Фракція "Слуга народу" - це бренд, за яким нема партії. Вона стала більше головним болем для Володимира Зеленського. Також невідомо, як впорається із завданнями новопризначений уряд Дениса Шмигаля. У президента нема команди, на яку можна покластися, говорить в інтерв'ю Gazeta.ua політичний оглядач Леонід Швець.
Говоримо про перестановки в уряді, кадрову політику президента Володимира Зеленського та реакцію на все українців.
Для чого команді Зеленського зміна уряду зараз?
Центральною стала втрата довіри Зеленського до Гончарука та уряду. Це відіграло основну роль у його рішенні. Гончарук не став лідером перетворень і людиною, на яку можна покластися. Зеленський у своєму виступі сказав, що постійно доводилося самому підкручувати. Зручніше мати прем'єра, який візьме на себе весь тягар. Але так не вийшло. Згодом плівки додали: молодий прем'єр розповідає, що президент не тямить. Це зіграло свою роль, хоч і не визначальну.
Президент був готовий віддати левову частину повноважень іншій людині?
Гончарук не міг стати цією людиною. Ніщо в його попередній кар'єрі не свідчило, що він уже готовий до прем'єрства. До нього нема великих претензій. Зважаючи на все, він ще й непогано впорався. Хоч і короткотерміновий, але це чесний прем'єр-міністр України. Але ситуація потребує більш рішучу і сильну фігуру. Не впевнений, що Шмигаль – це щось інше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський прокоментував роботу прем'єра Шмигаля в компанії Ахметова
Гончарук міг поборотися за посаду?
У системі, де все вирішує Зеленський, це неможливо. Він міг, але це було б безперспективно.
Що має змінитися в роботі нового Кабміну?
Президенту потрібен прем'єр, який звільнить його від необхідності постійно щось робити за уряд. Чи здатний на це Шмигаль, який не готувався стати прем'єром? Будемо сподіватися. Можливо, його внутрішній потенціал розкриється. Поки про це нічого не свідчить.
Попередній уряд був здебільшого з експертів та слабких менеджерів. У цьому значно більша вага менеджерів, але вони свої якості ще не проявили
Як можна оцінити нових членів уряду?
Попередній уряд був здебільшого з експертів та слабких менеджерів. У цьому значно більша вага менеджерів, але вони свої якості ще не проявили. Мені нічого невідомо про менеджерські здібності міністра охорони здоров'я, міністра оборони, міністра ветеранів. Їхній досвід викликає сумніви. Були якісь співбесіди. Хтось щось доводив, сподобався. Але є випадки, коли з людиною порозмовляли, призначили, потім з'ясувалося, що вона нічого не хоче. Це свідчить про те, що у владі бардак. Це б'є по її репутації.
Можливо, у перші місяці цієї влади було престижно йти працювати до Зеленського. Зараз це вже ризик для репутації. Не всі хочуть.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль: "Я не профан в економіці"
Як такі рокіровки вплинуть на співпрацю з МВФ?
Сподіваюся, що не вплинуть. Це серйозна організація. Не думаю, що вона буде реагувати на такі речі.
Потрібно стежити уважно за владою. Але не видумувати чортів
Кажуть, що зараз на зміну представникам Коломойського в уряд прийшли представники Ахметова. Це може привести до зміни зовнішньої політики, розвороту від євроінтеграційного курсу?
Люди з більш-менш серйозним менеджерським досвідом у цій країні працювали у великому бізнесі. Він – олігархічний. Не можливо зробити кар'єру, не маючи стосунку до якоїсь "великої кишені". Тому не завжди людина, яка мала стосунок до структур якогось олігарха, є ручною. Людина була у когось менеджером. Відповідала за якийсь напрямок. Чи це означає, що вона розділяє геополітичні погляди власника? Не обов'язково. Чорно-білої залежності нема.
Зовнішню політику в країні визначає президент. Уряд може лише виконувати його волю.
