За кілька годин до голосування Верховної Ради України про відставку прем'єр-міністерки Юлії Свириденко Євросоюз зробив нашій державі несподіваний сюрприз із дуже глибоким політичним підтекстом. Та ледь народні депутати встигли вирішити долю уряду, як у Києві пролунав тривожний сигнал.
У значенні несподіванки від Євросоюзу та інших знаків і символів цього доленосного дня розбиралася Gazeta.ua.
Сигнал із Брюсселя: Європа форсує інтеграцію в обхід черги
14 липня посли країн ЄС офіційно погодили відкриття для України шостого переговорного кластера під назвою "Зовнішні відносини". Ми розраховуємо найближчим часом відкрити й решту переговорних кластерів, повідомив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.
Довідка Gazeta.ua: що містить у собі шостий кластер
Кластерами у переговорах України про вступ до ЄС є групи споріднених питань. Наприклад, 15 червня було відкрито перший кластер "Основи", котрий охоплює верховенство права, боротьбу з корупцією та функціонування демократичних інституцій. Кластер "Зовнішні відносини" містить питання про безпосередню зовнішню політику, торгівлю та надання гуманітарної допомоги. При цьому Євросоюз фактично "перестрибнув" через кілька інших обов'язкових кластерів: №2 "Внутрішній ринок", №3 "Конкурентоспроможність", №4 "Зелений курс" та №5 "Ресурси".
Кластер №6, за словами віцепрем'єр-міністра Тараса Качки, відображає те, що вже стало повсякденною реальністю: Україна та Євросоюз щоденно співпрацюють у зовнішній політиці, безпеці й обороні, міжнародній торгівлі, а також у сферах гуманітарної допомоги та розвитку.
Проте за лаштунками цього обнадійливого європейського сюрпризу чітко проглядається глибока настороженість Заходу.
Політичний аванс: чому Брюссель діє на випередження
Шостий кластер став повною несподіванкою, розповів український політолог Володимир Цибулько, його нам відкрили фактично авансом. Експерт вважає головною причиною цього певні очікування європейців від нового українського уряду, який має прийти на зміну кабінету Юлії Свириденко.
Навіть якщо ЄС закриє очі на низькі темпи реформ з огляду на затяжну війну в Україні, те, що чиновники все ж спромоглися виконати, абсолютно не надихає європейських партнерів
"З євроінтеграційного плану Марти Кос - Тараса Качки за рік цей уряд виконав лише 15% взятих на себе зобов'язань. Це ні про що!" - емоційно пояснив політолог Володимир Цибулько.
Довідка Gazeta.ua: що передбачає план "Кос - Качки"
Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос і віцепрем'єр-міністр з євроінтеграції Тарас Качка 11 грудня 2025 року підписали спільний План дій, що містить 10 пріоритетних реформ, життєво необхідних нашій країні для реального наближення до стандартів ЄС. Зокрема, йдеться про структурні зміни у правоохоронних та антикорупційних органах, ухвалення законів про декларування доходів суддів, зміни у процедурі призначення суддів Конституційного та Верховного судів, а також суттєве посилення ваги міжнародних експертів. На реалізацію цих реформ сторони відвели рівно один рік.
Навіть якщо ЄС закриє очі на низькі темпи реформ з огляду на затяжну війну в Україні, те, що чиновники все ж спромоглися виконати, абсолютно не надихає європейських партнерів, стверджує політолог Володимир Цибулько. Адже єдине виконане рішення - проєкт про декларування доходів суддів - було сильно спотворене урядовими правками.
Жорсткі рамки: європейські партнери вимагають дієвості, а не обіцянок
Про серйозну стурбованість європейців реальними реформами в Україні свідчить і їхня перша реакція на новини про відставку Кабінету Міністрів. Висока представниця ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас жорстко наголосила: для Заходу зараз важливі не конкретні персоналії в кріслах, а "наявність дієвих співрозмовників", здатних забезпечити виконання вимог для подальшого просування до Євросоюзу (тобто, згаданого плану "Кос - Качки").
