"Радянська влада робила усе, щоб українці із різних частин країни відчували себе по різному. Хоч мають схожі риси. Працьовитість і вміння з ентузіазмом ставити над собою експерименти", - каже Тарас Березовець, модератор Безпекового форуму молодих лідерів.
Захід починається 5 грудня у Центрі Шептицького у Львові на базі Українського католицького університету. Його проводить Фонд Арсенія Яценюка "Відкрий Україну". У залі на першому поверсі Центру зібралось близько сотні молодих людей віком до сорока.
"Хоч нам зараз кажуть, що у нас нові обличчя, "турбо режим" — та ми це все уже проходили "семимильними кроками" минулого сторіччя. Навіть назви партій почали уже калькувати з того часу.
Останні 5 років Україна успішно будувала міжнародну коаліцію на свою підтримку. Це помітно у порівнянні. Коли Російська Федерація захопила частину Грузії, то заклики до підтримки та санкцій не були почуті. Коли така ж ситуація виникла у 2014-му із Кримом — на захист України стала уся Європа та Америка. Стає очевидним, що якби не підтримка міжнародних партнерів, Україна зараз була би "обрубком" повністю відрубаним від моря.
Єдине, чого в Кремлі не врахували — здатності українського суспільства самоорганізовуватись. Україна дуже швидко знайшла собі нових партнерів та створила коаліцію із Америкою та НАТО. Але зараз усі роки старань можуть канути в Лету".
Березовець урочисто передає слово ректору УКУ отцю Богдану Праху, який зголосився прийняти форум в університеті.
"Ми не могли собі подумати, що будемо жити в небезпеці війни, переживатимемо за спокій та мир в країні. Якщо раніше молодь виїжджала з країни через бідність, зараз їде у пошуках безпеки. Тому маємо працювати у цьому напрямку. Божого благословення вам, працюйте разом, працюйте однодумно", - каже ректор. Учасники форуму аплодують.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нормандська зустріч": Яценюк дав поради Зеленському
Свою першу промову як посла виголошує новопризначена амбасадорка Канади в України Лариса Галадза. Ще не підписала вірчу грамоту президенту України.
"Мої колеги із посольства високо оцінюють співробітництво із фондом Арсенія Яценюка "Відкрий Україну". Я прилетіла сюди два тижні тому, і досі не виступала із промовами.
У мене є три причини, чому я сьогодні на форумі. Перша — мої батьки у 1995-му почали приїжджати в Україну у Львів, а саме в богословську академію, яка потім стала УКУ. Тому для мене УКУ, як дім далекий від дому. Друга причина — це спілкування із молодими людьми, - каже Лариса Галадза. Говорить грамотно українською, але повільно і з акцентом. - Мої двоє синів та донька залишились у Канаді. Мені бракує дискусій та дебатів із ними щодо політики, екології, безпеки, гендерної рівності, швидкозмінного світу. А третя причина — моя попередня праця. Протягом трьох років я керувала питаннями безпеки та мирних процесів, програмами миротворчих та стабілізаційних ситуацій, подорожувала світом вивчаючи не лише теоретичні, а й практичні аспекти миру".
Посол продовжує промову англійською, звертаючись до молодих учасників форуму:
"Упродовж останніх трьох років я багато разів бачила, як важливо, щоб мирний процес був інклюзивним. Це розмаїття має включати молодих людей. Дослідження ООН дають зрозуміти, що молодь втрачає довіру до власних урядів і міжнародних систем, бо почуваються виключеною з них. Сподіваюсь, за підтримки Канади ситуація в Україні покращуватиметься. Канада буде підтримувати реформи в Україні і демонструвати успіхи іншим".
Глядачі у залі довго аплодисментами проводжають Галадзу. Сідає одразу біля сцени.
До слова запрошують Арсенія Яценюка.
"Наш форум якраз напередодні Нормандського форуму. Ви знаєте, шо таке Нормандський форум? Це коли наш президент, канцлер Німеччини Меркель, президент Франції Макрон та ще одна хороша, але не дуже людина будуть обговорювати в Нормандії, як відновити територіальну цілісність України. Уявляємо, що ж зараз відбувається в ситуативній кімнаті, в офісі президента", - активно жестикулює упродовж розмови.
- Отже, збираються в кімнаті президент, прем'єр, міністри закордонних справ, фінансів, енергетики, внутрішніх справ, голови РНБО та СБУ, голова служби зовнішньої розвідки і низка фахівців, які повинні для президента підготувати переговорну позицію. Зараз ми з вами її готуватимемо.
- Маємо визначити — хто у нас друг, а хто ворог. Отже — Німеччина думаю — друг. Сподіваюсь на франко-німецький альянс. Росія? Тут немає жодних сумнівів — ворог. Тобто троє проти одного, - замислюється і чухає потилицю.
