Фарбований зміст. У Грузії влада намагається протягти закони, які підгледіла у Росії

Через це у грузинському парламенті побилися депутати. Задля захисту демократії опозиція застосувала силу.

Опозиційний удар

Початок тижня у парламенті Грузії видався травматичним - лідер партії "Громадяни" Алеко Елісашвілі накинувся на виконавчого секретаря партії "Грузинська мрія" Мамуку Мдінарадзе, вдарив його кулаком по голові й зігнав з трибуни. Бійка продовжилася у коридорі.

 

Цю сутичку можна було б списати на запальний характер грузинських законотворців, якби не одна деталь. Мдінарадзе на засіданні комітету доповідав про документ, який раніше призвів до масових протестів у Тбілісі.
Причиною бійки став так званий "законопроєкт про іноагентів", який у березні був ухвалений у першому читанні.

Документом зокрема передбачалося таке:
• зобов'язати ЗМІ та неприбуткові некомерційні організації (НКО) реєструватися як "іноагенти", якщо мають більш ніж 20% фінансування з-за кордону,
• щорічно звітувати про доходи та витрати (за порушення - штрафи).

Те саме, тільки у профіль

Протягти норми про іноагентів вкрай важливо для правлячої у Грузії "Грузинської мрії". У березні 2023 року партія офіційно прокоментувала відкликання документа: "Машина брехні змогла представити його у негативному світлі, ввести в оману певну частину населення. На законопроєкт почепили неправдивий ярлик "російського закону", а його ухвала у першому читанні була представлена в очах частини суспільства як відхід від європейського курсу". А у квітні 2024 року зважилася на другу спробу.

Та текст нового документа повністю повторює попередній: замінено лише "агент іноземного впливу" на "організацію, котра проводить інтереси іноземної сили". І це обурило опозиціонерів.
Логіка нормативного акту, на думку опозиції, повністю повторює аналогічні норми російського законодавства про іноагентів (яким нещодавно Держдума заборонила розміщувати рекламу). У 2017 році у РФ ухвалили принципово новий закон про іноагентів: створювався Єдиний реєстр, потрапити до якого можна навіть за ознаками іноземного впливу у діяльності структури (тобто, і без фінансування з-за кордону), іноагентам забороняється викладати, вести просвітницьку діяльність, використовувати як майданчики низку великих ЗМІ.

Клонування "іно-"

"Нас тягнуть у Росію, - заявив журналістам Алеко Елісашвілі, - Я вдарив кулаком по російській фізіономії Мдінарадзе".
Опозиціонера підтримав посол США у Грузії Келлі Дегнан, який спростував твердження прибічників документа про те, що він нібито писаний з американського зразка. І підтвердив, що законопроєкт не демократичний і насправді повторює російський. Він саме російський, заявила і президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, за його допомогою саботується євроінтеграція країни, курс на яку зафіксовано у грузинській конституції.
Опосередковано це підтвердив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи повторне внесення законопроєкту: "Жодна суверенна держава не хоче втручання інших країн у внутрішню політику. Це нормальна практика".
Закон у такому варіанті - серйозна загроза свободі слова та зборів, зазначено у заяві Комітету ООН з прав людини. Керівник прес-служби Держдепартаменту США Метью Міллер у соцмережі Х висловив глибоке занепокоєння "фактом, що запропонований у Грузії законопроєкт зіб'є її з європейського шляху, а також зашкодить організаціям демократичного суспільства, які покращують життя громадян Грузії".
Але країна-агресор демонструє приклади такого невтручання, і не лише у Грузії.

Російський слід

Мамука Мдінарадзе назвав удар кулаком від опонента "не чоловічим". Іронія у тому, що це сталося на засіданні парламентського юридичного комітету, голова якого, Анрі Оханашвілі, пообіцяв дати "найсуворішу відповідь" на сутичку, котру кваліфікував як провокацію.
"Ми маємо прогнати їх разом з їхнім російським законом", - продовжив закликати на спротив Елісашвілі.
Акції протесту у Грузії вже набирають обертів, і недарма: у сусідніх країнах пострадянського простору аналогічні закони вже прийнято.

 

Наприклад, 2 квітня 2024 року ухвалений парламентом Киргизстану закон підписав президент Садир Жапаров. У своєму пості у соцмережі він розповів, що неурядові організації та їхні зарубіжні партнери просили не підписувати цей закон. Але Жапаров стверджує, що "іноагенти" брали гроші у донорів щоб виьрачати їх на власні потреби: "До цього ви обманювали їх".
Раніше, восени 2023 року, аналогічний закон було ухвалено у Казахстані.

Хід в обхід

Насправді це гра Росії у Грузії, але водночас і своя гра правлячої партії, - вважає член політради "Єдиного національного руху" Грузії Дмитро Шашкін. Він розповів, що країні-агресору потрібна "Грузинська мрія" у владі, причому чим більше представництво, тим краще. Але у "мрії" проблеми з рейтингом, бо навряд чи на парламентських виборах у жовтні 2024 року партія здолає 40% бар'єр, бо з 2012 року, відколи прийшла до влади ця політична сила, багато в чому дискредитувала себе. Зокрема, не змогла суттєво підвищити рівень життя грузинів. Закон про іноагентів дозволяє будь-кого завести під цей статус, як у Росії, бо це базис, над яким далі можна створювати будь-які надбудови. "Наприклад людину за пост у соцмережі можна визнати медіа, відтак - іноагентом. У Грузії добре розвинені неурядові структури та ЗМІ, правляча партія не здатна їх контролювати тими засобами, які є. Зберегти владу ця партія може лише на страху війни чи дестабілізації", - пояснив він.
А у Росії своя мета - зберегти "Грузинську мрію" при владі, оскільки "лише з нею вони (РФ) обходять санкції Заходу",- наголосив Шашкін.
Ось тут і стає більш зрозумілим, навіщо такі ж закони ухвалили Казахстан і Киргизстан.
Хоча у Грузії наростають протести, як і навесні минулого року, правляча партія може вести хитру гру, - переконаний політолог Гела Васадзе. Авжеж, крім цього, є й інші скандальні законопроєкти, зокрема, про кваліфікацію та відсторонення суддів, про жіночі квоти. А ще - налякати Захід масовими акціями.

×