Тим часом на пленарному засіданні Верховної Ради України 14 липня спікер парламенту Руслан Стефанчук від імені всіх депутатів подякував Юлії Свириденко за координацію та плідну співпрацю з парламентом, "як і має бути". Через це народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк не без іронії запитав колег у залі: "Якщо дякуєте - за що тоді звільняєте?"
Раптовий тригер: що насправді змусило Кабмін піти
Справжні причини звільнення очільниці уряду досі залишаються кулуарною таємницею. Офіційно відомо лише про загальний намір президента України посилити окремі стратегічні напрямки.
Схоже, кадрові зміни в уряді справді планувалися, але набагато пізніше, звернув увагу політолог Володимир Фесенко: "Заява про зміну прем'єр-міністра стала несподіваною. Був якийсь тригер, про який ми ще й не знаємо достеменно, який прискорив ці кадрові події".
Важка зима вже близько, як і неминучі нові російські удари по українській енергетичній інфраструктурі
Експерт нагадав, що 11 липня президент України Володимир Зеленський анонсував кадрові зміни на дипломатичних напрямках, а вже 12 липня заявив про зміни у змісті зовнішньої та внутрішньої політики країни.
"Скоріш, мова про тактичні пріоритети і відповідну реструктуризацію уряду, а також перерозподіл функціоналу ключових урядових гравців", - вважає політолог Володимир Фесенко.
Курс на деєрмакізацію чи пошук рятівника для української промисловості?
Юлію Свириденко в політичних кулуарах вважали особистістю, максимально наближеною до колишнього керівника Офіса президента Андрія Єрмака. Тому в експертних колах активно припускають, що її раптова відставка є логічним продовженням процесу "деєрмакізації" влади та навіть спробою швидкого оновлення особистого іміджу чинного президента України.
Насправді ж причина може полягати в набагато прозаїчніших речах. Важка зима вже близько, як і неминучі нові російські удари по українській енергетичній інфраструктурі. Україна зараз на всіх авторитетних міжнародних майданчиках веде надскладні переговори про залучення іноземних інвестицій безпосередньо у внутрішнє виробництво зброї, щоб не виснажувати арсенали західних партнерів. Тому для держави життєво необхідною стає масштабна реіндустріалізація.
"Дорога електроенергія, квоти ЄС, СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism), тарифи "Укрзалізниці" - це той набір проблем, який сьогодні лише прискорює деіндустріалізацію країни", - наголошує політолог Вадим Денисенко.
Тож, на його думку, "зараз у нас в уряді має бути хтось персонально відповідальний за питання промисловості і реіндустріалізації". Проте все те, що наразі чути про формування нового Кабінету Міністрів, на жаль, свідчить про повну відсутність такої профільної людини та відповідного органу влади.
Висновки і прогноз
Зміна прем'єрки сталася раптово. Про це свідчить як відсутність готових кандидатур на заміну, так і не проведені з ними попередні співбесіди в Офісі президента. Навряд чи Володимиру Зеленському зараз дійсно важливе оновлення іміджу - 14 липня Верховна Рада подовжила режим воєнного стану і мобілізацію, тож жодних виборів у країні найближчим часом не буде. Йому, як і всім нам, потрібні лише реальна підтримка партнерів і перемога.
Зміна прем'єра більше зумовлена тактичним відходом США від прямої участі в українських справах, адже Юлія Свириденко у своїй роботі найбільше орієнтувалася саме на американських партнерів. Нагадаємо, саме вона укладала стратегічну ресурсну угоду з міністром фінансів США Скоттом Бессентом. Тепер нашою головною фінансовою та політичною опорою знову стає Європа.
Відтак ЄС чітко задав рамки - внутрішні кадрові персоналії його не обходять, головне - результат. Тож уся інтрига нині залишається виключно в межах України.
4 
8759
Коментарі