Нові послуги в Дії, перепис населення і кіберфронт. Михайло Федоров розказав, що чекає українців

Зараз готуємося до Diia.Summit, який відбудеться 8 лютого. Презентуватимемо нові онлайн-послуги на порталі та в застосунку Дія. А також проєкт Дія.City. Це спеціальний податковий і правовий режим для технологічних компаній з України і всього світу.
Щодо продуктів мобільного застосунку і порталу, то запускаємо зміну місця реєстрації на всю країну – і в застосунку, і на порталі. Можна буде змінити місце "прописки" в кілька кліків. Не потрібно буде чоловікам ходити у військкомати. Ми два роки цим займалися. Важко давалося. Бо треба було між тисячами реєстрів з різних територіальних громад налагодити взаємодію. Також з військкоматами правильно побудувати роботу. Дуже складний операційний проєкт. Ми на фінальній стадії бета-тестування. А запустимо послугу на Diia.Summit.

Запускаємо послуги, які пов'язані з РАЦСами: подання заяв на шлюб, отримання документів поштою. Аналізуємо найпопулярніші послуги у цій сфері і їх відцифровуємо.
Ще представимо сповіщення про кредитну історію і судові справи. Також опитування. Громадяни матимуть можливість спілкуватися з урядом через застосунок Дія, давати фідбек з актуальних питань. Можна швидко дізнатися, що думають українці з того чи іншого приводу в режимі реального часу. Наразі це не формалізовано, не матиме юридичної сили. Але це, мабуть, перший такий масштабний інструмент електронної демократії, коли мільйони українців зможуть брати участь в опитуваннях.

Послуга для автомобілістів – запускаємо кабінет користувача з можливістю пошерити свій технічний паспорт дружині чи чоловікові через QR-код чи спеціальний лінк. Не треба буде передавати фізично документ.

Тільки за перший тиждень від запуску такої функції 400 тисяч українців отримали понад 800 тисяч сповіщень. Станом на кінець січня ми вже надіслали в Дії 2,6 млн пушів про перегляд або зміни в кредитній історії. Послуга виявилася масштабною і актуальною. За нашими оцінками і зворотним зв'язком, люди задоволені. Коли ви отримуєте кредит, то миттєво приходить сповіщення у Дії. Навіть працівники банків, які видають позики, самі здивовані, як швидко це відбувається. А щодо шахрайських схем, коли хтось намагається взяти на ваше ім'я кредит, то можете швидко відреагувати – зателефонувати в банк чи організацію. Надходить і повідомлення, і контакти. Так можете зупинити цей процес. Ця послуга ефективна в боротьбі з шахраями.

У цьому році працюватимемо і над цим проєктом. Зараз аналізуємо якість послуги на сьогодні, як зробити її зручною та зрозумілою, щоб згідно із законами подати заяву можна було у застосунку і на порталі.

Зміна місця реєстрації. Сотні тисяч людей щомісяця змінюють місце реєстрації. Але поки це складний бюрократизований процес: треба ходити у ЦНАПи, військкомати, держоргани. Це займає багато часу. Якщо ми це запустимо у Дії у зручному форматі і люди користуватимуться, то розвантажимо ЦНАПи. Тоді по всій країні громадяни старшого віку, які поки що не користуються гаджетами, зможуть у ЦНАПАх отримувати послуги без черг. Хоча на сьогодні Центрами надання адмінпослуг рівень задоволеності 93 відсотки. Це набагато більше, ніж у багатьох бізнесах.

З 8 лютого на порталі і у застосунку Дія. Під час Diia.Summit ми відкриємо всі нові послуги. Друга частина буде презентація Дія.City. Компанії зможуть подати заявку на резидентство.
Дія.City — це спеціальний економічний і правовий режим з одними з найкращих податкових умов у всьому світі для IT та креативного бізнесу, для стартапів. Для резидентів Дія.City діятимуть у п'ять разів нижчі податки порівняно з тим, якщо компанія платить все за загальною системою оподаткування. Ще до запуску режиму ми вже маємо десятки топових компаній, які готові стати резидентами Дія.City. Зокрема, Lyft та Glovo. Звертаються не тільки українські компанії, а й міжнародні. Готові заходити в Україну, відкривати тут свої R&D-центри. Це говорить про те, що Дія.City — це той топпродукт, який повинен продавати Україну у світі.

