середа, 23 червня 2021 20:23

Путін сприйняв жест Байдена за слабкість і почав погрожувати Заходу - Басараб

Путін сприйняв жест Байдена за слабкість і почав погрожувати Заходу - Басараб
Михайло Басараб: "Якщо раніше Росія ігнорувала міжнародні домовленості у прихований спосіб, то тепер може йти на саботаж відкрито і офіційно". Фото: Радіо Свобода

Заяву міністра оборони РФ Сергія Шойгу про "вибухонебезпечну ситуацію в Європі" слід сприймати в контексті заяв і дій російського керівництва за останній тиждень. Володимир Путін розглядає ініціативи Джо Байдена як ознаку слабкості і хоче перехопити ініціативу в ініційованих Вашингтоном переговорах. Росія вже відверто заявляє, що не визнає наявного міжнародного порядку. Своїми думками з Gazeta.ua поділився політолог Михайло Басараб.

Сергій Шойгу на Московській конференції з міжнародної безпеки 23 червня заявив, що ситуація у Європі вибухонебезпечна. Чому він зробив цю заяву? Для кого цей сигнал і що він означає?

Вчорашню заяву Шойгу слід розглядати не окремо, а в контексті цілої низки інших подій, що відбулися після зустрічі Путіна і Байдена у Женеві. Одразу ж на підсумковому брифінгу, що відбувся після зустрічі двох президентів, Путін дозволив собі кілька хамських випадів і звинувачень на адресу США. Після цього була ціла низка інших заяв, серед яких зокрема і заява Шойгу, і нещодавнє висловлювання Путіна про те, що в Україні у 2014 році відбувся підтримуваний Сполученими Штатами державний переворот, і ультимативна заява Москви з вимогою скасувати військові навчання "Сі бриз-2021" через "мілітаристські настрої у Києві". Вінцем цьому є сьогоднішній інцидент у Чорному морі із нібито обстрілом британського військового корабля. Всі ці події відбулися за неповний тиждень.
Отже, ми маємо непоодинокі висловлювання, заяви і дії вищого керівництва Росії, які свідчать про те, що відпрацьовується певна пропагандистська кампанія Кремля, спрямована на те, щоб залякати країни Заходу. Джо Байден, будучи зацікавленим у протидії Китаю, робить спроби "розрядки" у відносинах з Москвою. Путін сприймає цю поступливість США як ознаку слабкості. І ось тепер Росія хоче перехопити ініціативу у цій "розрядці". Для цього росіяни вирішили піти на загострення і демонстрацію погроз. Тож найближчими днями і тижнями ми, напевно, почуємо ще не одну заяву з претензіями та залякуваннями в стилі Шойгу.
На що варто звернути увагу конкретно у виступі міністра оборони РФ попри те, що Росія не вперше звинувачує держави НАТО у загостренні ситуації поблизу російського кордону. У заяві Шойгу були два важливі моменти. По-перше, він виступав як міністр оборони не лише Росії, а й "союзної держави Росії та Білорусі". В заяві стверджувалося, що Захід вдається до ескалації ситуації біля кордонів "союзної держави". Це ще одне свідчення того, що політика Кремля націлена на повне підкорення і поглинання Білорусі, акцентування на тому, що вона вже частина Росії. По-друге, у заяві пролунало звинувачення на адресу західних держав у тому, що вони намагаються нав'язати якийсь вигаданий міжнародний порядок. Це означає, що Москва фактично заявила, що не визнає наявного міжнародного порядку, який сформувався у світі після Другої світової війни і був дещо підкоригований після розпаду СРСР. Росія заявляє про своє право на ревізію загальновизнаного міжнародного порядку. Це очевидно стосується міжнародних угод, принципів та підходів. Росія може в рамках цієї політики перестати визнавати кордони держав, рішення ООН, НАТО і ЄС. І якщо раніше вони ігнорували міжнародні домовленості у прихований спосіб, то тепер можуть йти на саботаж відкрито і офіційно. Шойгу озвучив головний російський меседж, який ми напевно зможемо почути й від інших офіційних представників Росії. Це може означати, що Кремль розпочав офіційну кампанію з демонтажу міжнародного порядку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Американський генерал пояснив, як посунути Росію в Чорноморському регіоні

Шойгу заявив, що "Україна напередодні брюссельського саміту НАТО "спровокувала чергову кризу на Донбасі". Чи є це прямою погрозою? До чого слід готуватися Україні?

Бажана позиція України впродовж багатьох років, від початку збройної російської агресії проти неї у 2014 році, є незмінною. В України немає великого вибору альтернатив. Власне, варіант лише один – чинити опір російським спробам втручатися в наші внутрішні справи, не дати росіянам нав'язувати нам вигідні для них Мінські домовленості чи будь-який інший варіант капітуляції. Паралельно слід зміцнювати обороноздатність у широкому розумінні цього слова, що стосується не лише збройного компоненту, а й гуманітарного, економічного – всього того переліку загроз, які маємо з боку Росії.

Росія заявила, що відкрила попереджувальне бомбометання по британському есмінцю "Дефендер" у Чорному морі. Які це матиме наслідки? Якою буде реакція Заходу?

Нібито напад на британський військовий корабель у Чорному морі – це свідома провокація з боку Москви. Питання в тому, чи справді відбувся цей напад на есмінець. Бо більше схоже на те, що це плід фантазій російської пропаганди. Якщо реального нападу на корабель не було – то й не буде ніякої негайної реакції, радикальних дій. Ймовірно, відбулася якась словесна провокація. Але попри це, сам факт повідомлень такого характеру з боку Росії слід розглядати як акт агресії. Оскільки такі повідомлення підривають репутацію НАТО.

Росія заявила про бомбардування британського есмінця "Дефендер" у Чорному морі. У Міністерстві оборони РФ зазначили, що есмінець нібито попередили про застосування зброї в разі порушення державного кордону.

Росія нарощує чисельність військових в окупованому Криму. Таке розпорядження дав глава Міноборони РФ Сергій Шойгу. Наразі близько 21 тис. осіб задіяні з боку Міноборони Росії в нібито наданні допомоги населенню Криму, яке постраждало через повінь.

Зараз ви читаєте новину «Путін сприйняв жест Байдена за слабкість і почав погрожувати Заходу - Басараб». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути