понеділок, 04 березня 2013 21:20

"Мене б повісили в той самий день на Хрещатику, якщо б я не поїхав" - Володимир Щербань

"Мене б повісили в той самий день на Хрещатику, якщо б я не поїхав" -  Володимир Щербань
Фото: gazeta.ua

- Судді-суки, судіть справедливо! - кричить біля входу до Апеляційного суду Києва літня жінка у коричневій шубі. Махає кулаком. Ще 20 прихильників "Батьківщини" стоять поруч. "Юлі волю!", - скандують вони, тримають прапори із партійною символікою. Будівлю суду охороняють близько 100 міліціонерів. Стоять біля воріт і на подвір'ї. Тут має розпочатися слухання по справі вбивства нардепа та бізнесмена Євгенія Щербаня.

У холі суду - близько 50 "грифонівців" у бронежилетах. Перевіряють документи та обшукують сумки. Заходить захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко. Одягнутий і світло-сіре пальто та чорний шарф.

- Юлію Тимошенко незаконно не доправили до суду, - говорить він журналістам. - В моїй присутності, майже тиждень тому, Тимошенко надала власноруч написану заяву про те, щоб її доставили на сьогоднішнє судове засідання. Вчора виставили відео з палати Тимошенко. Воно нарізане і не відображає цілої розмови.

Власенко поправляє окуляри і насуплюється.

У судовій залі — всі місця зайняті. Журналісти стоять біля порожньої клітки для обвинуваченого. Суддя з довгим накрученим світлим волоссям п'є мінеральну воду "Моршинська" із пластикового стаканчика.

Поруч із Власенком сідає ще один захисник Андрій Кожемякін. Зліва, за спинами прокурорів, вмостився син вбитого Євгенія Щербаня — невисокий чоловік із довгим волоссям у коричневому піджаку та джинсах. На лівій щоці — шрам. До трибуни підходить екс-губернатор Донеччини Володимир Щербань. Несе стос паперів та червону книгу під назвою "Сповідь". Вбраний у яскраво синій костюм та чорну футболку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Свідок у "справі Щербаня" назвав Тимошенко замовником вбивства екс-депутата

- Прошу не продовжувати цей фарс і не влаштовувати допиту свідка без присутності Тимошенко, - просить Власенко. Суддя хитає головою і щось нерозбірливо бубонитьь.

- У 1995 році Лазаренко тиснув на Щербаня і на мене, - каже Володимир Щербань і заглядає у нотатки. - Хотів, щоб ми купляли газ в ЄЕСУ. Але ми відмовляли йому в категоричній формі. Тимошенко напрошувалась до мене на прийом. Але я з нею не зустрівся. Потім я взагалі послав Лазаренка. Він каже: "Пожалієш, шо на світ народився". Я поїхав у Брюссель — вертаюся, а у нас страйк шахтарів. Виявляється уряд дав вказівки підприємствам не платити їм грошей. Щербань розказував мені, шо була пряма загроза його життя.

- Суддя, прошу, щоб свідок не користувався нотатками. Це суперечить законодавству, - вигукує Власнеко. Головуюча вдає, що не чує.

- Я ніколи не розділяв Юлію Тимошенко і Павла Лазаренка, - продовжує свідок. У залі вибухає сміх. - Я ніколи її не приймав. Може, тому що вона жінка і з нею якось домовлятися... Ми знали про стосунки Лазаренка з Тимошенко, чудово знали всі. Потім я поїхав в Америку. Мені подзвонив один мій знайомий росіянин і сказав, шо в адміністрації Ющенка говорили про Щербаня і ще прізвища називали. Казали, шо тих людей будуть тягати як хочуть. Я зразу замовив квиток.

О 14.00 розпочинаються судові дебати.

- Конкретні погрози вам були? - голосно запитує Власенко і усміхається. - Чого саме ви боялися?

- Да меня б повесили в тот самый день на Крещатике если б я не уехал! - вигукує Щербань.- С меня Тимошенко и Ющенко какого-то монстра сделали.

- Ставте питання, - бурмоче суддя. Власенко щось клацає на срібному ноут-буці. За хвилину на екрані запускається уривок інтервю звгиброго Євгенія Щербаня, датоване 1996 роком.

- Нам не чути, вимкніть, ви будете питання ставити?, - перебиває суддя.

- Тут є інтервю, де Щербань стверджує, що позитивно оцінює роботу Лазаренка і навіть каже, що вони однодумці, - усміхається Власенко.

- Так, він — політик, мусив це казати, але насправді ставився до Лазаренко — погано, - заперечує Володимир Щербань.

- Тепер скажіть, чого не пішли на матч "Шахтаря", коли стався вибух на стадіоні, вас хтось попередив?- питає Власенко.

- Тоді був концерт іноземних зірок і наші жінки почали верещати, шо..- каже Щербань.

- Свідок, не відповідайте, - перебиває його суддя. - Це справи не стосується.

Власенко розводить руками:

- Не стосується? Ну, вибачте. Вас хтось попередив, що буде вибух?

- Ні, от вам хрест, - Щербань хреститься.- Дітьми клянусь.

- А як ви поясните те, що за два дні після вбивства із рахунків дружини Євгена Щербаня на рахунок вашого сина перерахували 2 мільйони доларів?

- Заперечую! - кричить прокурор.

- Женщіна, нє нєрвнічяйтє, - сміється Власенко. Журналісти також регочуть.

- В залі — спокій, - голосно говорить суддя. - Роблю вам попередження. Ще раз і вилучу вас із зали.

Власенко знімає і одягає корок з пластмасової ручки. Торкається блокнотів і паперів. Його руки ледь-помітно тремтять.

- Володимир Петрович, - каже він повільно. - скажіть, чому ви за 17 років жодного разу не розповідали про те, що мали інформацію про вбивство вашого друга?

- Боявся, - опускає голову Щербань. - Я ж не самогубець, щоб вийти на площу і кричати про це. То такі люди, могли і зі мною таке зробити.

- Після вбивства ви зустрічалися із Юлієї Тимошенко? Ми маємо ваше інтерв'ю. Тут кажете, що зустрічалися і навіть дарували їй квіти. Так зустрічають вбивцю друга?

Щербано мовчить 5 сек. Власенко повторює запитання двічі, підвищує голос.

- Знаєте вислів: Платон мені друг, але істина дорожче? - відповідає той тихо. -Є ще такий вираз в обіймах задушити. Та й вона жінка. А що я мав, як Лазаренко, щоки надувати і руку за два метри подавати?

В залі сміх. Засідання закінчується о 17.00. Прокурор Олег Пушкар повагом виходить із зали. Одягнутий у чорне пальто.

- Ви перші, тільки після вас, - підморгує Власенко і пропускає його до журналістів.

- Ми задовлені допитом свідка, він все сказав, - говорить їм Пушкар і посміхається. - Про два мільйони на рахунку перший раз почули. Будемо з'ясовувати. Надіюся до літа передати справу у суд.

Прокурор іде. До журналіств наближається Власенко. Відкриває ноутбук і вмикає його.

- Я поддерживаю политику Лазаренко, не конфликтирую с ним, - лунає із компютера голос Євгена Щербаня.

Запис триває 5 хв. Власенко швидким рухом закриває комп'ютер.

- От і докази, - каже він.

7 березня відбудеться допит свідка захисту Олександри Кужель.

Зараз ви читаєте новину «"Мене б повісили в той самий день на Хрещатику, якщо б я не поїхав" - Володимир Щербань». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

26

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути