Український бізнесмен Дмитро Фірташ заперечує про існування зв"язків з бізнесменом Семеном Могилевичем.
За словами Фірташа у його першому інтерв"ю британському виданню Financial Times, він зустрічався з Могилевичем кілька разів. Але той ніколи не був його партнером і Фірташ жодного разу не мав з ним справи.
Раніше Дмитро Фірташ ніколи не давав інтерв"ю. Також його ніколи публічно не фотографували. І до цього тижня він відмовлявся визнати, що є співвласником РосУкрЕнерго, таємничої компанії, яка контролює постачання газу з Центральної Азії до Європи.
У статті Financial Times розповідається, що він народився у с. Богданівка, що на Заході України. Деякий час він вчився на машиніста, потім два роки служив у радянській армії. Після повернення зі служби не зміг вступити до навчального закладу, а тому переїхав до Чернівців. Там одружився і працював пожежним. Але коли йому не виплачували вчасно зарплату, а радянська система поступово занепадала, Фірташ вирішив розпочати свою справу.
Financial Times розповідає, що бізнесмен спочатку торгував м"ясом, маслом, пізніше - автомобілями. Вже за кілька років, до 1990, він заробив $100 тис. і переїхав до Москви. Там йому було важко конкурувати на ринку. І у 1993 він переконує своїх компаньйонів підтримати його в постачанні м"яса у кредит до Туркменістану. Коли покупець, державна компанія, не зміг заплатити, Фірташ сам поїхав до Туркменістану, щоб повернути тримільйонний борг. Уряд цієї республіки не мав грошей, щоб розрахуватися, і міністр економіки запропонував заплатити газом.
Він познайомив Фірташа з газовим дилером Ігорем Бакаєм. Останній купував газ для України. Саме ця угода і стала початком його газової кар"єри Дмитра Фірташа.
Таким чином, український бізнесмен імпортував продукти харчування до Туркменістану, натомість отримував газ, який потім за готівку продавав Україні.
- Все розвивалось дуже швидкими темпами, - розказав Фірташ. До речі, більшу частину 90-х років він прожив у столиці Ашгабад.
Далі, розповідає видання, він опинився у центрі газових суперечок. Згодом Фірташ став партнером Ігоря Макарова, який керував газовим дилером на ринку компанією "Ітера". Саме вона на той час і домінувала у постачанні газу. Фірташ розказав, що вони з Макаровим працювали через компанію "Хайрок Холдінгс".
З часом газовий ринок ставав все більш непередбачуваним. Туркменський уряд вимагав, щоб за газ платили або готівкою або ж товарами. Ситуацію була дуже напружена, розказує часопис, і Фірташ з Макаровим перестали бути партнерами. Хоча особисто Фірташ продовжував співпрацювати з Ашхабадом.
Коли змінилося керівництво "Газпрому" і російським президентом став Володимир Путін Фірташ створив нову компанію "Еурал Транс Газ". Керувати нею він поставив колишнього голову найбільшої британської газової компанії "Брітіш гез" Седріка Брауна.
У 2004 році "Газпром" хотів розширити сферу впливу, і тому було створене "РосУкрЕнерго". У 2006 році російський "Газпром" підписав угоду з Україною.
Дмитро Фірташ розказав, що досяг успіху за допомогою контактів у Туркменістані, а також знання газового бізнесу і важкої праці.
- Я працюю 24 години на добу. Жодних вихідних. Ніхто не знає цей бізнес так, як знаю його я, - зазначив він.
Дмитро Фірташ знову підкреслив, що працював самотужки, окрім партнерства з Макаровим, і ніколи не мав жодних зв"язків з Могилевичем, якого розшукує ФБР.
За даними ЗМІ, Д.ФІРТАШ є президентом філіалу компанії Highrock Holdings Ltd, власником якої є бізнесмен Семен Могилевич. Дмитро Фірташ також є фактичним власником українських телеканалів К-1 і К-2.
Фірташ підтвердив, що він є головним партнером "Газпрому" в "РосУкрЕнерго" і є власником 90% контрольного пакету акцій фірми "Центрагаз Холдінг" - компанії, яка володіє 50 % акцій "РосУкрЕнерго".
2 
8759
Коментарі