пʼятниця, 18 лютого 2022 10:15

"Справи Майдану продавали. Докази знищували" – син Героя Небесної сотні

Вісім років тому, 18 лютого 2014-го, на вул. Інститутській загинули 18 активістів, 500 зазнали поранення. До 21 лютого тривали найзапекліші протистояння. Загалом загинула 121 людина. Вони стали Небесною сотнею. Колишній президент Віктор Янукович утік із країни. Усі ці роки триває розслідування справ Майдану. Досі тягнуться суди. Що зараз зі справами, які труднощі мають родини Героїв в інтерв'ю Gazeta.ua розповідає Юрій Аксенин, керівник громадської організації "Родина Героїв Небесної сотні". Його батько Василь Аксенин був важко поранений під час протистояння 20 лютого. Помер 12 березня 2014-го в польському Жешуві, де перебував на лікуванні.

Автор: Сергій Старостенко
  Юрій Аксенин навчався в Чернівецькому національному університеті. За фахом - спеціаліст із туризму та готельно-ресторанного бізнесу. Займався підприємництвом. Був учасником Революції гідності,  волонтером. Воював у "Правому секторі" в підрозділі "Санта". Пройшов декілька ротацій. 20 липня 2018-го мобілізувався. У 2019-му очолив громадську організацію "Родина Героїв Небесної сотні".  Живе в Києві. Неодружений.
Юрій Аксенин навчався в Чернівецькому національному університеті. За фахом - спеціаліст із туризму та готельно-ресторанного бізнесу. Займався підприємництвом. Був учасником Революції гідності, волонтером. Воював у "Правому секторі" в підрозділі "Санта". Пройшов декілька ротацій. 20 липня 2018-го мобілізувався. У 2019-му очолив громадську організацію "Родина Героїв Небесної сотні". Живе в Києві. Неодружений.

Тато завжди для мене був більше, ніж тато – найкращим другом, без перебільшення чи применшення. Коли з друзями обговорювали Майдан, нам не подобалося свавілля правоохоронців. Ми думали піти на Майдан. Батько казав: "У тебе є бізнес у Чернівцях, ходи на Майдан тут, а я їду в Київ". 16 лютого я бачив його за столом – у брата на дні народження. Там обговорили, якщо він поїде – то поїдемо разом. Бо Майдан у Чернівцях – далеко не Майдан. 18 числа йому зателефонували побратими й усе. Поїхав, – згадує Юрій. – 19 лютого говорив із ним телефоном, він сказав: "Синку, спочатку здохну я, а потім ти, якщо треба".

З кульовими пораненнями потрапляли тільки в шию, груди й голову. Надії, що батько живий, не було

Батька поранили 20 лютого. Куля потрапила в таз. Того дня отримав повідомлення, що його поранили. Зв'язку з ним не було. Вдалося добратися до Києва. Хлопці на Майдані розповідали, що з кульовими пораненнями потрапляли тільки в шию, груди й голову. Тобто надії, що він живий, не було. Але мені вдалося з ним поспілкуватися – двічі був у лікарні.

Казав, хто в нього поцілив?

– Стріляли в нього люди в чорному. Вже потім стало відомо, що то була "Чорна рота". Він казав, що були з автоматами. У бронежилеті було багато слідів від влучань. Лікарі не дали його забрати. Доля бронежилета невідома. Якщо пійматися сходами майдану Незалежності, біля Жовтневого палацу, то батька поранили біля центральної колонади.

Під час транспортування у Львові медбрати впустили каталку з ним

Чи був він притомний? Чому призвели в Польщу?

Він був при тямі. Казали, що ризику для його життя немає взагалі. 21 лютого один із лікарів сказав: максимум, що може бути – це втрата ноги. Під час транспортування у Львові медбрати впустили каталку з ним. Думаю, це також лишило свій слід. У Польщі з'ясувалося, що в Україні йому рану просто затампонували. Лікування не було. Забрали в Польщу, бо казали, там краще. Вийшло як вийшло. У Жешуві й дорогою туди з ним була мама.

Люди, які сиділи 20 лютого в кабінетах, і після цього довго там були

Чому не вдалося врятувати?

У висновку про смерть написали, що тромб. Навіть не вказали, що внаслідок поранення. Зараз багато родин із таким стикається.

На що впливає цей медичний висновок у повсякденному житті?

Є ризик засумніватися, що він загинув унаслідок участі в Революції гідності. У медичних закладах ішла повна протидія. Тому що люди, які сиділи 20 лютого в кабінетах, і після цього довго там були.

