Президент аналітичного центру "Відкрита політика" Ігор Жданов вважає, що причини ініціатив президента Віктора Януковича щодо змін Конституції є політичними.
"Я особисто не чув від нього, чим його не влаштовує нинішня Конституція і як її треба змінювати. Я чув різні думки від його радників, Адміністрації, народних депутатів, але від нього - жодної. Причини напрацювання конституційних змін - політичні. Янукович розуміє, що в нього нема шансів переобратися у 2015 році. Тому хоче створити "запасний аеродром" - провести зміни про обрання президента в парламенті. Конституційна асамблея - це консультативний орган при президентові, якому дали гучну назву. Якби опозиція увійшла до цього органу, то вона легімітизувала б його рішення. Якщо буде написаний закон про внесення змін до Конституції, то його вноситиме до парламенту або президент, або 150 народних депутатів", - сказав фахівець.
На думку Жданова, Конституцію в Україні часто порушують через безкарність вищих посадовців.
"В українських умовах Конституція не захищена від порушень. За її порушення має бути встановлена сувора відповідальність. Але в Україні жодного високопосадовця ще не покарали за це. По-друге, це питання політичної культури нації. Для політиків на порушення Конституції має бути накладене табу. А для зміни Конституції треба провести серйозну дискусію із суспільством. Щоб чітко пояснити громадянам: що і навіщо треба міняти", - зауважив політолог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колесніков назвав лише 1/50 частину витрат на Євро-2012 - експерт
Чинна Конституція має достатні норми для становлення усіх інституцій демократії, каже експерт.
"У рамках нинішньої Конституції можна зробити незалежними усі гілки влади. Просто треба її виконувати. Скажімо, формально судова система незалежна. Але хтось дозволяє собі взяти слухавку і давати вказівку суддям, які рішення приймати в тих чи інших справах", - додав Жданов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко поговорив з місією МВФ про відновлення співпраці
Політолог упевнений, що форма правління держави не має вирішального значення.
"Головне, щоб конституційно було забезпечено підзвітність і підконтрольність влади народу і прозорість її діяльності. Щоб можновладці працювали не на себе, а на захист національних інтересів. У Франції чи у Польщі - змішана система влади, коли сильний і президент, і прем'єр. У Британії - формально конституційна монархія, але фактично парламентська республіка. У США - президентська республіка. Але головне, що в цих країнах влада підзвітна і підконтрольна і діє відповідно до конституційних приписів. Щоб змусити владу виконувати Конституцію, у народу є два способи: вибори або майдан", - підсумував Жданов.
7 
8759
Коментарі
15