Заява на саміті НАТО про майбутнє членство Україні слід розглядати як заохочення нашої країни до євроатлантичної інтеграції.Маємо безумовний прогрес. Але навіть отримання Плану дій щодо членства не означатиме негайного включення до Альянсу – це лише проміжний етап. Своїми думками з Gazeta.ua поділився експерт із зовнішньої політики Центру Разумкова Михайло Пашков.
У комюніке за підсумками саміту НАТО ідеться, що Україна стане членом Альянсу й при цьому План дій щодо членства буде невід'ємною частиною цього процесу. Що змінилося після цього саміту? Наскільки він став проривним для України?
До саміту були надмірні очікування. Він не став проривом у відносинах нашої країни із Заходом. Але чітко підтвердив євроатлантичні перспективи України й те, що вона отримає ПДЧ. Провалу немає – триває нормальний процес просування України до Альянсу. Цей саміт – лише один з етапів. Україна зараз має потужний інструментарій співпраці з НАТО у вигляді національних програм.
Президент України вже заявляв, що слід було б визначити часові рамки. Однак на заваді цьому є складні впливи. Серед внутрішніх у рамках НАТО – насамперед позиція Угорщини до членства України. Дуже обережне ставлення Франції та Німеччини до російського питання. Та майбутня зустріч Байдена з Путіним. І, звісно, зовнішній фактор – це вплив Росії. Ситуація для України неоптимальна, але є прийнятним варіантом розвитку подій.
Є певні проблематичні моменти – зокрема пункт про "національні меншини", на якому наполягала Угорщина. Можливо, ще будуть обговорення і доповнення.
Найскладніше завдання – вирішення проблеми корупції, деолігархізація, судова реформа, захист прав людини
Для вступу в НАТО Україні висунули ряд вимог щодо реформування, зокрема сектора оборони. Які нам втілити найскладніше?
Значна частина вимог щодо ПДЧ пов'язана не з військовим питанням, а зі стабільністю демократичних інституцій, цивільним контролем над безпековою сферою. Для нас найскладнішим є те, про що казав Байден – вирішення проблеми корупції, деолігархізація, судова реформа, захист прав людини. Це стандартний набір вимог. Він дає можливість не лише просунутися у сфері вирішення внутрішніх українських проблем, але й зробити вагому заяву щодо перспективи членства в ЄС – ці процеси взаємопов'язані.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Була можливість увійти до НАТО без Плану дій, але ми її втратили
Чого ми вже досягли з поставлених вимог? Що можемо записати собі в актив?
Плюс – це нещодавнє ухвалення низки важливих законопроектів: про держзакупівлі, про розвідку. Зараз на стадії завершення перебуває законопроект про Службу безпеки України, ухвалена стратегія національної безпеки, військова доктрина.
Треба по максимуму використовувати можливості програми стратегічного партнерства з НАТО – починаючи від спільних навчань і тренувань та до присутності українських військовослужбовців у структурах НАТО.
Зараз слід зосередитися на реформах всередині країни та активніше займатися зовнішньою політикою.
В Альянсі відчувається брак стратегії на російському напрямку
Коли отримаємо План дій, на вашу думку?
Слід розуміти, що ПДЧ – це не членський квиток. Це програма, розрахована на тривалий час. Вона не гарантує автоматичного членства в Альянсі. Це проміжковий етап на шляху. Коли ми його перетнемо – можна буде вести конкретну предметну розмову про саме членство. Є інше питання. В Альянсі відчувається брак стратегії на російському напрямку. Є заяви, декларації, але цілісної концепції щодо відносин із Росією немає.
Президент США Джо Байден заявив, що окупація Росією українських територій не є перешкодою до членства України в НАТО. Що можуть означати його слова, а також підсумки саміту НАТО, напередодні його зустрічі з Путіним 16 червня?
Не думаю, що це кардинальне твердження, яке визначатиме характер розмови Байдена з Путіним. Це формальна заява, яка має засвідчити, що США не відмовляються від лобіювання вступу України до НАТО.
Не варто очікувати прориву у відносинах Росії та США. На порядку денному буде широкий спектр питань, починаючи від стратегічної стабільності й завершуючи ситуацією в Сирії та на Близькому Сході.
Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що чекає на ПДЧ у 2022 році. Це реально?
Є завдання державної політики стосовно отримання ПДЧ. І Україна, використовуючи всі можливі засоби, буде його добиватися. Чітко визначити, коли ми зможемо досягнути цієї мети – важко, враховуючи внутрішні й зовнішні обставини, готовність України і наших партнерів по НАТО. Отримання ПДЧ – це маркер, що змушує України зосереджувати всі сили на цьому завданні. Але те, що ставляться такі завдання – це позитивний фактор.
Україна стане членом НАТО, План дій щодо членства буде невіддільною частиною цього процесу. Про це йдеться в комюніке за підсумками брюссельського саміту Альянсу. У рішенні саміту закликають Україну рухатися до членства через виконання річних національних програм, проводити реформи як у секторі безпеки й оборони, так і в інших сферах.
8 
8759
Коментарі