Після підписання закону "Про засади державної мовної політики" головою Верховної Ради Володимиром Литвином президент Віктор Янукович опинився у складній ситуації, вважає керівник Інституту політичних, соціологічних і маркетингових досліджень Володимир Бондаренко.
Про це він заявив у коментарі для Gazeta.ua.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому втрата депутатського мандата прирівнюється до смертельної хвороби близьких?
"Для Януковича як політика найкращий варіант — підписати закон, - переконаний політолог. - Адже він почесний голова Партії регіонів, тому йому важливий результат цієї політичної сили на парламентських виборах. А він залежить у тому числі від підписання цього документу. Але як для державного діяча президенту краще не підписувати закон і повернути його до парламенту зі своїми поправками. Можливо також накласти вето".
Який варіант вибере президент, залежатиме від сьогоднішньої зустрічі з діячами культури, припускає фахівець.
"Те, що син президента народний депутат Віктор Янукович заявив про намір відкликати свій голос за мовний закон, дають підстави сподіватися, що глава держави відправить його на допрацювання. У Партії регіонів і комуністів є більшість, то вони до виборів усе одно цей закон у зміненому вигляді проголосують. Але у пакеті із законом про гарантії застосування української мови. Без цього президент не може виступити як гарант Конституції, згідно якої українська є єдиною державною мовою", - підсумував Володимир Бондаренко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Литвин "перекинув м'яч на поле президента" і цим дав йому козир — політолог
Нагадаємо, 31 липня голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав закон "Про засади державної мовної політики", що розширює застосування російської мови на регіональному рівні, і направив його на підпис президенту Віктору Януковичу.
Сьогодні в Криму має відбутися зустріч президента із представниками інтелігенції з метою обговорити мовний закон. Очікується присутність близько десяти діячів культури, серед яких літературознавець Микола Жулинський, поет Іван Драч, громадський та політичний діяч Лариса Скорик, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди Мирослав Попович, а також екс-президент Леонід Кравчук.
3 
8759
Коментарі
55