14 травня по обіді у селі Малі Канівці Чорнобаївського району Черкащини поховали матір Миколи Томенка 75-річну Катерину Марківну. Жінка померла напередодні від раку.
"Дуже багато людей було, більше 200-т осіб точно. Несли вінків 70. Спочатку всі зібралися у дворі, потім пішки пішли на кладовище - воно метрів за 300 від хати Катерини Марківни. Всю дорогу грав оркестр, - розповів місцевий мешканець Іван Олійник. - На кладовищі наш місцевий священик відслужив службу і всі попрощалися з покійною".
Покійну везли в чорному катафалку. Попрощатися з нею приїхали екс-прем'єрка Юлія Тимошенко, нардепи Сергій Терещук та Андрій Кожем'якін, голова Черкаської обласної ради Володимир Гресь та заступник губернатора Василь Корнієнко, представники районної та сільської влади. Також були сестра покійної, обоє синів з дружинами та онуки.
Після похорону всіх охочих трьома автобусами відвезли на поминальний обід. Його влаштували у ресторані "Лебідь" у райцентрі Чорнобай.
Катерина Марківна Томенко родом із затопленого Кременчуцьким водосховищем села Демки (зараз Придніпровське Чорнобаївського району - ред.). У родині було десятеро дітей. Жили дуже бідно.
"У голодовку їли шпичаки із очерету. Таке добре було, солодке, - згадувала жінка. - Майже всі діти повчилися. Одна я закінчила тільки п"ять класів, бо якраз післявоєнна розруха була. Мати вмерла у 77 років, а батько ще дев"ять років жив після неї".
У 20 років вийшла заміж за Володимира Томенка у селі Малі Канівці. Із чоловіком познайомилася у лікарні, де працювала санітаркою. Тридцять шість років прожила зі свекрухою. В молодості жінка працювала на фермі, у дитячому садку та коноплезаводі. Потім - санітаркою та робочою кухні у районній лікарні. Звідти й вийшла на пенсію.
Останні роки мешкала в селі сама, мала невелику хату в центрі. Чоловік Володимир Пилипович помер 31 березня 2002-го від саркоми у день парламентських виборів. Господарства не тримала. До дітей переїздити не хотіла.
Окрім Миколи, Катерина Марківна має сина Володимира та трьох онуків: Артема і Яну від старшого сина та Павла від Миколи.
Микола Томенко майже щотижня навідувався до матері в село, допомагав їй по господарству. Також допомагав рідному селу. Садив дерева, коли створювали дендропарк "Канівецький", допоміг капітально відремонтувати клуб, фінансово підтримує школу.
Коментарі