Ганна Герман: "Я завжди була в боргах, як в шовках, ощадкнижку не заводила. Мій тато говорив мамі: ніколи не грай з Совітами в гроші. Якщо ти заробила якусь копієчку, то не давай на збереження - вкрадуть. Пройшов час, і ми всі змогли переконатися, що тато був прав - ці гроші вкрали."
Анатолій Семинога: "У мене була ощадкнижка. За три роки я зміг накопичити близько 15 тисяч рублів. Коли приїхав з Афганістану, купив собі на заощадження квартиру. Близько 3 тисячі ще залишилися. До речі, я почав шукати цю книжку і не знайшов. Поїхав навіть на Поділ, де була ощадкаса, але з"ясувалося, що приміщення продали комерційній структурі. Тому, думаю, залишуся без заощаджень."
Олександр Омельченко: "На той час у мене не було своєї власної ощадкнижки. При тому, що я займав високооплачуваний пост, у мене була немаленькая сім"я - 5 чоловік, тому я всю зарплату витрачав. А ось моя покійна мама мала 4 ощадкнижки, на них близько 4 тисячі рублів були. Займатися поверненням цих внесків буде моя сестра. Але ціна тих внесків абсолютно несумірна з ціною засобів, що повертаються сьогодні."
Катерина Самойлик: "Книжка у мене була, але я встигла ці гроші витратити. Зараз "висить" якась тисяча, не більше. Я не піду забирати її. Навіщо мені, народному депутатові, відбирати останні копійки у людей. Це буде аморально, якщо депутати підуть повертати радянські заощадження."
Володимир Литвин: "Так, у мене була книжка. Але скільки там було грошей, я не пам"ятаю. З такими питаннями потрібно до моєї дружини звертатися. Вона все знає. Я обов"язково повертатиму внески, цим займеться дружина. А коли ми знімемо ці гроші, то перерахуємо їх в дитячий будинок."
Тарас Чорновіл: " Коли я почав працювати після школи, у мене зарплата була 90 - 100 рублів. Максимум, що зміг заробити - 150 рублів. Поступово вдалося зібрати тисячу, але потім я вирішив її зняти. На рахунку залишилися якісь 15 рублів. Зрозуміло, що ради таких грошей я не стоятиму в черзі і не вимагатиму тисячу гривень."
3 
8759
Коментарі