Парламент Гренландії оголосив дату виборів, котрі мають додати визначеності зовнішній політиці держави. США і Росія очікуватимуть результатів голосування з нетерпінням, оскільки там зіштовхуються їхні інтереси.
У Гренландії вибори заплановані на 11 березня. Вперше політичні сили конкуруватимуть без підживлення зовні, адже депутати заборонили будь-яке іноземне фінансування політичних проєктів.
"Настав час для єдності, - заявив прем'єр Гренландії Муте Егеде. - Ми переживаємо серйозний період, якого ніколи не було в нашій країні".
Скоріш, в якості консолідатора Егеде бачить і себе, бо оголосив, що теж братиме участь у перегонах. Він є лівоцентристом, лідером інуїтської партії "Атакатигііт" і раніше висловлював побоювання щодо зовнішнього впливу на вибори.
Шматок поперек горла
Світову увагу до Гренландії привернув Дональд Трамп, коли запропонував Данії продати цю територію США. Його син навіть відвідував острів і розмовляв із місцевими жителями.
У Євросоюзі до зазіхань американського президента поставилися насторожено. Данія є членом ЄС, Гренландія - ні. Голова Ради Європи Антоніу Кошта заявив, що повністю підтримує територіальну цілісність Данії як складової Євросоюзу, до якої Гренландія належить як автономія.
Прем'єр Гренландії Егеде і прем'єрка Данії Метте Фредеріксен заявили, що готові розглядати тіснішу співпрацю зі США, інвестиційні проєкти, але не продаж острова чи зміну його підпорядкування.
У гру вступає НАТО
Тим часом Гренландія вже переживає нашестя американців - туристи зі США забажали подивитися на те, чого так палко хоче Трамп. Точної статистики ще немає, але кілька туроператорів реєструють стрімке збільшення охочих відвідати Гренландію. Цьому сприяє й новий аеропорт, що відкрився наприкінці грудня 2024 року. Отже, місцеві жителі матимуть тісніший контакт з американцями.
Щоправда, їм, можливо, доведеться звикати й до інших іноземців. Уряд Німеччини заявив про готовність розглянути розміщення військ НАТО в Арктичному регіоні задля безпеки. Спільно задля цього готові працювати Велика Британія і Данія, заявили Метте Фредеріксен і прем'єр-міністр Великої Британі Кір Стармер. Арктичний регіон включає і Гренландію, тому опосередковано йдеться про міжнародну миротворчу місію. Водночас Стармер ухилився від конкретизації, на чиєму він боці щодо острова: Данії чи США.
А Росія, котру безпосередньо зачіпає ситуація в Арктичному регіоні, роздратовано зазначає, що не коментує "публікації у ЗМІ" про контингент НАТО в регіоні, хоча натяки на це були у заявах Фредеріксен і Стармера у вівторок, 4 лютого. Схоже, Кремль поки уникає "гострих кутів", оскільки має на меті інше.
Незалежність як ризик?
За неофіційними даними, Гренландію впродовж кількох десятиліть "окучують" росіяни, переважно, військові, а також - рибалки. Мінімум, вони там бувають з різною періодичністю. Свого часу СРСР не міг претендувати на Гренландію, однак у 30-х роках минулого століття прагнув відкрити нові землі в Арктиці щоби закріпитися в Арктичному регіоні.
Зараз у росіян теж можуть бути контакти у Гренландії, як старі радянські, так і нові. Вочевидь, коли 29 січня 2025 року депутат російської Держдуми Віталій Мілонов пропонував приєднати Гренландію до РФ, "наприклад, як Гренландську народну республіку", він мав не лише емоції як аргумент. Вибори до парламенту Гренландії надають можливість Росії використати свій шанс. Адже невідомо, що розуміє Егеде під незалежністю.
Вільне плавання
Для Гренландії це найперше - політична відокремленість від Данії. Однак з пропозицією Трампа острів ризикує стати колонією або, у кращому випадку, штатом США. З іншого боку, майже аналогічна ідея - від РФ.
Чинний уряд Гренландії є коаліційним і його можна назвати компромісним. Коаліція, крім партії прем'єра Егеде, складається з партії "Спільнота зелених людей" і соціал-демократичної партії "Сіумут". Обидві виступають за незалежність острова, але "зелені" - поміркованіші та вказують на фінансову незалежність як на передумову суверенітету Гренландії. Егеде неодноразово заявляв про прагнення до незалежності.
Інший шлях
Гіпотетично, для цього потрібно провести референдум. Схоже, деякі гренландські політики готові йти іншим шляхом. Публікації у ЗМІ свідчать про консультації депутата від партії "Сіумут" Куно Фенкера з республіканським конгресменом Енді Оглзом, котрий, у свою чергу, є автором Закону про повернення Гренландії до величі. Документ надає Дональду Трампу повноваження вести перемовини про купівлю Гренландії у Данії.
Таким чином, на боці прискорення незалежності партія Егеде і опозиційна партія Naleraq. Ще дві острівні політичні сили (консервативна партія Atassut і ліберали Demokraatit) проти відділення Гренландії від Данії.
Отже, єдина політична сила, котра могла би мати зовнішнє фінансове підживлення (легальне) - це "Сіумут". А решта партій, якщо і отримують підживлення ззовні, то приховано. Відтепер вони позбавлені й цього.
Баланс сил перед виборами
І опозиція вже переходить у наступ. Лідер Demokraatit Єнс Фредерік Нільсен назвав зазіхання Дональда Трампа на Гренландію як загрозу нацбезпеці.
Головним результатом виборів має стати визначеність зовнішньополітичного курсу Гренландії. З огляду на поточний момент, у "Сіумут" немає ресурсу для розширення і партнерок для формування коаліції. Тому ключовим стане змагання між прибічниками незалежності "у перспективі" або тими, хто не поспішає звільнитися від данського протекторату. Іншими словами, умовно проамериканській політичній силі звузили простір для маневру і перерізали можливість зовнішнього грошового підживлення. Їй протистоятиме Егеде, котрий спробує консолідувати політичні сили.
До слова, законом про заборону зовнішніх пожертв на політичні проєкти депутати парламенту Гренландії обмежили обсяги і внутрішніх політичних донатів. А також суттєво обмежили купівлю землі на острові особам без громадянства, котрі не прожили на ньому два роки.
Останні опитування свідчать, що 85% гренландців не хочуть приєднання до США, однак, 6% опитаних висловилися "за", ще 9% не визначилися.
2 
8759
Коментарі