20 років тому, 15 грудня 2000-го, розпочалась кампанія протестів, організована політичною опозицією. Вона була спрямована на відставку 2-го президента Леоніда Кучми.
У акції протесту брали участь 24 політичні партії та громадські організації, серед них Соцпартія, партія "Собор", Українська республіканська партія, "Реформи і порядок", "Українська національна асамблея - Українська народна самооборона", Українська комуністична спілка молоді, Всеукраїнська партія трудящих та інші, як націоналістичні, так і деякі ліві партії.
Учасники акції розташували у центрі Києва наметове містечко з вимогами відставки президента країни й керівників силових відомств. Також у список їхніх вимог входило проведення незалежної експертизи у справі зниклого журналіста Георгія Гонгадзе.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "За зраду академічних цінностей" - Кучму позбавили звання доктора
Громадськість мала намір привернути увагу до інформації, оприлюдненої Олександром Морозом, тодішній лідер соціалістичної фракції у парламенті, - Gazeta.ua, інформації, яка свідчила про те, що саме Кучма виступив замовником викрадення та вбивства опозиційного журналіста Гонгадзе.
Загалом протест нараховував близько 50-60 людей. Координаторами акції були член правління Української Гельсінської Спілки Володимир Чемерис та помічник-консультант Олександра Мороза Юрій Луценко.
Наметове містечко проіснувало декілька місяців. І вже 1 березня 2001-го було брутально ліквідовано.
9 березня правоохоронці затримали УНСОвців, на чолі з їхнім лідером Андрієм Шкілем, за активну участь у протестах. Також затримували молодих людей, навіть за те, що розмовляли українською мовою. Загалом у той день за ґратами опинилось понад 300 осіб. Майже усіх їх швидко відпустили.
Однак 19 фігурантів справи отримати максимально можливе покарання за, як визначила влада, "організацію масових заворушень". А відставки Леоніда Кучми так і не відбулося.
14 листопада 1999 року Леоніда Кучму вдруге обрали на посаду президента України. У 2-му турі виборів з результатом 56% він переміг кандидата від Компартії України Петра Симоненка.




















Коментарі