Соратник і лютий ворог президента. Пішов з життя проповідник Фетхуллах Гюлен, розправи над яким вимагав Ердоган

Ерджеп Ердоган прагнув якнайсуворішого покарання цьому духовному лідеру Туреччини, який був провідником потужного опозиційного руху.

У США 20 жовтня в одній з лікарень тихо помер чоловік похилого віку. Йому було 83 роки. Ця смерть відгукнулася далеко за межами Сполучених Штатів Америки.

Фетхуллах Гюлен був найближчим соратником і найлютішим ворогом президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. У 2016 році Ердоган звинуватив Гюлена у спробі держперевороту, хоча з 1999 року той жив у США.

Але вплив цієї фізично слабкої людини був настільки потужним, що проти нього у Туреччині навіть відкрили кримінальні справи.

Коли слово стає зброєю

Фетхуллах Гюлен був імамом, і походив з родини імама. Тому він отримав неформальну духовну освіту і працював за фахом. Але за кілька років набагато розширив свою діяльність. Він був філософом, поетом, публіцистом, висував цікаві ідеї, зрештою, створив рух "Хізмет" (у перекладі це означає "служіння"). Тези цієї спільноти досі популярні у середовищі неортодоксальних мусульман:

● ісламське суспільство має служити на благо всіх інших суспільств,

● потрібен міжконфесійний діалог із "людьми Писання" (християнами, юдеями),

● освіта і просвіта є ключовими для розвитку ісламського суспільства як прогресивного,

● Туреччині неодмінно слід вступати до Євросоюзу.

Тінь правителя

Прогресивні ідеї сприяли популярності Гюлена на Заході, де його називали другим за впливовістю у Туреччині. У себе на батьківщині він був популярним серед середнього класу суспільства. Тому на певний час президент Ердоган наблизив до себе відомого проповідника і висловлював йому свою шану і повагу. Тим паче, у 2012 році завдяки підтримці "гюленістів" Ердоган зміг зміцнити свою владу.

Але у липні 2016 року все змінилося. Тоді повстали деякі військові частини, захопили військову техніку, серед якої були танки і літаки, та зажадали відсторонення Ердогана від влади. Сутички з вірними президенту частинами переросли у справжні бої, загинуло понад 259 людей, більш ніж 2 тис. осіб були поранені.

Заколот жорстко придушили. Ердоган звинуватив "Хізмет" у підбурюванні до цього повстання. Гюлен категорично відкидав свою причетність. "Я знаю не більш ніж 0,1 відсотка цих людей. Я цього не робив", - виправдовувався він. Але офіційна Анкара оголосила "Хізмет" терористичною організацією. Натомість Гюлен припустив, що переворот насправді було інсценовано самим Ердоганом заради закріплення своєї влади.

Заморозки над Босфором

Після розгрому опонентів Ердоган розкрутив маховик репресій. Турки, яких бодай запідозрили у зв'язках з "Хізметом" могли позбутися ліцензій на право працювати за фахом. Серед них вчителі, адвокати, лікарі.

Фетхуллах створив неформальну, але дуже дієву і потужну мережу своїх прибічників.

У 2023 році у Туреччині взяли під варту племінника Фетхуллаха - Салахаддіна Гюлена. У "Хізметі" були філії поза Туреччиною, зокрема - на Балканах.

Розмах інтелігентної опозиції

За час дружби Ердогана і Гюлена люди пов'язані з "Хізметом" досягли вищих щаблів влади або мали доступ до секретної інформації.

У 2013 році вибухнула корупційна бомба: прокурори та слідчі звинуватили у масштабних зловживаннях міністрів та інших вищих посадовців, котрі були, переважно, "людьми Ердогана". Натомість ті, хто озвучив підозри, вважалися близькими до Гюлена. Президент Туреччини без вагань видав ордер на арешт проповідника і відтоді неодноразово офіційна Анкара зверталася до США з вимогою видати Фетхуллаха, але успіху ці зверенння не мали. Тому звинувачення "гюленістів" у заколоті було закономірним, навіть якби вони не були причетні до драматичних подій 2016 року.

"Вуста" Кремля і вуха Ердогана

За даними деяких джерел у Росії, у 2016 році Ердогана про підготовку заколоту попередили саме росіяни.

Президент Туреччини "заплатив" за послугу у грудні 2016 року, коли на виставці в Анкарі офіцер турецької поліції Мевлют Мерт Алтинташ застрелив російського посла Андрія Карлова. Алтинташа застрелили, Ердоган у всьому звинуватив "гюленістів", до яких і належав офіцер-убивця. У 2017 році Гюлена було позбавлено громадянства Туреччини.

Останнім часом навколо Гюлена була нездорова біганина: за даними деяких турецьких ЗМІ, його нібито викрали з будинку у Пенсильванії, де він мешкав.

Однак ці дані не підтвердилися - Гюлен помер у лікарні.

На подію відреагував міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан: назвав Гюлена лідером "темної організації" та запевнив, що офіційна Анкара і надалі рішуче боротиметься з тероризмом, "а новина про його смерть не призведе до самозаспокоєння".

Зв'язок з Україною

В Україні мінімум одна особа проллє сльозу по смерті Фетхуллаха Гюлена - міністр оборони Рустем Умєров. За даними видання Aydinlik, в одному з тих закладів за межами Туреччини, котрі фінансово підтримував рух "Хізмет", навчався Рустем Умєров. Йдеться про ліцей для обдарованих дітей. Після його закінчення Рустем пройшов стажування у США за програмою "Обмін майбутніми лідерами" ( "Future Leaders Exchange"). Невідомо, чи був він "гюленістом", але турецькі ЗМІ перед призначенням на посаду міністра оборони привернули увагу до навчання у "хізметському" ліцеї. Сам Умєров не спростовує своїх контактів з Туреччиною, адже з 2022 року вів переговори про звільнення українських військовополонених за посередництва особисто президента Ердогана і керівних осіб Саудівської Аравії.

За активну участь у Стамбульських переговорах він мало не поплатився життям: тоді у нього та у російського олігарха Романа Абрамовича виявили ознаки отруєння. Ще у 2021 році Умєров координував програму Ердогана по будівництву житла у Криму для кримських татар. Призначений на посаду спочатку голови Фонду держмайна, згодом - міністра оборони, Умєров став першим мусульманином в українському уряді, хоча досі ніде й ніколи своїх релігійних поглядів офіційно не декларував.

Саміт на уламках "гюленістів"

В Україні офіційно з 1997 року існувала мусульманська громада "Хізмет" що налічувала 10 осіб і була зареєстрована в Криму. Ще до війни, у лютому 2020 року, президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з Реджепом Ердоганом заявив, що були розглянуті питання щодо "боротьби з терористичною організацією FETO (так у Туреччині з 2016 року називають "Хізмет"). Наші думки збігаються, додав він тоді, акцентував увагу ні забороні діяльності організацій, пов'язаних з Гюленом і "Хізметом", котрі "мають відношення до деяких навчальних закладів в Україні". Тоді начебто турецька сторона передала українській конкретні прізвища і назви закладів.

Цікаво, що школи під патронатом "Хізмету" були й у Росії: більшість із них закрили у 2008 році після хвилі перевірок, тоді ж ідеологію "Хізмет" було визнано в країні екстремістською, але деякі станом на 2016 рік ще працювали. Що цікаво – працювали вони на території республіки Татарстан, котра цими днями приймає саміт БРІКС. Отже, саміт відбувається буквально на рештках "гюленістів". Мінімум один високий гість - сам Ердоган - може вважатися таким у певний період життя, бо чув проповіді Гюлена й поділяв його ідеї.

×