Після останніх подій в країні опозиція хоче повернутися до варіанту Конституції 2004 року. Потім уже вона пропонує вносити правки та змінювати основний закон України. В УДАРі наголошують, що є два шляхи повернення до Конституції редакції 2004 року: або КС скасує своє ж рішення 2010 року, яке повернуло чинність основного закону зразка 1996 року; або це зроблять парламентарі. Який саме оберуть варіант, в опозиції ще не вирішили. Зараз "УДАР" і "Батьківщина" узгоджують спільне бачення.
- Я палкий прихильник парламентсько-президентської республіки, - наголосив в інтерв'ю Олег Рибачук, громадський активіст, політик. - Особливо, після того, як подивився на трансформації, які стались із Віктором Ющенко. Посилений кілок про сильну руку президента вбив у мою свідомість Віктор Янукович. Він же просто узурпував владу. Така форма управління не відповідає європейським уявам про демократію. Там є противаги, з яких виробляються незалежні гілки влади. Тому я не можу пояснити собі переваги тієї моделі, де ми обираємо одну людину, яка навіть психічну експертизу не проходить. Людина потрапляє в систему, а ми навіть нічого передбачити не можемо. Водночас, навколо цієї людини збираються політики та бізнесмени, яких ми не обираємо та не знаємо. Тобто президентсько-парламентська модель непрозора. До речі, з власного досвіду, від оточення президент дуже міняються. При мені Ющенко був один, при Вікторові Балозі - другим. Це ж стосується і Леоніда Кучми, його попередника. Тому в мене немає сумнівів, що нинішня модель неприйнятна. Вона подобається авторитарним політикам, зокрема Юлії Тимошенко, Віктору Януковичу.
А Україні?
- Країні не потрібна така модель, бо вона гальмує розвиток держави, вона неєвропейська та несучасна. От яка модель підійде Україні - складно сказати. Це вічний процес. Конституцію можна вдосконалювати до безкінечності. Тому зараз парламент мав би забрати свої повноваження, які у них незаконно вкрали. Ми маємо чітко розуміти за що відповідає кожна з гілок влади та її інституції. Тобто треба виписати окремі повноваження. І для такого рішення непотрібно 300 голосів в парламенті.
Яка форма державного правління вигідна опозиційним лідерам?
- По-перше, треба говорити про те, що президент не повинен мати абсолютну владу, не може одноосібно назначати уряд, силовий блок. Щодо опозиційних лідерів, то у нас в залежності від того, як себе бачить політик, за ту й модель він виступає. Відомо, що коли Олександр Мороз дізнався, що не буде президентом, то він активно включився в конституційну реформу. Тоді він вирішив, що може бути спікером та почав проштовхувати парламентську модель. Віктор Медведчук теж саме робив. Тому коли політик бачить, що він буде прем'єром, то він і виступатиме проти президентської моделі. І навпаки. Лідер "Свободи" Олег Тягнибок говорить, що не підтримує Конституцію 2004 року, але в нього просто немає шансів та можливості стати президентом. У лідера УДАРу Віталія Кличка шанси є, у нього президентські амбіції, але він вимагає повернення до минулої. Він не претендує на абсолютну владу. Переконаний, що це пов'язано із тим, що в нього недостатньо досвіду. У випадку з Яценюком, то він зрозумів, що йому не посміхається президентство. Тому він готовий працювати у виконавчій владі. Як правило у нас Конституцію хочуть змінити напередодні президентських виборів. Тобто ті, хто програє намагаються ослабити президентську владу, а ті хто виграють намагаються натягнути повноваження. Проблема в тому, що Конституція нахабно ігнорується. І не є Основним законом. Тобто у нас приймаються закони які суперечать Конституції, президент видає такі укази, Конституційний суд складається із людей, які намагаються вдовольнити президента. Тобто це все треба регулювати.
Чого хочуть люди?
- Практичних змін. Має бути пряма залежність бюрократа, чиновника, судді, депутат від того чи виконує він обіцянки, чи ні. Мені сподобалась одна ідея. Оформити в електронному вигляді рейтинг чиновників, щоб люди оцінювали їхню професійність. Якщо суддя набирає критичну масу людей, які ставлять йому двійку, то він має автоматично переобратись. Це призведе до того, що кожен чиновник переживатиме стосовно ставлення громадськості до його роботи.
Як вийти із замкненого кола?
- В багатьох країнах Конституція пишеться не політиками, які можуть потрапити до влади. Там вирішується на рівні експертів. Ці люди зобов'язуються не обиратись до жодної із гілок влади на десять років. А нашій системі ти ніколи не матимеш незаангажованої позиції. Тому я не розумію та не бачу аргументів, чому так не зробити в Україні. Бо коли доходило до президента, то йому не подобалось, що в нього відбирали повноваження. А навпаки, він хотів, щоби йому додавали.
2 
8759