Про це в інтерв"ю УНІАН повідомив перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Огризко.
"ЮНЕСКО не є політичною організацією, вона не є ООН, а є спеціальним органом, який опікується питаннями науки, культури, освіти, інформації. Тому давати політичні оцінки, давати юридичні оцінки вона не може", - сказав він.
Водночас Огризко зазначив, що прийняття резолюції про вшанування пам"яті жертв Голодомору в Україні є дуже важливим, оскільки ЮНЕСКО стала першою міжнародною організацією універсального характеру, яка схвалила таку резолюцію.
Огризко також зауважив, що резолюція ЮНЕСКО про Голодомор в Україні була на порядку денному разом із резолюцією про Голокост, і ці документи є дуже схожими.
Він також висловив задоволення тим, що завдяки роботі української делегації слово "голодомор" стало певним кліше в стінах ЮНЕСКО.
"Слово "голодомор" в резолюції згадано шість разів. Ми вперше ввели це слово як поняття… І сьогодні в ЮНЕСКО прекрасно розуміють, що таке голодомор", - сказав Огризко.
Він також ще раз наголосив, що українська делегація продемонструвала б себе абсолютно непрофесійною, якби намагалася добитися від ЮНЕСКО визнання Голодомору актом геноциду українського народу.
"Тоді б це питання не розглядалося б взагалі", - сказав він.
Сьогодні, 1 листопада, 34-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО, до складу якої входять 193 країни, одноголосно прийняла Резолюцію про "Вшанування пам"яті жертв Голодомору в Україні".
Як зазначається в повідомленні МЗС з цього приводу, Генеральна конференція ЮНЕСКО, нагадуючи про Голодомор 1932-33 років, через який загинули мільйони безвинних українців, висловила впевненість у тому, що трагедія Голодомору, яка була викликана жорстокими діями та політикою тоталітарного сталінського режиму, має стати попередженням сучасним та майбутнім поколінням з метою дотримання демократичних цінностей, прав людини та законності.
У тексті Резолюції Генеральна конференція ЮНЕСКО вшанувала пам`ять загиблих та висловила співчуття жертвам Голодомору 1932-33 років в Україні та жертвам голоду, що також мав місце у Росії, Казахстані та інших частинах колишнього СРСР.
Генеральна конференція також привітала ініціативу України щодо організації заходів до 75-річчя Голодомору 1932-33 років в Україні та запросила країни-члени ЮНЕСКО розглянути питання своєї участі у пам"ятних заходах.
Крім того, Генеральна конференція звернулася до країн - членів ЮНЕСКО із закликом поширювати інформацію про Голодомор шляхом її включення до просвітницьких та науково-дослідних програм з метою засвоєння майбутніми поколіннями уроків цієї трагічної сторінки історії.
Питання вшанування пам"яті жертв Голодомору 1932-33 років було внесено Україною у співавторстві з 45 іншими країнами - членами ЮНЕСКО.
Коментарі