Україну вже знають у світі завдяки професійним айтішникам, які працюють у Google, Netflix, Facebook, Amazon та Microsoft. Але ми маємо потенціал для розвитку не тільки аутсорсингових компаній, а й продуктових. В Україні має з'явитися ще більше "єдинорогів". Таких як GitLab чи Grammarly.
І саме Дія.City створить всі умови для того, щоб про нашу країну говорили, по-перше, як про країну стартапів. По-друге, як про країну з "найкращим податковим режимом для технологічних компаній". Це значно посилить бренд України як цифрової держави.

Порталом Дія користується 13 мільйонів людей. Застосунком – майже 14 мільйонів. Звичайно, що будь-яку інформацію щодо якихось баз даних, які вже 30 років продаються в інтернеті, люди починають асоціювати і переживати. Але ми допомагаємо Кіберполіції і СБУ блокувати ресурси, які продають старі персональні дані. Наприклад, минулого тижня заблокували такий бот у телеграмі, який з 2019 року видавав за запитом персональну інформацію.
Під час атаки портал вимикали, бо це було завдання СБУ і Держспецзв'язку. Багато сайтів відключали. Тому що один із векторів атаки був через розробника цих ресурсів, і він же запускав окремі сервіси на порталі. За інформацією від СБУ та Кіберполіції, атака була на інформаційні сайти. Вони не пов'язані з базами даних. Витоку інформації не було.

Так. Дізнавався, що відбувається. Я був на зв'язку з Офісом президента, з прем'єром, Верховною Радою.

Застосунок Дія не зберігає персональні дані громадян. Це міст, який об'єднує між собою різні реєстри. Кожного разу, коли ви авторизуєтеся, документи підтягуються за запитом. Це щоразу заново відбувається.
Є план, що треба зробити, щоб побудувати міцнішу систему кіберстійкості в Україні. За це в нашій державі відповідає Держспецзв'язку. Ми від уряду підключені до цього процесу. Повинні бути готові, що це новий виклик. Постійно у світі з'являтимуться нові форми атак. Треба більше інвестувати в цей напрям і взаємодіяти з приватним сектором. Провести реформу ІТ-освіти. Триває реальна війна, і це такий новий кіберфронт.

Зараз запустили перші етапи. Коли ви авторизуєтеся на порталі, то підтягується інформація про вашу земельну ділянку, бізнес, квартиру. І окремо сповіщення запустили. Потроху, де можемо уже щось зробити, робимо.

Повністю підтримую бажання українців, щоб офіси цих компаній були у нас. Роблю все можливе.
Працює офіс від Google в Києві. Під час візиту президента в США торік у вересні ми спілкувалися з керівництвом компанії Google. Також мали відеоконференцію з керівником Facebook. Запрошували їх в Україну. Ключова проблема в тому, що наша енергія, бажання і можливості залучити ці компанії збіглися з пандемією. Ці компанії,навпаки, зменшують кількість співробітників в різних країнах, працюють віддалено. Розвиток мереж офісів у них на паузі. Компанія Apple відкрила офіс в Україні. Ми зараз працюємо над концепцією перепису населення. Вони завозять легально техніку в Україну. Google тісно співпрацює з нами. Вийдемо з пандемії і ці офіси з'являтимуться в Україні.

 

Проходитиме в три етапи. Перший – верифікація даних в реєстрах. Щоб коли громадяни зареєструвалися на порталі чи у застосунку, частина інформації підтягувалася з реєстрів. Другий – онлайн-раунд. Від нього залежить, наскільки буде активним третій етап. З точки зору економії бюджету, дуже добре буде, якщо велика кількість українців пройдуть онлайн-раунд, щоб не витрачати кошти на техніку, на оплату праці службі перепису. Третій – обхід переписників по будинках українців. Під час перепису вирішується дуже багато проблем. Наприклад, актуалізується реєстр будівель всієї країни, адресний реєстр. З'являється реальна система координат, що відбувається у нашій країні. Це важливий крок "аудиту" країни. Після цього побачимо, що можна і соціологію більш якісно проводити, бо вибірка зміниться. І це дозволить перерахувати ВВП на душу населення. Цей показник збільшиться. Бо зараз він фактично фіксується на даних перепису, якому 20 років. З'являться показники, на які можна спиратися в ухваленні управлінських рішень. Також і для міжнародних партнерів, щоб розуміти точку А, в якій ми перебуваємо і що робити далі, щоб країна розвивалася.