Вам тоді було 23 роки, а молодшому брату 17. Чим зараз займається брат?

Медициною. У кожного члена родини Героїв Небесної сотні залишився болючий слід, травма. Батько одного з Героїв був здоровою людиною, а за кілька років помер від раку. Онкологій серед батьків багато саме через нерви. Брат вирішив стати лікарем. Він тепер хірург-травматолог. Зараз працює в Чернівецькій міській лікарні.

Бачимо спроби того ж Портнова чи Лукаш переконати людей, що це не Революція гідності, а переворот

Ви очолюєте громадську організацію "Родина Героїв Небесної сотні". У ній 162 учасники. Хто входить в організацію? Чим займаєтеся?

Нашу ГО заснували на День Незалежності 2014-го. Створювали її в умовах недовіри до всіх навколо. Ми зрозуміли, що нам, людям, які відчувають той самий біль, треба об'єднатися. Щоб тодішній несформованій владі та правоохоронним органам допомогти в розслідуванні. І щоб зробити все можливе, щоб пам'ять про Героїв Небесної сотні жила у віках. А зараз бачимо спроби того ж Андрія Портнова чи Олени Лукаш (Портнов - колишній заступник голови Адміністрації президента Януковича. Лукаш - ексміністр юстиції в уряді Януковича-Азарова. - Gazeta.ua) переконати людей, що це не Революція гідності, а переворот.
Наша громадська організація займається комунікацією з владою. Працюємо з Мінкультури щодо меморіалізації. Із Міністерством у справах ветеранів. Завдяки ним та Інституту нацпам'яті на восьмому році нарешті маємо централізований церемоніал вшанування Героїв Небесної сотні, який відбуватиметься у всій Україні за єдиним стандартом.
З 2019-го почали взаємодіяти з парламентом. У нас уже визнана постанова, що Революція гідності – це історична подія. Торік пішов законопроєкт про доповнення до Кримінального кодексу в рамках заочного засудження. Є ще багато питань, але громадськість за вісім років зробила багато.

Соціальні проблеми розв'язуєте?

Їх чимало. Медичних теж. На жаль, наша кількість зменшується. Матері й батьки сильно похилого віку. Є ситуація, із матір'ю одного з перших Героїв Небесної сотні Романа Сеника. Жінка – інвалід першої групи. За законом, із нею мала бути медсестра, доглядальниця. Такого немає.

Було бажання помститися і знайти спільників-месників. Але я встиг повоювати

Як тримаєте зв'язок зараз?

У нас є закриті сторінки у Facebook, де викладаємо інформацію. Якщо потрібні якісь зміни, то збираємо збори - щоб як мінімум 60 відсотків голосів було для ухвалення консолідованого рішення.
В організації я з першого дня. У мене було бажання помститися і знайти спільників-месників. Але я встиг повоювати. На війні зрозумів, що забрати людське життя не так важко, а результату із цього мінімум. І треба бути цивілізованішими, рухатися політичним шляхом. Зараз пробуємо це зробити.

У який момент вирішили йти воювати?

Одразу, як з'явилася інформація, що війна почалася. Питання йти чи не йти на війну – не стояло зовсім. Воно було в тому, як обійти маму. Першого разц як виїжджав, сказав їй за дві години до виїзду. На ранок ми були на Сході, а ближче до сутінок мене забрали назад. Мама як дружина Героя України зробила все можливе, щоб мене повернути. Наступного разу мама тільки через пів року дізналася, що я воював.

Адвокати злочинців використовують усі можливості, щоб затягнути процес

Суди у справах Майдану тривають. Родини загиблих писали численні листи, ходили на круглі столи й зустрічі всі ці роки. Це щось дає? Чи є відповідь, коли винних покарають?

Прокуратура щороку зустрічається з родинами, робить велику пресконференцію, доповідає, що зробили. До 2019-го робили брифінги, де казали, як усе погано чи добре, ніколи не розповідали, що нам треба. Зараз розслідування триває. У нас відбуваються щомісячні зустрічі. На них можемо ставити питання офісу генпрокурора й ДБР, на них дають відповіді. Є контроль громадськості. Наша ініціатива не дала зробити, те що департаменти, які займаються розслідуваннями, стануть ручними Портнова чи Лукаш. Це зрушення і результат. Про терміни, коли буде покарання, нам не говорять. Суди тривають довго. Адвокати злочинців використовують усі можливості, щоб затягнути процес. Були й напади на нас, щоб ми негайно підтримали побудову меморіального комплексу Героїв Небесної сотні. Але це повністю знищує всю доказову базу, яка є на місці. Це дозволяє будь-якому адвокату сказати, що він сумнівається в одному слідчому експерименті, прокуратуру зобов'яжуть знову його провести. А там вже буде липова алея. Ці питання кричущі. Неодноразово їх порушували на зустрічі з офісом генпрокурора. На жаль, від Музею Революції гідності є багато листів про зняття арешту до ГПУ, Київради. Наше завдання – не дати можливість спаплюжити пам'ять.

