Сотні вантажівок з російською агропродукцією їздять через Білорусь в Польщу і в зворотньому напрямку.
Спочатку російська агропродукція прямує до Білорусі, там її перевантажують у спеціальних центрах на вантажівки з польською реєстрацією, а далі фури вирушають до Польщі за адресами великих компаній, повідомив журналіст "Української правди" Михайло Ткач у розслідуванні.
За інформацією польських джерел УП та даними з відкритих та закритих баз, у Польщі є щонайменше три компанії, які є найбільшими покупцями агропродукції з Росії: Bromex, Diaspolis та Kampol Krzysztof Łużniak.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Репортери без кордонів" прокоментували затримання журналіста Ткача у Польщі
Журналіст зателефонував до польської компанії та представився менеджером реальної білоруської компанії. Він відкрито запропонував придбати російський ріпаковий шрот під білоруськими документами.
Менеджер польської фірми попросив надіслати умови постачання на електронну пошту.
Ріпаковий шрот був заборонений до постачання з України. Поляки вже придбали цієї агропродукції на майже $8 млн.
"Хоча у вересні 2023 року після протестів фермерів, Польща заборонила ввезення ріпакового шроту з України. Після цього обсяг продукції, який продовжував їхати з Білорусі невпинно збільшується", - йдеться в розслідуванні.
Торік у листопаді польські перевізники розпочали блокування руху вантажівок у пунктах пропуску "Краківець-Корчова", "Ягодин-Дорогуськ" і "Рава-Руська-Гребенне". Згодом до страйків на кордоні долучилися польські фермери.
20 лютого на вантажній станції "Медика" польські протестувальники відкрили люк двох українських вантажних вагонів з українським зерном, яке прямувало транзитом до Німеччини через Польщу.
Вночі 25 лютого на залізничній станції "Котомеж" розсипали українське зерно з восьми напіввагонів. Вантаж прямував транзитом до інших держав.
Михайло Ткач розповів про те, що був затриманий польською поліцією біля польсько-білоруського кордону. Журналіст знімав матеріал про транзит продукції між Польщею, Російською Федерацією і Білоруссю.
Ткача та оператора утримували у комендатурі щонайменше чотири години і відпустили після дозволу "зверху". Увесь цей час журналістам не дозволяли ні з ким зв'язатися.
Коментарі