"Слугами" мають зайнятися правоохоронці

Це справа партії, як їй реагувати, які вони для себе правила встановлюють. Ситуація виглядає дивною, коли всі ми втягнуті в обговорення внутрішньої ситуації партії "Слуга народу". Громадяни, які проголосували за цю політсилу, мають нести відповідальність за тих, кого вони обрали. Це має бути головним цензом обговорення подій, пов'язаних із представниками "СН". Щоб у майбутньому громадяни України розуміли, що вони мають не лише право йти на вибори і голосувати, а і відповідальність за свій вибір.

"Слуга народу" до партії у її класичному розумінні має таке ж відношення, як Україна до створення НАТО. Це група за інтересами. Віртуальний проєкт під вибори. Збір на пляжі. Вони не мають ідеологічних принципів, світоглядних понять про те, що є партія і для чого вона побудована. Марна справа сподіватися, що у політсилі щось робитимуть за загальноприйнятими нормами поведінки.

Виборці будуть реагувати, коли журналісти, експерти, політичні опоненти, громадські організації говоритимуть не про те, що має робити партія. А про те, що люди без моральних якостей, які вчиняють відповідні дії, не можуть представляти громадян. Вони мають нести адміністративну або кримінальну відповідальність.

Шевченко поїхав до друга держави-агресора. Про що він там говорив? Чи не завербували його спецслужби Білорусі? Маємо казати не про виключення його з фракції, а про те, чи буде СБУ займатися ним. Тищенка не зможуть покарати більше, ніж штрафом. Стосовно хуліганських дій Арсенюка – там може бути кримінальна відповідальність. Цим має займатися поліція. У "Слуги народу" було якесь онлайн зібрання. Мені це нагадало радянські часи, коли обговорювали негідну поведінку своїх партійців. Сумно і смішно водночас.

Ніколи. До того часу, поки в Україні не буде сформована політична еліта. Після червоних директорів, які умовно були старою партійною політичною елітою, прийшли директори – господарська еліта. За ними – так звані бізнесмени. Усі розуміють, що у нас бізнес був специфічний. Випадкові люди потрапили у політику і почали використовувати владу для ведення бізнесу. Говорити про якусь політичну еліту нема сенсу. Квінтесенція політичної еліти – це люди у політиці, які в момент кризових ситуацій, катаклізмів, війни, пандемії інтереси держави ставлять вище за власні. Це продемонстрували майже всі цивілізовані країни. У Прибалтиці депутати і міністри під час економічної кризи 2009-го зменшували собі заробітну плату. Повернемося до усіх подій в Україні – люди при владі себе жодним чином не проявили. Починаючи з економічної кризи, потім Майдан 2004-го, Революція гідності, війна і так далі. Поки не сформується політична еліта, марно чекати відповідальності від випадкових пасажирів потягу під назвою "тільки б щось собі узяти".

У нашій ситуації політична еліта може бути сформована тільки в один спосіб – легітимні вибори. Якби вибори відбувалися умовно кожного року, старих усіх би повикидали. Треба зменшити до мінімуму усі привілеї, які дає політика. Можливо, так ми б сформували групу людей, які дійсно хочуть займатися державотворенням.

Зараз 90 відсотків у складі Верховної Ради – абсолютно випадкові люди. Навіть ті, кого називаємо патріотами. Наприклад, "Голос". Там нема підготованих людей, які можуть займатися державотворенням. Деякі з них дійсно мають гарну освіту. Але з фракції нема жодного прізвища, хто міг би стати міністром. Про "Слугу народу" взагалі нема сенсу говорити.

Це пов'язано з випадковістю. Такі люди почали потрапляти туди після 2004 року. Коли відбуваються серйозні зміни, такі як Помаранчева революція, на хвилі заходять певні люди. Лідери отримали кредит довіри. Бачимо, кого понабирали, починаючи з Ющенка. Потім Янукович брав у владу не зрозуміло кого. Те саме бачили після Революції гідності – той парламент був найбільш патріотичний і найменш професійний. Тоді "зелена" влада продемонструвала, що нема межі некомпетентності. За це несуть відповідальність громадяни, які голосують і обирають.

Я за те, що в Україні не може бути посади президента. Не можемо чекати, поки з'явиться людина, яка б була патріотичною, порядною і професійною. Можемо не дожити. Краще, хай у парламенті сваряться-б'ються, але там буде кілька точок зору. Ніж те, що зараз у нас в Офісі президента і Кабміні. Чекати від них адекватних дій нема сенсу. Ні щодо війни, ні щодо коронавірусу. Як із кризи можуть вивести люди, які до неї привели?

Не може у Верховну Раду прийти людина без поняття про те, що таке політика. Має бути відповідна освіта. Винятки можуть бути поодинокі. У західних країнах, щоб дійти до влади, потрібно пройти відповідні щаблі. Останні років 10 у Європі до влади приходили популісти, бо стара система почала давати збій. Але у них ситуація була стабільна - потім розслабилися. А у нас все не дуже гарно. Ситуацію можна виправляти тільки еволюційним шляхом. Революції не проходять. Двічі була можливість сформувати еліту і закріпити державні інститути. Натомість маємо сьогодні повне розбалансування всього. Не дарма вони зараз вирішили використовувати РНБО так, як їм вигідно. Але це шлях в нікуди.