Потрібно стежити уважно за владою. Але не видумувати чортів.
Чому звільнили Рябошапку?
Рябошапку не треба було чіпати. Він серйозно перешерстив прокуратуру. 60 відсотків змінив. Був не ручний. Хоча мав і проблеми. По багатьох справах міг проявити більшу принциповість. У Зеленського дуже багато залежить від його довіри до людини. Його запевнили в нелояльності Рябошапки. У певний момент він у це повірив.
Зараз є кілька людей, яким президент довіряє. Від них отримує інформацію і ухвалює рішення.
Шефір і Єрмак. Утрьох ухвалюють основні рішення. При всій суперечливості погано, що Богдан пішов. Він був додатковим джерелом впливу. Це давало можливість створити ширшу картинку. У них був конфлікт із Єрмаком. Але краще, коли є два чорта. Вони один одного приглушують. Це послабило президента.
А кому далі варто очікувати на звільнення?
Наступним буде Ситник. Зараз трошечки підрихтують законодавство, яке поки що не дозволяє його звільнити прямо.
А як вдається втриматися Авакову?
Аваков найдосвідченіший в уряді. Він геніальний гравець в цій системі. Але його сила потрібна тоді, коли систему зберігають. А коли її треба руйнувати і будувати зовсім іншу, він стає дуже небезпечним. З цієї точки зору його якнайшвидше треба прибирати. Зеленський розуміє ситуацію. У МВС треба найрадикальніша реформа. Президент поки що побоюється туди лізти й Аваков там його влаштовує. Це погано.
Кадрова криза тотальна
Ну і кандидатури на цю посаду немає в команді президента.
Кадрова криза тотальна. Ще Арсеній Яценюк жалівся, що не можна знайти нормальну секретарку в Кабміні. Компетентну людину, який не треба казати, куди класти папери.
Люди про яких говоримо далекі від реформ і української політики. Наскільки вони можуть формувати порядок денний держави?
Тут і виникає така ситуація, що нібито порядок денний має формувати президент за них і їм спускати. А вони будуть його виконувати. Тренд задає Зеленський. Але мені здається, що це слабке рішення, тому що він потребує посилення через самодостатні фігури, яким не треба казати, що робити. Треба такі, що й президентові підкажуть, як правильно. Таких людей практично немає в уряді.
А як ситуація розвиватиметься далі? Є ознаки політичної кризи?
У нас політична криза триває з 2004 року. Це недовіра людей до політиків. Нікому ніхто не довіряє повністю. І між собою політики не вірять один одному.
До чого тотальна недовіра може призвести?
До того, що вже маємо. У нас немає авторитетних людей. Я не кажу про політиків. Між авторитетністю і популярністю немає знака рівняння. Зеленський популярний. Але чи можна сказати, що він авторитетний? Вибір Зеленського - це відмова українців власній еліти у праві називатися так. Це криза еліти. А в суспільстві, де немає еліти, нема кому задавати стандарти. Ідеали показувати нема кому. В нормальному суспільстві еліта виконує таку роль прикладу - люди прагнуть бути такими. Вибачте, хто хоче, щоб наші діти були як Богдан Яременко чи Ілля Кива? Ніхто. Йдеться про загальну кризу, в якій Зеленський симптом. Він точно не причина. А симптом суспільної хвороби, яка вразила країну вже давно. Але люди про це не дуже хочуть говорити. Це незручно і неприємно. Жоден алкоголік не признається, що він
хворий. Каже: "Та я завтра зав'яжу". Тому й ми не хочемо слухати, що не навчилися побудувати зручне життя для себе. Поляки можуть, чехи можуть, більшість світу може. Не вихід дивитися на Росію й казати: а в них ще гірше. Завжди можна знайти дно і показувати його. Але навіщо шукати дно? Це найбільша в країні проблема, яка виходить далеко за рамки президентства Зеленського, Порошенка, Януковича, Кучми. Треба з цим щось робити.
