Віктор Рибаченко, 60 років, експерт з піар-технологій, віце-президент Асоціації політичних психологів України.
Як ви оцінюєте поведінку Тимошенко у суді?
- Думаю, що така поведінка Юлії Тимошенко має не один смисловий шар. Перший — її протест проти суду як такого. І тому вона всіляко підкреслює, що це не суд, що це не суддя. Тож звинувачення Кірєєва у залежності і всі образи цього ряду спрямовані на те, щоб показати, що над нею не суд, а судилище. Це її перше бажання і завдання. Другий шар — це її нервова перевтома, адже процес дуже довго триває. Вона бачить, що за неї беруться всерйоз, вимотують її — як не одна справа, то друга, як не кіотські гроші, то швидкі допомоги, як не машини, то газ, а там ще чекає "Криворіжсталь". І вона вже, можливо, не витримує і зривається, як людина і як жінка.
Третій момент — чи є у неї достатньо правових аргументів, щоб довести свою правову непричетність? На це можуть відповісти лише її адвокати і сама Тимошенко. Але досі ми бачимо, що її адвокати переймаються лише протестами проти суду, намаганням відвести суддю і пошуком підтримки за кордоном, чим має займатись, наприклад, Власенко.
Вона хоче перенести суд з кримінальної площини у політико-особистісну. Тут основна складова поведінки — політично-психологічна, її треба аналізувати з погляду політичної психології.
Думаєте, після реакції європейців на її поведінку Тимошенко почала поводитися стриманіше?
- Тут є два моменти. По-перше, а на кого вона спирається? Вона має підтримку у Європейській народній партії та окремих політиків. Але загалом європейські інституції поводяться в таких питаннях дуже стримано. Вони дипломатично реагують, намагаючись не втручатись у внутрішні справи. Можуть висловити стурбованість, звернути увагу на політизацію. Для них це вже й так багато. Але для нашого користувача всі ці речі дуже слабко відчуваються. Ми чекаємо на протести, на санкції, а їх нема. Тому пані Юлія коригує свою поведінку. По-друге, як би не протестувати, не відводити суддю й прокурорів, якщо це нічого не дає, то рано чи пізно потрібно захищатися у правовій площині.
Навіщо Тимошенко намагається відвести Кірєєва, якщо знає, що це їй не вдасться?
- Від заміни судді нічого не залежить, і Тимошенко це чудово розуміє. Не буде Кірєєв, буде Кірєєв-2. Бо ніхто не повірить, що справу над нею має проводити такий недосвідчений суддя. Дадуть когось досвідченого, але ж теж підберуть підходящого. І наступний суддя навряд чи буде прихильніший до неї. Тож Тимошенко не відводить суддю Кірєєва. Вона вичерпує весь протестний арсенал, і, доки його не вичерпає, не заспокоїться. Але після цього вона дивитиметься на справу інакше і шукатиме правових аргументів.
Вона продумує як поводитись у судді? Які помилки вона робить?
- Для неї принизливо згодитись на роль звичайної підсудної, яка встає при появі судді, каже йому "Ваша честь" і відповідає на його питання по суті. Вона ніяк не згоджується, що це звичайний кримінальний процес. Всіляко хоче підкреслити — а ще є така можливість через трансляцію, - що цей суд має політичну складову. А підкреслюючи це, вона працює на свій імідж на вибори. Бо тут питання про те, хто керуватиме опозицією. Адже був цілий рік, коли такі лідери як Яценюк або Тягнибок відкидали Тимошенко як лідера опозиція. Тож, якщо будуть вибори і бодай найменші шанси взяти в них участь, вона її братиме. Ось на це вона і працює. Думаю, вона прораховує навіть варіант засудження. І, прораховуючи цей варіант, вона домагається того, щоб у в'язниці мати ореол мученика, а не імідж крімінальної засудженої.
Не надто нахабно вона поводиться?
- Я б не назвав це нахабством. Юлія Тимошенко бореться з усіх сил і намагається протестувати. Адже інакших методів просто нема, нема вагомої фракції, вагомих важелів впливу. З іншого боку, чи є у цій справі бодай якась переконлива кримінальна доказова база. Якби її знайшли та продемонстрували, це суттєво змінило б акценти процесу. На сьогодні суд не може нічого продемонструвати, тож Кірєєв дуже вразливий. Аргументи прокурора недостатньо переконливі. Тому така поведінка Тимошенко має успіх. Допоки суспільство не бачить вагомих доказів кримінального злочину, не вдається довести її персональну зацікавленість або корисливість, то тоді це звинувачення має всі шанси розсипатись.
Що б Ви порадили Тимошенко в суді?
- Я б радив пручатися, не перестаючи. Але в рамках процесу, знаходячи оту тонку межу між правовими аргументами та політико-психологічними аспектами — іміджевими заявами, піарівськими тонкими ходами. Але це мусить бути тонко, не переходити межі. Мати на увазі, що на неї дивиться і Європа, для якої суддя — це насамперед суддя.
Коментарі