Українські санкції, застосовані РНБО проти осіб та компаній, критикують з двох причин. З одного боку, до них не включають тих, хто на це заслуговує, а з іншого, у списках підсанкційних перебувають помилково включені, які оскаржують відповідні укази президента і звертаються з позовами до міжнародних судів. Необґрунтованість санкцій, між тим, - дуже серйозна проблема, яка може коштувати Україні значних іміджевих втрат та цілком реальних мільярдів. Про це після прецеденту з підприємцем Володимиром Крупчаком дискутують вже на рівні Верховної Ради України.
Як відомо, Офіс генпрокурора визнав відсутність у Крупчака російського громадянства. Але ОГП ретельно перевірив відомості про громадянство та паспорти вказаної особи лише після того, як санкції на бізнесмена вже наклали.
У Верховній Раді тому не виключають зумисного тиску з боку правоохоронців – шляхом запровадження необґрунтованих санкцій – на публічних осіб та їхній бізнес. Тим паче, що у випадку з Крупчаком йдеться про низку привабливих активів, які працюють в Україні та які пов'язують з його австрійським холдингом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЄС затримка із новими санкціями проти Росії: Боррель пояснив причину
"Якщо Офіс генпрокурора спростував (російське громадянство Крупчака) – значить, є підстави, що рішення (про санкції) було ухвалене незаконно. Отже, має бути ґрунтовна перевірка, і винні мають бути притягнуті до відповідальності, і про це має стати відомо публічно. Бо в іншому разі це – правовий нігілізм. І дуже прикро, що під час війни у нас такі факти мають місце. Бо це ж може бути зловживання правоохоронців з метою тиску на бізнес", – зазначив у коментарі нардеп Михайло Цимбалюк.
Спільнота ЄС, яка високо цінує верховенство права і недоторканність приватної власності, ніколи не буде з розумінням ставитися до необґрунтовано застосованих санкцій. Тому більшість підсанкційних в Україні бізнесменів оскаржують рішення РНБО саме в європейських судах. У разі ж виграшу, наша держава може зазнати мільярдних збитків, бо змушена буде компенсувати позивачам завдані санкціями економічні втрати.
На Банковій це розуміють: указами президента Володимира Зеленського з переліків антиросійських санкцій вже виключені щонайменше 23 компанії та три особи. Однак процес цей максимально "закритий". Суспільство не сповіщають про те, який механізм відбору кандидатів на виключення та кого ж покарано за неправомірне накладання санкцій на цих персон і юросіб.
У комітеті ВРУ з питань оборони та нацбезпеки погоджуються, що механізм зняття санкцій має бути прозорим, а ситуацію з Крупчаком обіцяють взяти під контроль.
"Так, звісна річ, наш комітет готовий заслухати це питання (щодо Крупчака та відсутності у нього російського громадянства, - ред). За умови наявності відповідного звернення, заслухаємо усі сторони", – сказав нардеп Геннадій Касай.
Керівник НАЗК Олександр Новіков обвинуватив заступника голови ОП Андрія Смирнова у гальмуванні процесу запровадження санкцій. У відповідь Смирнов звинуватив НАЗК у піарі на санкційному питанні. Заступник голови ОП при цьому визнав, що санкційні документи вимагають дуже ретельних перевірок через наявність у них помилок та неточностей про підсанкційних осіб.
Коментарі