"Слуга народу" - бренд, за яким нема партії. Ситуацію можна було б вирішити, якби провести революцію у лавах "слуг"
Така ситуація, як зараз, може привести до позачергових парламентських виборів?
"Слуга народу" - бренд, за яким нема партії. Ситуацію можна було б вирішити, якби провести революцію у лавах "слуг". Потім на нових засадах провести вибори. Нехай узяти менше місць, але сказати: ми вже кращі. Не впевнений, що цей варіант розглядають.
Фракція уже більше головний біль для Зеленського, ніж козир. Багато з них не голосують за ті рішення, які він зверху спускає. Вони його послаблюють. Якщо поставити задачу і технічно відпрацювати, це можна виправити.
Рейтинги падають у всіх. Якщо зараз провести вибори, розклад буде приблизно такий самий.
Бачимо, що нема узгодженої позиції між Офісом президента та Кабміном. Це чітко було видно з заяв щодо медреформи. Президент сказав одне. Шмигаль – інше. Новопризначений міністр – третє. Не координують роботу?
Це питання до підбору кадрів. Людей запросили в уряд під яку реформу, програму? Виходить, що міністр охорони здоров'я і новий прем'єр-міністр погодилися на різне.
Чому президент діє так хаотично?
Він людина недосвідчена. Має слабкі сторони і вони вилазять. Але він вчиться достатньо швидко. Порівняти Зеленського влітку і зараз – це небо і земля. Він більше розуміє, краще поводиться у протокольних ситуаціях. Але багато знань – чимало суму. Тепер виглядає розгубленим. І його рішення, у тому числі кадрові, - це свідчення якісних внутрішніх змін. Він уже відчув владу. Поки ще не розуміє її, як досвідчений політик. 10 місяців вистачило, щоб його добре притисло. Почуває себе у пеклі. Але має іти до кінця. Не може відмовитися. Йому важко. Нема на кого обпертися.
Часто його описують у призмі "все, кінець". Але у нього ще 4 роки. Кілька криз Зеленського у владі ще буде. Яким він із них вийде, ніхто не знає.
Нам треба зробити все, щоб у нього вийшло. Маємо самі формулювати порядок денний країни. Бо зараз складається національний комплекс меншовартості: ми не здатні, кидаємо все і їдемо до Польщі. Але там люди зробили суспільство, у якому можна жити. Ніхто за нас цей шлях не пройде.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Зеленського впевнені, що він залишиться на другий термін
Президент раніше говорив про свою команду "dream team". Зараз майже всі пішли з команди або їх витіснили.
Так відбувається всюди. Починають одні – завершують інші. Це природньо. В армії є штурмові підрозділи. Їхнє завдання – прорвати оборону противника. А інженерні будують інфраструктуру. Одні руйнують, інші – відновлюють. Виконувати роботу один одного не можуть. Минулого року команда Зеленського штурманула важковаговиків і знесла їх. А зараз завдання інше. Треба будувати.
Треба якнайшвидше перейти в іншу якість. Для цього є не дуже багато часу. Тягнути далі не вийде
Яке зараз задання стоїть перед Зеленським та урядом?
Їм треба якнайшвидше перейти в іншу якість. Для цього є не дуже багато часу. Вікно можливостей уже зачиняється. Тягнути далі не вийде. Треба вирішувати проблеми.
За нинішньої економічної ситуації новий уряд здатний щось робити?
Ситуація у світі не проста. Плюс коронавірус. Найбільше валютне надходження у наш бюджет – від продажу сталі. Ринок у Китаї просів – ціна впала, зменшилися надходження у бюджет. Зміцнюється долар – бюджет втрачає гроші.
Не все залежить від уряду. На що він здатний – невідомо.
Гончарук продемонстрував - на цій посаді може працювати людина без сильної підготовки. Внутрішні механізми міцні, спрацьовують. Не знаю, що катастрофічного може зробити нова команда.
2 
8759
Коментарі