Верифікація даних стартує цього року Для українців це буде невідчутно. А онлайн перепис — 2023 року. Поки не можемо говорити про конкретну дату. Ще потрібні зміни до закону. Рішення має ухвалити парламент.

Немає такого завдання. Багато країн зверталися і зараз ставлять питання про це. Але наша ціль – під час пандемії відцифрувати найпопулярніші послуги. Щоб люди не стояли в чергах і не хворіли. Щоб українці в селах могли отримувати послуги на рівні жителів столиці. Допомогти максимально цифровізувати освіту, бо це фундамент успішної нації.

31 січня їдемо з операторами і контролюючими органами перевіряти якість зв'язку після модернізації базових станцій. Подивимося звіт, як вони впоралися з цим завданням. За ліцензіями, які отримали оператори, вони до кінця 2022 року повинні покрити основні міжнародні траси в Україні і покращити якість зв'язку. На сьогодні активно розвивається LTE-мережа. Триває підготовча робота до впровадження 5G. Цим займається професійна команда.

Ми не тільки мобільним зв'язком займаємося. Торік реалізували проєкт інтернет-субвенція – за кошти бюджету підключили до високошвидкісного провідного інтернету понад 6 тисяч об'єктів соціальної інфраструктури у 3 тисяч сіл. Це школи, дитячі садочки, амбулаторії, бібліотеки, будинки культури в селах. Більше мільйона отримали можливість уперше в житті користуватися фіксованим інтернетом. Це революційний проєкт. Наша ціль — до 2024 року покрити швидкісним інтернетом 95% транспортної інфраструктури та населених пунктів. Це стосується як оптичного інтернету, так і мобільного.

Це залежить від регулятора. Кабмін зробить все, щоб процес відбувся швидше. Якщо ми хочемо конкурувати як цифрова держава з іншими країнами, то нам треба 5G. Це питання кількох років.

Система освіти не встигає адаптуватися під виклики. У нас є чіткий план – 15 кроків, щоб трансформувати ІТ-освіту. Там різні напрями роботи. Наприклад, надати можливість для входження бізнесу в управління університетами, розвивати державне-приватне партнерство, ставити KPI ректорам, які залучають кошти, щоб ефективно працювали. Додати у класифікатор нові професії. Цього року плануємо за державні кошти навчати ІТ-спеціальностей. Сплачуватимемо половину за навчання українців на ІТ-курсах.

Дія.City — це один з наших найважливіших проєктів за два роки роботи Мінцифри. Здатен повністю змінити цілу галузь економіки та стати точкою для росту інших сфер. Це можливість показати всій країні на одному кейсі, які можуть бути економічні вигоди, якщо знизити податки та дати свободу підприємцям.
Завдяки Дія.City темпи росту ІТ-сектору можуть подвоїтися до 40-50%. Доходи галузі матимуть потенціал зрости у 2,5 разу – до $16,5 млрд. Частка ІТ-галузі у структурі ВВП країни може збільшитись з 4% до 10%, що формуватиме базис для більш стрімкого переходу до інноваційної, цифрової економіки.
Зайнятість в ІТ щонайменше подвоїться. Кількість робочих місць може збільшитися до 450 тисяч вже до 2025 року. Україна отримає ріст креативного середнього класу, який буде винагороджений високими зарплатами.
Вступ до Дія.City буде за декларативним принципом — подати заявку можна буде онлайн. Відповідаєш вимогам режиму – подаєш заявку – до 10 днів. Її розглядають – користуєшся перевагами: вигідними податковими умовами, стимулами для інвестицій. Не важливо, де фізично розташована компанія — у Києві, Львові чи Харкові.

Давайте про оптимістичний сценарій. Всі послуги будуть онлайн, швидко та комфортно. Інтернет у кожному куточку країни. Люди, які зараз не володіють цифровими навичками, навчилися, мають смартфони. Використовують державні і приватні послуги. Навчаються онлайн. Спілкуються з близькими.
Цифрова економіка зросла. ВВП нашої країни уже на 20-25 відсотків, а може, й 30 забезпечують технологічні компанії. Промисловість цифровізована. Агросфера теж.
Цифровізація стала головним елементом розвитку українських компаній, талановитих людей і залучення всього світу в Україну.

Я налаштований дуже оптимістично, адже процес цифровізації вже став незворотним. Далі буде все тільки більше та краще. У будь-якому разі наша команда все для цього робитиме.