Тепер основна стратегічна ціль — сильна успішна країна, незалежна Україна у Європейському союзі. Росії вигідна ця ціль? Ні. Друге. Україна — член НАТО. Росії теж не подобається ця ціль. Якщо хтось не погоджується можете підняти руку. - Оглядає залу. Руку не піднімає ніхто. - Далі. Сильна українська армія. Повернення цілісності наших територій на своїх умовах. Донбас і Крим. У нас частенько забувають про Крим. Але я не забув.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Саміт "нормандського формату" стане тестом для європейських країн
- Я був тим, хто розірвав газові контракти із Росією. Замерзли? - усі в залі хитають головою, мовляв, ні.
- Які цілі бачите ви, що варто сюди добавити? - знову запитує у публіки.
- Якісна освіта, - каже дівчина віком 24-років у вишиваній сукні. Сидить у третьому ряді перед трибуною.
- You are right! - жваво вигукує Яценюк показуючи на неї пальцем. - Сильна освіта значить сильна країна. Ще? Демократія! Правильно, але це я мав на увазі коли говорив про незалежну Україну. Ще?
- Правосвідомість, - каже ще хтось із натовпу.
- Це дуже гарне словосполучення. І це не російський сценарій, адже російська судова система у міцному кулаку верхівки влади. Жодна із наших цілей не збігається із російськими наративами. Я уже втомився казати усім - ми не брати. І ніколи не будемо ними. Росія ніколи не допустить розквіту у нашій країні, а хоче федералізації України, а точніше розпаду".
Яценюк згадав про 25-річчя підписання Будапештського меморандуму. Він наголосив, що з цього документа треба зробити висновки:
- Прошу президента зробити висновки і не приїхати з Нормандії з новим "Будапештом", - додав він.
"Україна повинна розглядатися не як безпекова проблема Європи, а як безпековий актив. Україна – це східний фронт Заходу, а сильна, стабільна і процвітаюча Україна означатиме
безпечний і захищений Захід", - звертається далі із записаного відео до присутніх представник Center for European Policy Analysi Брайан Вітмор. Він переконаний, Україна – це частина Європи, яка довгий час була від неї відділена через російську
агресію.
"Історія Європи має не багато сенсу, якщо вона не включає Україну. історія України має не багато сенсу, якщо розглядається окремо від історії Європи", - вважає.
"Наскільки еволюціонувала європейська солідарність у 2014, 2019 роках порівняно?" - запитує модератор у міністра у попередніх урядах Остапа Семерака. Так розпочинають нову дискусію "Перспективи європейської солідарності з Україною". Перед аудиторією сідають представники України, Франції та Польщі.
- Не можна збудувати успішну країну, не маючи міжнародних перемог. Говорячи про еволюцію солідарності, повинні казати про еволюцію України за останні декілька років. Показали нашу єдність і розуміння національних інтересів, - відповідає Остап Семерак. Говорячи про європейську солідарність у відношенні територіальної цілісності, захисту нацбезпеки, незалежності, то Україна повинна бути успішною, динамічною і демонструвати сталий розвиток. Це найкраща відповіль Путіну в агресії. Для цього солідарність повинна бути побудована не тільки європейськими партнерами. У першу чергу маємо покладатися на себе. Варто бути реалістами у тому, які завдання ставимо і бути активними на міжнародній арені.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Неприпустимо змішувати Донбас і газ" - експерт про переговори у Нормандії
Нині, зауважує, активності від влади у цьому він не спостерігає.
- Будувати солідарність тяжко в умовах токсичності, яку нав'язують Україні як країні-учаснику імпічменту президента Америки. Але не варто демонструвати політику "гри в хованки".
Каже, ми в ситуації непрогнозованого і низького лідерства.
- Внутрішні зміни України - один з пріоритетів європейської інтеграції. Не можна збудувати успішну країну, не маючи міжнародних перемог. Якщо хочемо бути част європейської сім'ї то маємо бути прогнозованими і асоціюватися з правилами ЄС. За останні півроку сповільнились реформи, інноваційних поки не спостерігаю. Це негативно впливає на формування солідарності з ЄС. Повинні продовжувати виконувати Угоду про асоціацію.
"Зустріч "нормандського формату" в понеділок буде ключовим тестом на послідовність таких країн, як Франція і Німеччина. І я в цьому плані досить оптимістичний", - його думку доповнює президент Центру вивчення і дослідження політичних рішень Ніколя Тензер з Франції.
Разом з тим він песимістично налаштований відносно того, що Росія погодиться на якісь поступки в питаннях врегулювання на Донбасі. На думку Тензера, влада Росії шкодить стратегічним інтересам власної країни, але, на жаль, важко очікувати, що вона змінить позицію.
Президенти України, Німеччини, Франції та Росії зустрінуться в Парижі 9 грудня о 16 годині за місцевим часом (о 17 за Києвом). У центрі розмови – російська агресія проти України і війна на Донбасі.
4 
8759
Коментарі