Через 30 років ми залишимося без питної води - Безсмертний

Коли сходить сніг, добре видно людські злочини проти природи. Кілька тижнів тому поверталися потягом з Вінниці від батьків дружини. Гори сміття в лісосмугах. В цьому політики винні чи люди? Ми усвідомлюємо, що у нас, як казав президент Франції Макрон, "нема планети Б".

Україна на першому місці в Європі за смертністю від наслідків забруднення навколишнього середовища. Через 30 років ми залишимося без питної води. Дихаємо отрутою, п'ємо отруту, їмо отруту, тобто займаємося самознищенням. Треба з дитячого садка вчити дітей жити в гармонії з природою. Батьки власним прикладом повинні виховувати дітей у цьому питанні.

Спостерігав під час поїздки в США: по суботах родини з дітьми збирають сміття вздовж доріг і складають у величезні мішки, потім їх вивозить спеціальна машина. Думаю, ці діти не викидатимуть пляшку через вікно машини.

Окрема тема – це сортування сміття і будівництво сміттєпереробних заводів. Мають терміново запрацювати кілька державних програм. Та без усвідомлення кожного з нас екологічну біду не подолати.

Вони виписані у моїй програмі кандидата в президента. Мають бути впроваджені три основні програми: "чиста вода", "чисте повітря", "екологічно чисті продукти". Держава має взяти на себе певні зобов'язання, які ляжуть в основу екологічної стратегії. Це збалансоване й безпечне використання природних ресурсів, відшкодування екологічних збитків забруднювачами. Це і комплексна екологічна освіта "дитсадок-вуз". Повернення територіальним громадам незаконно відчужених прибережних смуг, пляжів, місць відпочинку.

Закликаю поступово відмовитися від використання побутового пластику. Для розуміння: поліетиленовий пакет розкладається 15 років, а пластикові пляшки - щонайменше 200. Сміттєвий кошик здатен пережити кілька ваших поколінь. На пероні залізничного вокзалу побачив білого голуба з поліетиленовим пакетом у клюві, він заплутався, бідний, у ньому. На жаль, цей птах може претендувати на символ нашої землі.

Я наважився запропонувати українцям своє бачення подолання небезпек, страхів, злиднів. Мені є що запропонувати людям. Знаю, як збудувати сильну державу, в якій людина буде головною цінністю. Діагноз, який ставлю державі, та рецепти лікування проблем - спрацюють.

Сьогодні обрізував дерева в саду і думав, що деревам болить. Але цей біль їх лікує від хвороб, паразитів, продовжує життя. Україні потрібен такий дефібрилятор, що перезапустить роботу держави. Розраховую, що люди мене почують.

Треба навчиться розрізняти правду від брехні, шоу від мистецтва управління державою. Я переконаний, що на правильному шляху: знання, цінності, відповідальність забезпечать достойне життя. Нам досить майданів. Треба засукати рукава і працювати. Я вмію це робити і ніколи не вийду за межі ціннісного коридору.

Так, я успадкував батьківський пай. Перед тим, як оформлювати землю, батько мене питав, чи буду обробляти. Якби сказав, що не буду, він би відмовився від паю. У нашій родині заведено: якщо маєш землю, мусиш її обробляти, аби не було соромно перед самим собою і людьми.

На землі працюємо із дружиною, мамою, у деяких роботах допомагає двоюрідний брат. За роки поступово зібрав техніку для обробітку. А грядки під городиною - то руками. Чисті продукти важливі, особливо для дітей. Овочі, ягоди і фрукти – все маємо своє.

Землю не продам. На ній росте п'яте покоління Безсмертних. Мій дім і земля – моє місце сили.

Та кожен, хто має землю, повинен вирішити сам, як нею розпорядитися. Для цього потрібні зрозумілі правила. В моїй програмі це прописано в пункті про цивілізований обіг землі. А це і ринок, і дарування, й обмін, і управління державними землями.

Україна - частина цивілізованого світу, нам треба упорядкувати це питання. Все, що відбувається зараз, – великий обман. Поки депутати продовжують десятками років мораторій на ринок землі, ділки за безцінь беруть в оренду паї селян. Я вже не кажу про правила і норми землекористування. Земля нас годує, але цей ресурс потребує турботи.

Вони ще не вміли говорити, а добре знали, де урни зі сміттям. Від них можна часто почути "дивися тато, якась свиня кинула, так же не можна".

Дуже люблю своє жіноче царство. Мене оточують краса і весна. Жіночу перевагу трохи вирівняв син і двоє онуків, але ми, чоловіки в родині, поки що в меншості.

У моїй сім'ї ніколи хатня робота не ділиться на чоловічу і жіночу. За винятком порубати дрова, зорати землю, покосити, пообрізати гілки на деревах. Не дозволю собі лежати на дивані, поки дружина порається на кухні. Разом працюємо і разом відпочиваємо. І дочок виховуємо так, аби їх життєвий простір виходив далеко за межі "трьох К" - kinder, küche, kirche (з німецької - діти, кухня, церква. - ГПУ).

 

Будь-яке середовище, в якому є кількісна перевага чоловіків або жінок, – неповноцінне. В українській політиці бракує жінок. Така ж ситуація в державному управлінні.

На установчих зборах партії "РУХ +380" я сказав, що проти партій формату "закритий чоловічий клуб" і запропонував формулу 50 на 50. Доведено, що в команді, де є жінки, менше конфліктів.

Навесні роботи в селі багато. Та для мене фізична праця – це розвантаження від важких думок, які не полишали взимку. Ніколи не був у спортзалі, не розумію махання гирями без толку. Інша справа, коли тримаєш в руках лопату чи граблі. Коли був малим, то прихід весни віщували ящики і банки з розсадою на підвіконнях. Зараз ми купуємо розсаду, а символом весни стали лелеки. Вони шість років живуть на даху нашої хати і прилітають на День усіх святих, 22 березня. І цього року зазираємо на гніздо, для нас це завжди подія.

Любити жінок потрібно щодня. Найдорожчими квітами є ті, що подаровані не з нагоди, а просто так.