Маємо приклад країн Балтії, де розслідування таких злочинів тривало майже 30 років

У вас є відповідь на питання, коли винних покарають?

У мене є відповідь на питання "Чи будуть вони покарані?" Будуть. Коли? Хотілося б, щоб завтра всі сиділи. Але я прекрасно розумію, що цей процес тривалий. Маємо приклад країн Балтії, де розслідування таких злочинів тривало майже 30 років. Я розумію, що мої діти, яких у мене ще немає, можуть побачити досягнення цієї справедливості. Але робимо правильні кроки, щоб справедливість настала. Ми бачимо результати вже. У мене за ці роки на одну іноземну мову стало більше. Це російська. І результатів у нас багато – вони складають картину, що Україна є українською. І за це треба дякувати нашим героям, рідним, Героям Небесної сотні.

У судах лежить 120 кримінальних справ щодо 243 осіб щодо яких завершилося досудове розслідування. Вам пояснювали, чому так тягнуться справи? Що чи хто гальмує?

За КПК, якщо в людини є три адвокати, вони мають безліч можливостей затягувати справу. Якщо один із адвокатів не з'явився – засідання можна переносити. Якщо один із них задіяний в іншому засіданні – його можна переносити. Одне таке засідання на початковій стадії триває вже п'ять із половиною років і не дійшло до розгляду по суті. Плюс це не дасть можливості нікому казати, що прокурор поганий чи адвокат поганий. Є чіткі рамки КПК, за якими вони працюють. Якщо його змінити, то це допоможе не тільки справам Майдану, а й героям Небесної сотні втілити їхню мрію – верховенство права.

Скільки разів вас допитували?

Прокуратура визнала потерпілим 2015 року. А в суді – 2020-го. Перший допит був у грудні 2020 року. Питання до слідства є. Я не знаю, чому ми в такій ситуації, але точно знаю, що хтось щось недопрацював. І зараз ми робимо те, що мав хтось зробити вісім років тому. Зараз щось робиться незважаючи на те, що всі кажуть: ця влада не наша.

В українців є запит на справедливість, а як цього досягнути – не знають

У суспільства є запит на вироки в цих справах?

У суспільства є запит на вироки й нерозуміння того, що відбувається. У нас є управління розслідувань справ Майдану в ДБР, яке працює, не покладаючи рук. Є департамент спецрозслідувань в офісі генпрокурора. І вони теж працюють. На брифінгу їх питають, чому нема результатів за вісім років. Але вони не займаються цим вісім років. В українців є запит на справедливість, а як цього досягнути – не знають. Треба знати, що відбувається. Чому прокурор не може бігати залою суду із шашкою? Не всі це розуміють.

Чи зустрічалися ви з генпрокурором Іриною Венедіктовою особисто? Хто з генпрокурорів був найактивнішим?

Зустрічалися, коли була виконувачкою обов'язків керівника ДБР. А справи розслідують не генпрокурори. Попередній генпрокурор працював, а справи Майдану продавалися незрозуміло куди. До 2019 року до роботи прокурорів було більше питань, ніж зараз.

Автор: Сергій Старостенко
  Юрій Аксенин:  "Чи будуть винні покарані? Хотілося щоб завтра всі сиділи. Але я прекрасно розумію, що цей процес довгий. Маємо приклад балтійських країн, де розслідування таких злочинів тривало майже 30 років. Я розумію, що мої діти, яких у мене ще немає, можуть побачити досягнення цієї справедливості. Але робимо правильні кроки, щоб справедливість настала".
Юрій Аксенин: "Чи будуть винні покарані? Хотілося щоб завтра всі сиділи. Але я прекрасно розумію, що цей процес довгий. Маємо приклад балтійських країн, де розслідування таких злочинів тривало майже 30 років. Я розумію, що мої діти, яких у мене ще немає, можуть побачити досягнення цієї справедливості. Але робимо правильні кроки, щоб справедливість настала".

Тривалий час справами займався ексначальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. Ви спілкувалися? Він заявляв, що ні президент Порошенко, ні Зеленський нічого не зробили для розслідування справ. Що змінилося останнім часом?

