це їх бажання. Але правоохоронні органи спрацювали.
Не можна говорити, що тут є проросійські настрої. Це якісь одиниці, які підтримували ОПЗЖ. А на останніх виборах цю партію навіть не зареєстрували. У нас всі продемократичні проукраїнські сили.

Мала бути оголошена друга хвиля мобілізації і перед цим завдали удар. Хоча й до цього били. Ми розуміємо, що в будь-який момент можуть бути повторні удари.
Городи – це мова про те, що у нас багато вільної землі. Її брали у 1990-х садити картоплю, цибулю. З часом те було простіше купити, ніж обробляти. Тепер треба засадити всю вільну землю, щоб пережити наступну осінь і зиму. Люди почали готуватися – бачу по полях.

Зараз багато сервісів зупинилися. Це і повноцінна робота ЦНАПів. І певний розвиток комунального транспорту. Хоча він не зупинявся ні на один день і дуже виручає. Ми працювали над благоустроєм, ремонтом доріг, будівництвом моста. Продовжимо роботу після перемоги так, що Франківськ був не тертім, а першим.

Бюджети зросли. Але й видатків на органи місцевого самоврядування переклали. Зараз проблема – кількість податків зменшилася. А треба утримати працівників. Зокрема комунальну сферу. Щоб була вода, тепло, вивозилося сміття. Зараз вистачає грошей тільки на заробітну плату. Ще й переселенці зараз на нас. І допомога військовим теж.