27 років тому у ніч з 25 на 26 травня на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної енергостанції стався вибух. Пожежу гасили майже 10 днів. За цей час на станції загинула 31 особа, понад 200 було госпіталізовано. Однак і досі неможливо порахувати скільки насправді людей в Україні та поза її межами постраждали в результаті найпотужнішої техногенної катастрофи людства. За словами науковців, наслідки аварії відчуватимуть на собі ще не одне покоління.
Вже традиційно у цей день до станції приїжджають високо посадовці, аби вшанувати пам'ять загиблих.
Проїжджаючи "зоною" стає помітно: до приїзду чиновників готувалися заздалегідь. У місті Чорнобиль ідеально вибілені білі бордюри, що разюче контрастують із сірими закинутими будинками радянського часу. Люди тут давно не живуть. Шибки у вікнах повибивало. У деяких – віконні рами звисають на останніх гачках, час від часу від вітру б'ються об стіни. Однак де-не-де все ж люди таки є. І серед десятків порожніх високоповерхівок проглядаються ознаки життя: закриті вікна, на балконах сушиться білизна.
За містом зліва від дороги – вертолітній майданчик. Туди за годину має прилетіти президент Віктор Янукович. На території патрулюють дві пожежні машини.
Проїжджаємо трохи далі і зупиняємося біля центрального входу на станцію. Біля нього – кілька сотень людей. Більшість з них – в сірих костюмах із написом на рукаві "ЧАЕС". Кілька жінок у темних хустках та довгих темних спідницях фотографуються на фоні станції.
- Це паломники, - пояснюють нам. – Тут щойно був молебен. Їх сюди багато приїхало.
Біля пам'ятника ліквідаторам пару десятків охоронців - вони у чорних костюмах та з навушниками. Кілька людей з міношукачами обходять територію. Двоє хлопців у військовій формі тренуються покладати квіти до пам'ятника. Ходять вперед-назад із жовто-блакитним вінком 20 хвилин. Біля пам'ятника лежать ще два великі букети із червоними трояндами, повністю загорнуті у целофан.
Навколо - акуратні зелені газони із маленькими рожевими квітами. По ще свіжій землі помітно – посаджені буквально напередодні.
- На станцию я приехал 1 мая 25 лет назад, - розповідає керівник відділу ядерної безпеки Олег Лєбєдєв. Він у сірій формі та темних окулярах. Говорить повільно. - Такое ощущение, что ты к чему-то героическому подключился, к чему-то важному. Даже какая-то гордость была, что ты вроде ничего из себя не представляєш, как специалист после института, но уже что-то совершаешь. Такое впечатление у меня осталось до сих пор, - посміхається.
За півгодини їдемо далі повз станцію. За колючим дротом і бетонною стіною – великі споруди помітно заіржавіли.
- ЧАЕС сейчас никакой угрозы ни для никого не представляет, - запевняє Лебедєв. – Топлива, конечно, осталось в большом количестве, но оно розмещено так, что ни при каких самых запроектных ситуациях ничего не произойдет.
Проходимо далі повз залізну решітку. За нею видніється масивна споруда - саркофаг над четвертим реактором.Чим ближче до станції, тим все важче стає дихати від пилу. Врешті підходимо до нової конструкції – так званого "Укриття-2", або ж, як правильно називається, "Новий безпечний конфайнмент". Це величезна залізна споруда у вигляді арки. Вона має накрити попередній саркофаг над четвертим блоком ЧАЕС, аби поступова руйнація блоку була безпечною.
Ще рік тому на цьому місці був лише розчищений майданчик із арматурою. Завершення будівництва очікується наприкінці 2015 року. Гроші на нього збирали з усіх країн. Суттєвий внесок зробили Єврокомісія та Європейський банк реконструкції та розвитку. Приблизна вартість "арки" - 1 млрд євро. Однак вартість об'єкту із завидною періодичністю збільшується.
