Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і афільована з ним Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) гучно відрапортували про свої успіхи. Але промовчали про головне - немає жодної "посадки" топового корупціонера (та й в цілому, за результатами роботи НАБУ обвинувальний вирок суду оголошено всього двом особам). Хоча НАБУ і САП повинні займатися корупцією серед високопоставлених осіб.
Приводом для піару став звіт антикорупціонерів за останні півроку роботи. Хоча насправді працює НАБУ вже майже 9 місяців. НАБУ і САП підганяє конкуренція: у Генпрокуратури на чолі з Юрієм Луценком плануються успіхи, причому по дійсно великим персонажам. У відповідь НАБУ і САП висипали купу цифр відкритих проваджень, обшуків, затримань і т.п. За ними ховається головне - всього 2 судових вироки у справах, відкритих НАБУ. І це - з огляду на напівмільярдне фінансування з держбюджету і майже 500 співробітників.
Про це у матеріалі для видання "Апостроф" пише директор Інституту соціально-економічного прогнозування "Діалог" Андрій Миселюк.
Зате НАБУ і САП вплуталися в політико-економічну боротьбу на боці одного з кланів у владі, "вождем" якого вважають Михеїла Саакашвілі, а "сірим кардиналом" - його партнера, російського олігарха Костянтина Григоришина. Стосовно їх опонентів застосовуються і "маски-шоу", і незаконні арешти, і залякування свідків, і інші методи епохи Януковича-Пшонки.
А ще нові антикорупційні структури дуже не люблять критики. За відсутності результатів у панів Ситника (директор НАБУ) і Холодницького (глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) завжди винен хтось, окрім них: Генпрокуратура (справи не передає, з підслідністю проблеми), суди, які не так судять, Верховна Рада, яка закон про "прослушку" special for NABU не приймає, з канікул на антикорупційний фронт виходити відмовляється і т.п.
Так, виявляється, парламент винен в тому, що спійманий на хабарі сумнозвісний суддя Дніпровського райсуду столиці Микола Чаус не був затриманий НАБУ і спокійно пішов у відпустку (за деякими даними, його "пов'язали" в результаті ... скарги іншого судді, у якого він вимагав гроші). Мовляв, не можуть в НАБУ затримати суддю без згоди ВР. Віце-спікеру Верховної Ради Оксані Сироїд довелося пояснювати, що НАБУ і без згоди депутатів на затримання судді Дніпровського райсуду має право розслідувати справу і застосовувати до підозрюваного інші заходи. А після винесення вироку судом відповідно до статті 126 Конституції України згода Ради на затримання судді не потрібно.
Поки головні "досягнення" у НАБУ в тому, що відомства Ситника і Холодницького стали фігурантами рекордного числа скандалів. Ось найгучніші з них.
1. Справа проти Ситника, або контроль "домушників" за детективами
Джерело найгучніших скандалів - це склад Ради громадського контролю при НАБУ. На відміну від громадських рад інших відомств в НАБУ він має особливе значення: без Ради не береться жодне серйозне кадрове рішення. Саме Рада набирає детективів, які розслідують справи. Але в її склад входили люди з судимостями (активіст Дмитро Шерембей - 3 судимості за квартирні крадіжки), люди, які в деклараціях приховували свою нерухомість (Віталій Шабунін), люди, які згідно із законом не мали права суміщати роботу в Раді з депутатською роботою (Олексій Гриценко на момент обрання до складу Ради був депутатом Київради). Артем Ситник спочатку ігнорував вимоги відповідно до закону про НАБУ виключити з Ради скомпрометованих осіб. Потім, щоб уникнути скандалу, змінив склад Ради НАБУ. Але за зверненням нардепа Ігоря Луценка суд зобов'язав прокуратуру порушити кримінальну справу проти Ситника.
Рада громадського контролю НАБУ начебто обирається найоб'єктивнішим і прозорим чином - інтернет-голосуванням. Але ще в перший раз експерти стверджували, що результати "накручували". НАБУ це визнало і призначило нове голосування на 4 серпня, але його результати "рахують" вже тиждень, хоча комп'ютер все порахував за мілісекунди. Чи не тому, що до Ради знову йдуть вкрай сумнівні особистості? Зокрема, Денис Долинський, який в ЗМІ з часів Януковича фігурує як відомий рейдер.
