Підкуп залишається найбільшою проблемою місцевих виборів 25 жовтня. Її можна вирішити лише шляхом підвищення політичної грамотності населення.
Про це в інтерв`ю Gazeta.ua сказав заступник директора Інституту інформаційного суспільства Ярослав Павловський.
- Кандидати продовжують роздавати людям хабарі. Треба змінювати принципи делегування виборчого права. Його варто обмежити: людей, які не є платниками податків, не мають права голосувати і вирішувати долю країни.
Окрім підкупу, проблемою найбільшого масштабу є тотальний популізм. Це стосується більшості політичних гравців. Програми, з якими кандидати ідуть на вибори, не мають відношення до місцевої проблематики. У боротьбі за голоси, партії не думають про ідеологію. Змагаються тільки у голослівних заявах.
Велика частина суспільства живе в очікуванні нового месії і нових облич. На цьому грають багато політсил. "Самопоміч" демонструє хороші показники саме там, де їхніх фракцій у місцевих радах ніколи не було. Наприклад, у Житомирі - на першому місці, бо народ їх не асоціює з минулим.
Також кандидати намагаються маніпулювати регіональним патріотизмом. Створюються партії локального спрямування. "Черкащан" важко уявити у Кривому Розі чи Миколаєві.
Які маніпулятивні технології ви помітили на цих перегонах?
- У багатьох регіонах з'являються стилізації під агітаційні борди. У Макарівському районі на Київщині зникли борди кандидата в мери столиці Сергія Думчева і з'явилися написи "Голосуй вдумчиво". У Житомирі від "Батьківщини" балотується Любов Цимбалюк. Розвішують плакати "Любов переможе". Це маніпуляція свідомістю і жонглювання виборчим законодавством.
Чому ідеї, з якими кандидати йдуть на вибори, часто банальні і далекі від потреб людей?
- Бо у кожній агітаційній програмі присутній хворобливий креатив. Йому бракує здорового глузду. Увагу приділяють не змісту, а формі.
Є певні правила комунікації з виборцями. Не можна більше одного разу змінювати образ кандидата за кампанію. А той же Думчев спочатку носоріг і стоїть поряд з мавпами, потім в окулярах і без, просто зображений його мальований портрет. П`ять облич - це смішно. Деякі кандидати з'являються опозиціонерами, потім починають підтримувати владу. Окремі - хочуть проявити себе і намагаються асфальтувати, будувати і ремонтувати. Вирішувати конкретні завдання, які цікавлять людей. Але таких одиниці. Якщо кандидат спілкується з людьми - він їх переконає. Але це треба робити довго і самому. Тому прямого контакту з виборцями дарма уникають.
Партії на політичну рекламу витратили близько 1,6 мільярда гривень. Це більше за інші виборчі кампанії?
- Вибори 25 жовтня не дорожчі за минулі. Якщо міряти в доларах, то набагато скромніші, але і значно безглуздіші. Зросла кількість і яскравість політичних партій. Кандидати ставлять на обгортку, тому здається, що агітація масштабніша.
У стандартній виборчій кампанії на округ має бути одна місцева і всеукраїнська газета, а також невелике використання ресурсу ЗМІ. В Україні побільшало політичних суб`єктів, які можуть собі дозволити так комунікувати з виборцем. Раніше це були дві-три партії. Зараз - більше десятка.
У яких містах можливе найбільше протистояння?
- Варто розрізняти суспільне й елітарне протистояння. У Маріуполі проблема може дійти до людських жертв і спричинити резонанс по всій країні. У Черкасах - внутрішні кланові розбірки. Голова міста Сергій Одарич налаштував проти себе усі політичні сили. У Дніпропетровську і Кривому Розі триває відверта боротьба між Ігорем Коломойським і Олександром Вілкулом. У Харкові "Відродження" Геннадія Кернеса змагається з "Опозиційним блоком".
Чи варто переглянути норму закону, аби депутати місцевих рад отримували заробітну плату? Зараз вони працюють на громадських засадах. Це змусить їх бути відповідальнішими перед громадою?
- Державі потрібно впроваджувати активний громадський контроль за місцевим бюджетом. Є проблема політичної нерівності депутатів. У одного є десятки тисяч, які він виділяє на свою громаду. А в іншого - немає нічого і він повинен виборювати кошти. Тоді починають застосовуватись корупційні схеми і системи відкатів. Необхідні відкриті бюджетні і громадські слухання. До статуту діяльності міста треба внести правку: важливі рішення виносити на відкрите обговорення.
В Україні місцеві вибори сприймаються як другорядні, хоч вони б мали цікавити виборця значно більше, ніж парламентські та президентські. Про що це свідчить? За яких умов це зміниться?
- До виборів 25 жовтня ніхто не ставиться як до місцевих. Думається, що їх ведуть парламентські кампанії. Бо всі політичні сили орієнтовані на вибори до Верховної Ради. Але таке ставлення свідчить про низьку політичну культуру населення і розквіт олігархічних методів формування політичних процесів. Зараз населення цікавить тільки те, що їм подарує кандидат. Люди все ще хочуть чути обіцянки, яких ніхто не виконує. Поки запит на патерналізм (бажання мати когось старшого, хто вирішить усі проблеми. - Gazeta.ua) перевищуватиме контроль над діяльністю влади, у нас будуть абсурдні вибори.
Який аргумент можна навести людям, щоб змусити йти і голосувати на місцевих виборах 25 жовтня?
- У суспільства є дуже високий показник недовіри до всіх учасників виборчого процесу. Мій прогноз - активність виборців буде 35-40 відсотків. Але треба розуміти, що у період децентралізації найближчі один-два роки уся місцева влада визначатиме вектор розвитку країни і території, на якій вони проживають. Обираючи депутата, кожна людина повинна аналізувати його у глобальному масштабі. Бо він захищатиме їхній регіон на рівні Києва і держави. Добуватиме інвестиційні кошти для розвитку округу, створюватиме робочі місця і покращуватиме інфраструктуру області.
2 
8759
Коментарі
8