На сьогодіншній день будівництво об'єкту виконано на 25%, розповідає заступник керівника проекту з будівництва Віктор Залєзецький. Він у яскравій помаранчевій накидці та сонцезахисних окулярах. На касці - ще одні захисні окуляри помаранчевого кольору, а до накидки причеплені ще одні - для зору.
- Задача этого года – еще выполнить два подъема, - каже. - Второй подъем по графику будет выполнен в третьей декаде мая. До конца года будет сделан третий подъем. В следующем году, весной, - половина арки пойдет в зону отстоя. До конца года будет собрана вторая половина. И в конце 2015 года вся контрукция будет перенесена на свое рабочее место (над четвертим блоком – ред.).
На території об'єкту кілька чоловіків у спецодязі завершують приготування. Загалом тут працює більше 800 людей. Частина з них має стандартний робочий графік – з понеділка по п'ятницю. Але більшість працівників працюють вахтово – 15 днів на роботі, 15 – відпочивають. Деякі чергують і вночі.
- Мы все делаем на совесть, – розповідає один із працівників. Каже – займається на об'єктів струмом. На станції ж працює вже кілька років. – Работать не страшно. Если знаешь, что это влечет и какие могут быть последствия, то чего бояться? Страшно только тогда, когда этого не знаешь.
На асфальті навколо арки блищать ще свіжі калюжі. Його тільки-но полили, аби прибити пил.
За півгодини до станції сходяться робітники у спец костюмах, чекають на президента. Ще за 10 хвилин з-за воріт виїжджає кілька машин. Біля них біжать зо два десятки охоронців.
Делегація на чолі з президентом прямує до об'єкту.
Біля Януковича йде начальник станції. Розповідає про перебіг будівництва. За хвилину швидким кроком вони проходять повз всю конструкцію. За ними – ще пару десятків людей. Серед них – віце-прем'єр Юрій Бойко та міністр соцполітики Наталя Королевська.
- Чорнобильська катастрофа - це не тільки чорна сторінка в історії України, - починає президент. Стоїть по центру арки, за спиною в нього – саркофаг. - Це найбільша катастрофа в історії атомної енергетики.
Янукович закликає присутніх вшанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання та опускає голову.
- Внаслідок аварії постраждали більше 5 млн людей. Майже половина з них — громадяни України, - продовжує. - Держава здійснює підтримку цих людей, але чи можемо ми сказати, що вона є достатньою? Вважаю, що ні. Уряду необхідно знайти можливість збільшити державні витрати на соціальний і медичний захист людей, які постраждали. Я також прошу профільні органи центральної влади провести ретельну перевірку списків осіб, які отримують допомогу. Державна допомога має надаватися виключно тим, хто дійсно цього потребує і має на це законне право.
Читає з аркуша. Час від часу піднімає голову до робітників. Однак від сонця зажмурюється і продовжує читати.
- Впевнений, що разом ми зможемо максимально пом'якшити вплив чорнобильської трагедії на навколишнє середовище та життя людей. Разом ми зможемо зробити так, аби ця трагедія ніколи більше не повторилася, - завершує президент.
Співробітники станції аплодують. Президент підходить до них.
- Ну як, цікава робота? - питає у них і посміхається.
Працівники дарують йому альбом із фотографіями самого Януковича на станції. Він дякує, розвертається, щоби йти.
- А можно вопрос, - вигукує чоловік серед натовпу. – Нельзя ли на государственном уровне решить вопрос о розмещении на нашей площадке мощностей по хранению отработанного топлива? И у нас работа будет, и площадка есть.
Янукович кілька секунд розгублено стинає плечима і роззирається навколо. З-за спини через натовп пробирається Бойко і виручає президента.
- Мы этот вопрос уже решили, - запевнив міністр.
Делегація швидко прямує до кортежу та за хвилину виїжджає з території станції. Загалом біля станції президент пробув хвилин 15.
Згодом їдемо і ми. У місті Чорнобиль людей стає більше: дехто гуляють тротуарами, групки стоять на зупинках. Виїжджаючи з міста в очі кидається типовий великий знак радянських часів із написом "Щасливої дороги".
2 
8759
Коментарі
3