Повідомлення про підготовку переговорів двох політиків може бути геополітичною грою навколо Києва. Що відбувається за лаштунками, з'ясовувала Gazeta.ua.
12-13 січня члени команди Дональда Трампа сигналізували про те, що готується телефонна розмови між їхнім лідером і Путіним.
Основним джерелом новин про це став кандидат у радники президента США з нацбезпеки Майк Волтц. За його словами, відбуваються попередні контакти. Нібито йтиметься про припинення вогню в Україні та статус тимчасово окупованих територій.
Однак речник Путіна Дмитро Пєсков спростував предметну підготовку до переговорів, хоча і наголосив на обопільній готовності до розмови.
"Далі будемо дивитися після того, як зміниться адміністрація в США", - наголосив він.
Та Волтц очікує телефонної розмови у найближчі тижні а можливо - дні.
А ми де? А Київ - як?
В інтерв'ю Волтца американському каналу АВС немає згадок про участь у майбутній бесіді не лише України, але і Європи. Це занепокоїло і Київ, і Брюссель.
Офіційно у Києві слів Волтца не коментують. Президент Володимир Зеленський поговорив телефоном з чинним президентом США Джо Байденом. А держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв'ю наголосив, що У США роблять все, щоб залишити адміністрації Трампа Україну у найкращій переговорній позиції.
У Кремлі це бачать інакше - Пєсков заявиви, що до останнього дня Байден буде намагатися обтяжити це питання для нового президента США.
Волтц не відповів на питання про те, чи планується участь Києва у телефонній розмові або у переговорах Трампа і Путіна. Та є натяки на чотиристоронній формат за участі Китаю, зазначив керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок.
У статті Euractiv йдеться про реальність прямих переговорів між Трампом і Путіним без урахування позиції Брюсселя. До Євросоюзу у обраного президента США є претензії, переважно, через НАТО. Від членів Альянсу він вимагає відрахування на оборону 5% ВВП. Генсек Альянсу заявив: без НАТО доведеться витрачати 10% ВВП.
Думки в ЄС розділилися. Ті, хто ближче до кордонів з РФ, як-от Польща чи країни Балтії, і так витрачають близько 4%. Але Німеччина та Італія називають вимогу "абсурдною".
На додачу, всередині ЄС є бажаючі підіграти Росії. Крім політичного тандему "Орбан - Фіцо", від 13 січня додаються обраний на другий термін президент Хорватії Зоран Міланович і президент Сербії Александр Вучич.
Брюссель стане полем битви між прибічниками і противниками війни, пророкують угорські ЗМІ. Хоча вони, можливо, перебільшують, але внутрішній розкол у ЄС існує і причини його не подолані.
Спокуса невизначеністю
Кремль зараз готовий до будь-якого сценарію, розповіла ресурсу Al Jazeera засновниця консалтингової фірми R.Politik Тетяна Станова: як до нової ескалації, так і до пропозиції мирної угоди від Трампа.
"Хоча на мирну угоду не дуже очікують. Інтрига ситуації в тому, що Трамп, його команда, Кремль, Київ чи Європа, - ніхто не знає, що станеться", - наголосила вона.
На 14 січня призначена підсумкова по 2024 року пресконференція міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Раніше зовнішньополітичне відомство країни-агресорки дало зрозуміти, що озвучені командою Трампа пропозиції по врегулюванню ситуації в Україні є неприйнятними.
Обраний президент США вважає, що предметом конфлікту є кордони України і Росії. З точки зору Кремля, проблема цієї війни пов'язана х переглядом нинішньої архітектоніки європейської безпеки та сфер упливу на пострадянському просторі, пояснив запрошений науковий співробітник Каліфорнійського університету в Берклі Ілля Будрайтскіс. У США, за його словами, є власні інтереси у Європі, котрими Трамп поступатися не стане за будь-якого розвитку подій.
До слова, Дмитро Медведєв 13 січня у Telegram розкритикував так званий "німецький сценарій", хоча офіційно про його обговорення джерела не повідомляють.
Перед контактом Трампа і Путіна логічною була б зустріч нового президента США з Володимиром Зеленським, вважає експерт-міжнародник Станіслав Желіховський. Після цього, на його думку, США та Україна узгоджують певний алгоритм, з яким і доцільно виходити на телефонну розмову з Путіним, чи готовий він на подальші кроки щодо можливого врегулювання.
До слова, роль США досі не визначена: вони посередник чи безпосередній учасник, - звернув увагу Желіховський.
Для телефонного спілкування потрібен слушний привід, інавгурація таким і стане, припускає політолог Володимир Фесенко. На його думку, Путін подзвонить Трампу щоби привітати його з початком роботи.
"Суто статусна гра - хто перший розпочне. У будь-якому разі, на їхню зустріч не варто очікувати раніше лютого", - припустив експерт.
Стигмати перемовин
На даний момент Кремль грає на страхах США, приховуючи свої. Зокрема, Трамп, котрий не виконав найгучнішу передвиборчу обіцянку про зупинку війни у 24 години, зациклений на термінах і на своєму успіху. Йому вдалося розширити часові рамки до 100 днів і розмити очікування від укладення миру до простого припинення вогню.
Через це, а також з інших причин, у Трампа вже припустилися помилок. Зокрема, заявили про можливість поступок по членству України в НАТО, зауважив Фесенко.
"Путін сприймає це як прояв слабкості. Навіть із припиненням вогню є протиріччя. Майк Волтц каже про припинення вогню перед переговорами, а у Кремлі зазвичай ведуть і вогонь, і переговори", - пояснив експерт.
Але і у Путіна є страхи. За словами Володимира Фесенка, він боїться їхати до західноєвропейської країни, і не лише через Міжнародного кримінального суду.
Дональд Трамп відтак може неправильно розуміти не лише слова, але і дії офіційної Москви. У цій ситуації українська сторона домовляється про зустріч Зеленського з Трампом і акцентує на необхідності гарантій.
Але не виключений і варіант, коли зусилля по мирному врегулюванню виявляться марними. Путін має аргумент не поспішати брати участь у будь-якому процесі - нормандський формат. Це, на його думку, дає моральне право "кинути" США у будь-який момент. Аналогічного прийому Кремль очікує і від Вашингтону. Тому російська сторона намагатиметься зробити так, щоб вийти з переговорів у будь-який момент без суттєвих втрат.
Тим часом у СNN зауважили, що поки Трамп торгується з Путіним, Україна втрачає території. Генсек НАТО Марк Рютте визнав, що нині позицію Києва навряд чи можна назвати сильною. Тому в Європі зміцнюють оборону - 3 лютого лідери ЄС, НАТО і Великої Британії зберуться у Брюсселі обговорити питання безпеки. Отже, до 3 лютого кардинальних зрушень по Україні годі й чекати, навіть якщо станеться телефонна розмова, про яку говорив Волтц.
1 
8759
Коментарі