2019-го кількість людей, які займаються громадською діяльністю, вперше за 6 років впала – до 7,5%. Про це розповіла Gazeta.ua правозахисниця і юрист Олександра Матвійчук. "Це означає, що ми, активні люди, втрачаємо зв'язок із суспільством. Ми живемо у своєму замкненому гетто. Приплив нової енергії до нас припинився. Без цієї енергії ми не зробимо стрибок", - зазначає вона.
"В Україні непрацюючі державні інституції - нереформовані, слабкі, імпотентні. Вони не здатні ефективно виконувати не тільки демократичний, а й навіть авторитарний наказ. В таких умовах я покладаюся виключно на громадську активність, яка може дати поштовх країні, щоб вирватися з зони турбулентності, в якій ми застрягли на кілька десятків років після відновлення незалежності в 1990-х роках.
За даними Фонду "Демократичні ініціативи", 2013 року кількість людей, які сказали, що займаються громадською діяльністю, становила 8 відсотків. Я не повірила. Як це? Пройшов Майдан, виросли потужні волонтерські рухи. Здавалося, що люди стали активними, і соціологія мала б їх бачити. А вона показує у 2015, 2016, 2017 роках – 8 відсотків. Відповідь дала очільниця фонду Ірина Бекешкіна: "Просто активні стали втричі активнішими". Тобто цей вибух громадської активності, який ми спостерігали, відбувся не так за рахунок припливу нових людей, як за рахунок збільшення активності тих, що вже там були. Багато людей в нашій сфері працюють роками без вихідних і відпусток, понад людські можливості. Так довго витримати неможливо. Люди вигорають. Ми це бачимо вже по волонтерському руху.
Якщо в лікарні немає обладнання, волонтери збирають на нього кошти самі. Однак хтось має піднімати бюджет лікарні, міста, країни і змушувати державу реагувати на цю проблему
Однак саме громадянське суспільство зараз має навчитися контролювати владу, яких би кольорів і відтінків вона не була – дресирувати її і підштовхувати до реформ.
З цих 8 відсотків контролем влади займається мало хто. Більшість працюють по горизонталі – допомагають армії, переселенцям, колишнім полоненим. Це дуже потрібна робота. Але якщо відсоток контролю влади дуже малий, нам доводиться робити все самим, і владі це стає вигідно. Наприклад, якщо в лікарні немає обладнання, волонтери збирають на нього кошти самі. Однак хтось має піднімати бюджет лікарні, міста, країни, дивитися, чому у цій лікарні немає обладнання, і змушувати державу реагувати на цю проблему. Зараз ми платимо двічі – податки державі, щоб вона вирішувала ці проблеми, і волонтерам, щоб вони вирішували ці ж проблеми, про які держава не думає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поліція залишається закритою кастовою структурою з круговою порукою
Пожежі можна гасити безкінечно, але якщо несправна проводка, тобто проблеми саме в системі, то це значить, що гасити пожежі доведеться знову. І завтра, і через 10 років. Поки кількість людей, які контролюють владу, не зросте", - підкреслює Олександра Матвійчук.
Олександра Матвійчук очолює громадську організацію "Центр громадянських свобод".
У перші роки організація займалася виключно освітнім напрямком у сфері прав людини, проводячи тренінги та семінари. Пізніше зайнялася моніторингом політичних переслідувань в Україні, а згодом і в країнах пострадянського простору.
1 
8759
Коментарі