Учора, 16 грудня, Казахстан відсвяткував 21-й День Незалежності. Саме в цей день в 1991-го прийняли закон про незалежність і державний суверенітет республіки. Минулого року у цей день сталися трагічні події - В Жанаозені розстріляли 17 нафтовиків, які влаштували протест, вимагаючи збільшення заробітної плати і покращення умов праці. Які настрої переважають в країні після кровопролиття розповів лідер опозиційної партії "Азат" Болат Абілов.
У Казахстані кажуть, що в порівнянні з вами, в Україні розгул демократії. У вас же - у порівнянні з Туркменістаном. Що насправді зараз відбувається в країні?
- Це правда і Назарбаєв на цьому успішно спекулює: подивіться, що творить Туркменбаши, от це авторитаризм, а у нас демократія. Опозиційні партії є, ЗМІ є, мітинги дозволяємо. Насправді ж процес присвоєння повноцінної влади одними руками триває. А повстати люди ще боятися. Трагедію в Жанаозені не сприйняли як особисту трагедію кожного. Назарабаєв - щасливчик. Йому завжди таланило. Нафту й газ дівати нікуди, за допомогою них маніпулює іншими країнами. До того ж у складні часи щастить. 2001-й рік - війна з Афганістаном. Нашим регіоном був весь світ зацікавлений, оскільки треба було тягнути техніку. Назарбаєв тут як тут - він для США, для Европи відкрив всі дороги. 2003 - прихід західного війська в Іран. Знову казали: пропусти, будь ласка. А він і радий.
Коли зустрічаюся з іноземцями, завжди прошу: не хваліть його. Ось ви зустрілися з ним, він показав "свій" Казахстан, а ви потім хвалите: яка прекрасна країна. Наступного дня їдете, а нас тут арештовують, газети й сайти закривають. У світі мовчать про нашу "демократію". А ситуація у нас – стабільно негативна. Авторитарний режим Назарбаєва не хоче й боїться змін. Але шансів у нього немає. Хоча й думає, що управляє політичними або історичними процесами.
Якою є реальна підтримка опозиції в народі?
- Підтримка велика, але люди бояться вийти й прямо про це сказати, хоча й стомилися, хочуть змін. Але всередині - вже всі антирежимні. Назарбаєв не змусить нас думати як він хоче. Вже люди інші. Є Інтернет. Якщо роки 3-4 тому ще боялися навіть критикувати Назарбаєва, то зараз можуть це відкрито робити. 2007-го року ми набрали біля 70%, мали протоколи на руках, тисячі свідків. Назарбаєв тотально фальсифікує результати, подаємо позови - усі суди відмовляють. Я бізнесмен, людина практична. У 1990-х фактично займався бізнесом, один із перших в країні. Відкривав перший в Алматі торговий центр "Рамстор". Наша компанія в 1993-му році була єдиною з країн СНД, яка спонсорувала програму "Поле чудес". Я звик чинити так: немає результату – треба йти додому.
Якби у мене не було цих протоколів і явної підтримки, давно пішов би з політики. Нащо імітувати опозицію із 1,5-2%? Проект успішний добре, якщо ні - треба чимось іншим займатися. Зараз треба йти практичним шляхом, маленькими кроками. Я 2 роки був депутатом, був страшно незадоволений тим, що відбувалося в парламенті. Вимагав показати контракти на нафту, яка вся продана й яка там страшна корупція. Потім мене вигнали, бо підтримав Демократичний союз і на наступних виборах постійно "прокатували" - заводили справу й давали умовний термін. Тричі по 15 діб сидів, 5 разів судили, в лікарню потрапляв. Але ми оптимісти. Хоча усвідомлюємо: сьогодні ми не в змозі прибрати Назарбаєма.
Який курс розвитку країни вважаєте оптимальним?
- Назарбаєв обрав євразійський вектор: Росія, Китай. На словах він і з Америкою, і з Європою, але те, що він робить, реально не відповідає цьому. Звісно, нам не по дорозі з путінською Росією, з Білорусією і Лукашенком, але коли ми говоримо про свій казахський шлях - це теж фігня повна. Мається на увазі одне: корупція, родинність у владі, іншого немає. Нормальний шлях - демократія, чесні вибори, а це - Європа. Україна зробила свій крок. Я приїжджав 2004-го, виступав на Майдані, познайомився з Тимошенко, Ющенком. В арабських країнах також відбулися революції - по 40 років сиділи, але таки зважилися. Ніхто не вирів, що 100 тисяч вийде в Росії. Іншого шляху немає. В якій точці вистрелить - ніхто не знає.
Чи вашій країні не підійшов би турецький шлях розвитку?
- Коли Назарбаєв зрозумів, що йому ближче російський шлях - авторитарний і корумпований, повністю відійшов від Туреччини. Бувало, по декілька років не зустрічався з турецькими лідерами, забував, що вони є. Зранку до вечора зустрічався з Путіним-Медведєвим. Говорити про те, що Туреччина могла б нам допомогти - навряд.
На які регіони спирається казахська опозиція?
- Жанаозенці - і вся Мангістауська область дуже активні, особливо після минулорічних подій. Російськомовне населення перемін не хоче. Вважає, що Назарбаєв дає їм стабільність, не форсує активізацію казахської мови, питання не вирішуються на користь казахської нації, націоналізму немає. Якщо Назарбаєм їм гарантує сьогоднішню стабільність і дуже дружній з Росією, то думають, якщо завтра прийдуть казахи до влади й будуть більш проказахську політику проводити, відійдуть від Росії, то нащо їм це треба. Із Казахстану в 1990-х виїхало 2 мільйони людей. Найбільш активні, сильні. Зараз люди, які хочуть чогось добитися в житті часто уходять в себе, в релігію, інколи - в екстримізм.
Минулого року в Казахстані були вбивства...
- Казахстан був відкритий для проникнення релігій. Назарбаєв упустив релігію. Думав, що він Бог і цар, володар сердець, Обаму по плечу хлопає, Ющенку шалбани віддає. Сильні світу цього і він з ними в одному ряді. Всі його люблять, по телевізору показують. Та народ уже не вірить йому і від безвиході йдуть у релігійні рухи. Був випадок: хлопцю 22 роки, дружина, двоє дітей, він - лауреат республіканського конкурсу молодих виконавців. Протягом року раптом стає джахманістом і йде підриває будову КМД. Ну як так? Другого після зіткнення з поліцейськими, пораненого батьки в лікарню везуть, а він каже: не надавайте мені медичну допомогу. Я піду. Так хоче Алах. За останні роки декілька тисяч мечетей побудували. І всього кілька десятків шкіл. Опозиція ж зброю не пропонує. А ці - вперед, уб'ємо, підірвемо. Насправді, цей шлях ні до чого хорошого не приведе. Треба рухатися маленькими кроками, без кровопролиття.
2 
8759
Коментарі
17