Вчорашню заяву Шойгу слід розглядати не окремо, а в контексті цілої низки інших подій, що відбулися після зустрічі Путіна і Байдена у Женеві. Одразу ж на підсумковому брифінгу, що відбувся після зустрічі двох президентів, Путін дозволив собі кілька хамських випадів і звинувачень на адресу США. Після цього була ціла низка інших заяв, серед яких зокрема і заява Шойгу, і нещодавнє висловлювання Путіна про те, що в Україні у 2014 році відбувся підтримуваний Сполученими Штатами державний переворот, і ультимативна заява Москви з вимогою скасувати військові навчання "Сі бриз-2021" через "мілітаристські настрої у Києві". Вінцем цьому є сьогоднішній інцидент у Чорному морі із нібито обстрілом британського військового корабля. Всі ці події відбулися за неповний тиждень.
Отже, ми маємо непоодинокі висловлювання, заяви і дії вищого керівництва Росії, які свідчать про те, що відпрацьовується певна пропагандистська кампанія Кремля, спрямована на те, щоб залякати країни Заходу. Джо Байден, будучи зацікавленим у протидії Китаю, робить спроби "розрядки" у відносинах з Москвою. Путін сприймає цю поступливість США як ознаку слабкості. І ось тепер Росія хоче перехопити ініціативу у цій "розрядці". Для цього росіяни вирішили піти на загострення і демонстрацію погроз. Тож найближчими днями і тижнями ми, напевно, почуємо ще не одну заяву з претензіями та залякуваннями в стилі Шойгу.
На що варто звернути увагу конкретно у виступі міністра оборони РФ попри те, що Росія не вперше звинувачує держави НАТО у загостренні ситуації поблизу російського кордону. У заяві Шойгу були два важливі моменти. По-перше, він виступав як міністр оборони не лише Росії, а й "союзної держави Росії та Білорусі". В заяві стверджувалося, що Захід вдається до ескалації ситуації біля кордонів "союзної держави". Це ще одне свідчення того, що політика Кремля націлена на повне підкорення і поглинання Білорусі, акцентування на тому, що вона вже частина Росії. По-друге, у заяві пролунало звинувачення на адресу західних держав у тому, що вони намагаються нав'язати якийсь вигаданий міжнародний порядок. Це означає, що Москва фактично заявила, що не визнає наявного міжнародного порядку, який сформувався у світі після Другої світової війни і був дещо підкоригований після розпаду СРСР. Росія заявляє про своє право на ревізію загальновизнаного міжнародного порядку. Це очевидно стосується міжнародних угод, принципів та підходів. Росія може в рамках цієї політики перестати визнавати кордони держав, рішення ООН, НАТО і ЄС. І якщо раніше вони ігнорували міжнародні домовленості у прихований спосіб, то тепер можуть йти на саботаж відкрито і офіційно. Шойгу озвучив головний російський меседж, який ми напевно зможемо почути й від інших офіційних представників Росії. Це може означати, що Кремль розпочав офіційну кампанію з демонтажу міжнародного порядку.

Бажана позиція України впродовж багатьох років, від початку збройної російської агресії проти неї у 2014 році, є незмінною. В України немає великого вибору альтернатив. Власне, варіант лише один – чинити опір російським спробам втручатися в наші внутрішні справи, не дати росіянам нав'язувати нам вигідні для них Мінські домовленості чи будь-який інший варіант капітуляції. Паралельно слід зміцнювати обороноздатність у широкому розумінні цього слова, що стосується не лише збройного компоненту, а й гуманітарного, економічного – всього того переліку загроз, які маємо з боку Росії.