Для підприємств українських олігархів ціни на газ були й є терпимі. Таку думку у новому номері журналу "Країна" висловив директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.
"Згадаймо, скільки стогону було 2006 року, коли його вартість піднялася з 50 доларів за тисячу кубів до 95. Потім стрибнула до 130, після цього – до 279. Щоразу говорили про катастрофу, проте нічого подібного не ставалося", - зауважив він.
Експерт наголосив, що річ у іншому: "Нікому не хочеться втрачати гроші".
"Це, мабуть, прикро, коли надприбутки стають просто гарними прибутками, а згодом лише пристойними. Наші олігархи звикли до рентабельності в кілька разів, а не пару відсотків, як це є в Європі. "В рази" тепер не виходить, а апетити й витрати зросли. Тому й поширюють через медіа апокаліптичні сценарії", - підкреслив Михайло Гончар.
Він зазначив, що це все приватні проблеми олігархів.
"Якщо не можуть оптимізувати на своїх підприємствах витрати – нехай продають бізнес. Натомість країну прогинають під Дмитра Фірташа, чиї хімічні підприємства надзвичайно газомісткі. І якщо влада поставила будь-що добитися дешевшого газу, то закінчиться все другим "харківським пактом". Росія піде на поступки в ціні, а Україна – в усьому", - додав він.
Михайло Гончар аналізує позиції Києва й Москви в суперечці за ціну газу у новому номері журналу "Країна" № 37 (90) за 30 вересня 2011 року.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн.
1 
8759
Коментарі
9