Ті речі, які він міг зробити, він не зробив. У мене є питання до роботи прокуратури за його період керівництва. Мене допитали 2020 року. Я спілкувався з батьком. Він передавав інформацію. Я думаю, що вона набагато важливіша, ніж хто в якій куртці був.
Зараз розслідування рухається швидше. Є системність і порядок.

Революція гідності завершиться, коли буде верховенство права. За це боровся мій батько

Вірите в українське правосуддя?

Вірю. Для мене Революція гідності завершиться, коли буде верховенство права. За це боровся мій батько.

Торік 20 лютого Володимир Зеленський сказав на зустрічі з родинами Героїв: "Ми робимо все, щоб нічого не було втрачено, жодна деталь цієї справи. І попри те, як тривало слідство останні шість років, ми не лише цілком вас підтримуватимемо, а й повністю завершимо цю справу". Виконує обіцянку? Як ви відчуваєте це?

Зникали сітілайти, які мали сліди потрапляння куль

У 2015-2017 роках на Інститутській на Алеї Героїв Небесної сотні зникали сітілайти, які мали сліди потрапляння куль. В доказовій базі їх вже нема. Недавно була аварія на Алеї Героїв. Людина заїхала в стовп, на якому є сліди влучання куль. Музей Революції гідності хотів віддати це прокуратурі, прокуратура хотіла віддати Музею. Я звернувся до них – це ж місце злочину, як так можна? То ви хочете, щоб ми це зберегли це? Звісно, хочу. Приїхала експертна група. Зробили реставрацію. Під тим самим кутом поставили стовп. Це про що свідчить? До цього моменту не було такого запиту. У прокуратури було трошки інше бачення. От і відповідь. Так знайшлося б ще 100 машин і все б позносили і не було б там жодних доказів. Ще б грейдер з опущеним ковшем проїхав і знищив усі докази. Це ж не випадковість. Це роблять системно. Якщо подивитися на вандальні акти щодо місця злочину, то вони відбуваються постійно під якісь дати. На превеликий жаль, раніше траплялися частіше.
Відповідальний за ту ділянку Музей революції гідності. Ми неодноразово зверталися до МВС, щоб встановили там камери відеонагляду. Вдалося лише добитися, що дали патрульну машину, яка припинила там ганебне паркування. Титанічна робота була з ініціативою "Захисти Інститутську".

У нас є посвідчення сірого кольору. Його не сприймають ніде. Пільг на лікування немає

Від учасників бойових дій, ветеранів і їхніх родин часто можна почути, що оточення їх не сприймає, не всі виявляють належну повагу, пільги треба вибивати в бюрократів і багато хто махає на те руками. А як ситуація у вас? Що чуєте у відповідь, коли кажете, що ви з родини Небесної сотні?

Я спілкуюся з родинами й бачу цю проблему – невизнання. У нас є посвідчення сірого кольору. Його не сприймають ніде. Пільг на лікування немає. Зараз ми працюємо з Міністерством у справах ветеранів, щоб Верховна Рада змінили деякі положення законодавства. У мене посвідчення "Учасник бойових дій". Сірого немає. А з УБД мав ситуацію. Перед Великоднем їхали з хлопцям. Передостанній автобус нас шістьох відмовився брати. Хоча ми мали квитки. Він набрав людей по Бла–бла–кару. Усе можна можна вирішити. Для цього наша організація і створена. Перед нами поки що відчиняються двері. Можемо добитися справедливості не тільки щодо наших рідних, а взагалі. Сподіваюся, що мені вдасться реалізувати почате.

2015 року ви балотувалися у Чернівецьку міську раду від "Батьківщини". Не пройшли. Не планували більше займатися політикою?

Був на Грушевського, коли 2014-го Юлію Володимирівну привезли на Майдан. Тоді комусь дав коментар, що ми стояли не за Тимошенко. Те саме їй повторив, як приїздила до студентів у Чернівці. Взяти участь у виборах запропонував місцевий активіст. Так сталося, що раніше врятував йому життя. Погодився, бо подумав, що так зможу більше допомагати людям. Але згодом відмовився. 2019 року мені пропонували йти у Верховну Раду в одну із шикарних фракцій. Сказав, що говоритиму правду. Якщо ваша позиція не збігатиметься з моєю, чи можна так? Переговори вони не продовжили. Не хочу цим займатися.

Зараз ви читаєте новину «"Справи Майдану продавали. Докази знищували" – син Героя Небесної сотні». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути