Поки США і Глобальний Південь шукають балансир для нових геополітичних реалій, керівництво країни-агресорки активувало загрозу, готових відповідей на яку не існує.
Ще один марш на Курськ
Заяви про можливі диверсії на АЕС лунали кілька разів упродовж російсько-української війни. Але ніколи не набували такої предметності, як нині. Нагадаємо, після успіху спецоперації ЗСУ на Курському напрямку росіяни звинуватили українців у дроновій атаці на Запорізьку АЕС (ЗАЕС). У відповідь Україна вказала на халатність або свідому провокацію Кремля.
У МАГАТЕ інцидент викликав хвилю емоцій. Гендиректор Рафаель Гроссі поспілкувався телефоном з гендиректором "Росатому" Олексієм Ліхачовим. Обговорювали безпеку Курської і Запорізької АЕС. Про деталі розмови відомо мало, але в РФ відразу заявили, що Гроссі відвідає Курську АЕС на початку наступного тижня. 22 серпня це підтвердив постійний представник Росії в МАГАТЕ Михайло Ульянов. Однак пізніше того ж дня пресслужба МАГАТЕ уточнила - йдеться не про початок, а все-таки про "наступний тиждень". Чому різнобій у датах такий важливий для росіян?
Чому грають дати
Наприкінці минулого тижня офіційна представниця російського МЗС Марія Захарова заявила про нібито плани української сторони організувати провокації на АЕС і звинуватити у цьому Росію. Після інциденту на ЗАЕС версія видавалася настільки вірогідною, що на Запорізьку атомну станцію негайно вирушила делегація експертів МАГАТЕ. За результатами відвідин, Рафаель Гроссі констатував "ескалацію загроз ядерній безпеці" на об'єкті й закликав сторони до "максимальної стриманості й суворого дотримання п'яти конкретних принципів, встановлених для захисту станції".
А Марія Захарова закликала міжнародні організації, особливо ООН і МАГАТЕ, "невідкладно виступити із засудженням провокативних акцій, котрі готуються київським режимом, і не допустити порушення ядерної і фізичної безпеки Курської АЕС, результатом чого може стати масштабна техногенна катастрофа у Європі".
Отже, для Кремля важливою є позиція Гроссі по ядерній безпеці на обох АЕС, причому до кінця серпня. Цікаво, що саме у серпні завершується головування Росії у Радбезі ООН. І його фінал Москва вирішила відзначити скандалом.
Встигнути до вересня
Російська Уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова вже надіслала заяву до Верховного комісара ООН з прав людини з вимогою засудити Україну за її дії на території Курської області.
За чотири дні до цього вибух прогримів у небі над містом Курчатове поблизу КАЕС. І якщо для ООН фактів, котрими нині оперує Росія, буде недостатньо для "засудження України", то коментар Гроссі по ЗАЕС став приводом для більшого оптимізму Кремля. Захарова попередила Європу про велику ядерну загрозу. Якщо у тому ж ключі висловиться і Гроссі, таким аргументом уже можна сподіватися на бажаний результат засідання Радбезу ООН. А скликати його Росія хоче встигнути до кінця серпня, використавши своє головування.
Вочевидь, кремлівські технологи переконані: гендиректор МАГАТЕ вимушений буде, як мінімум, закликати сторони до дотримання принципів ядерної безпеки. Від нього також очікують, як пишуть російські пропагандистські пабліки, фіксації фактів обстрілів і наслідків. Отже, підтвердить: занепокоєння російської сторони не є голослівними.
Без Женеви
І Росії потрібен ООНівський "папірець", щоб відвести від себе підозри у ядерних провокаціях і заздалегідь покласти всю провину на Україну, затаврувавши її як "ініціаторку ядерної загрози".
Але із цією версією не узгоджується демарш Росії з неофіційного саміту країн-членів РБ ООН на вшанування 75-річчя підписання Женевських конвенцій.
Женевські конвенції стосуються правил ведення війни, зокрема, гуманного поводження з полоненими, захист прав цивільного населення під час військових дій, обмеження законних цілей війни та інше.
Неформальний саміт планується 25-26 серпня у Швейцарії. Російська дипмісія при Радбезі ООН не пояснила причин демаршу, зазначили у Швейцарському МЗС. Західні оглядачі пов'язують таке рішення Кремля із включенням Швейцарії до переліку "недружніх країн" через підтримку європейських санкцій проти РФ. Але такий демонстративний жест занадто різкий навіть для сучасної російської дипломатії. Тому може свідчити про осуд іншого рішення, яке попередньо ухвалене чи погоджене, однак поки що не оприлюднене. З огляду на те, що йдеться про Швейцарію, можна припустити - рішення стосується "заморожених" російських активів.
Чому МАГАТЕ
Для Кремля, можливо, це суттєво - залучити на свій бік політично незаангажовану (принаймні, офіційно) МАГАТЕ. Організація є підкреслено позаполітичною, намагається залишатися суто профільною.
Але якщо ядерна загроза зі страшної абстракції перейде до конкретного втілення, МАГАТЕ доведеться визначатися. І це вже розпочалося. Чинний гендиректор Рафаель Гроссі залишатиметься на посаді до 2027 року. Його переобрали ще на 4 роки у грудні 2023 року, в тому числі, через забезпечення ядерної безпеки в Україні. За вихід з кризи на ЧАЕС, коли туди зайшли російські військові. Активна позиція МАГАТЕ і Гроссі призвела до зняття напруги. Нині росіяни роблять ставку на те, що Гроссі діятиме аналогічно, якщо українські військові візьмуть КАЕС або закріпляться на ЗАЕС.
Отже, росіяни спішно готуються до усіх вірогідних ядерних загроз. Сама ця підготовка, у свою чергу, несе ризик для МАГАТЕ бути використаною у політичній грі.
3 
8759
Коментарі