2. Корупціонер на чолі управління антикорупційного бюро
Така кадрова політика дала свої плоди. Наприкінці квітня цього року конкурс на посаду директора Одеського територіального управління Національного антикорупційного бюро України виграв 33-річний Семен Кривонос. Отримав повноваження затримувати корупціонерів не тільки в Одеській, а й в Херсонській, Миколаївській і Кіровоградській областях.
"Слідство.Інфо" з'ясувало - восени позаторік сам Кривоніс став фігурантом кримінального провадження по отриманню хабара в особливо великому розмірі. Очолюючи Обухівський райвідділ держреєстрації речових прав на нерухоме майно Київської області, він з сільським головою Старих Безрадичів вимагав від підприємця $120 тис. За виділення земельної ділянки. Декларація Кривоноса викликає чимало запитань. Наприклад, при заробітку 2 тис. на місяць він з дружиною володіє квартирою, будинком, 7,5 га землі.
17 червня, за два дні після інтерв'ю "Слідства.Інфо" з Кривоносом, він відмовився від посади директора Одеського територіального управління Національного антикорупційного бюро. Відомство оголосило новий конкурс. Але відповіді на запитання, хто допустив на одну з ключових посад в НАБУ корупціонера, суспільство так і не отримало. Персонаж, до речі, повернувся в команду Саакашвілі і досі працює на Одеській митниці.
3. Янукович forever
Третій гучний провал - відсутність кримінальних проваджень проти стовпів режиму Віктора Януковича, які підпадають під пряму юрисдикцію НАБУ. Сергій Льовочкін та інші одіозні особистості досі спокійно сидять в парламенті і заробляють на українцях. У той же час бачимо дивну реакцію директора НАБУ Артема Ситника на пропозицію передати його відомству справи по поверненню активів сім'ї Януковича. А це - реальні десятки мільярдів, повернення яких вже зачекався держбюджет. На думку Ситника, якщо Генпрокуратура передасть ці справи в Національне антикорупційне бюро, це загальмує процес розслідування. Мовляв, хто починав ці справи, той нехай їх і завершить. Щодо здатності НАБУ загальмувати розслідування це виглядає як свого роду сеанс самовикриття.
Добре, а чому тоді НАБУ самостійно не ініціювало жодного провадження ні по Януковичу, ні по його соратникам? Чому ці персонажі отримали індульгенцію від борців з корупцією?
І ще - НАБУ рапортує, що з лютого по серпень 2016 року конфіскувало понад 411 млн грн, $ 75 млн і 7 млн євро, що в загальному становить понад 2,4 млрд грн. А в справі Онищенко фігурує взагалі 3 млрд грн збитків, завданих державі. Однак Національне антикорупційне бюро мовчить про головне: все це лише віртуальні цифри, повернути ці гроші можна тільки в разі обвинувальних судових рішень у справах. Скільки років складе період повернення? Судячи з результатів НАБУ, він може розтягнутися до нескінченності. Тим часом активи Януковича та його сім'ї, за якими НАБУ відмовилося проводити розслідування і повертати їх державі, становлять значно більшу суму - 33 млрд грн.
4. Антикорупційний прокурор сам вимагав хабар?
Виявилося, у самого керівника САП корупційні скелети в шафі. "Антикорупційного прокурора повинні допитати слідчі за вимагання хабара!" - Написав нардеп Віталій Купрій. Йдеться про вимагання $ 200 тис. У колишнього депутата ВР АРК Василя Ганиша. Нещодавно в ЗМІ була опублікована заява прокурора Військової прокуратури сил антитерористичної операції про те, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький нібито знаходиться "на гачку" у колишніх заступників генерального прокурора України Касько і Сакварелідзе. Купрій подав офіційне депутатське звернення, але Холодницький щосили намагається зам'яти скандал і не допустити відкриття кримінальної справи.
5. За ОПЗ почалися розслідування щодо зловживань ... самого НАБУ
Ще один гучний провал - так звана "справа ОПЗ". Топ-менеджерів Одеського припортового заводу Сергійя Перелому і Миколу Щурикову арештували детективи НАБУ, але вони виграли апеляцію і вийшли з СІЗО. Антикорупційне бюро та САП явно поспішали "зшити" справу проти них, яка з'явилося саме тоді, коли проходив конкурс з приватизації ОПЗ. НАБУ і САП навіть відмовилися враховувати висновки аудиту Держфінінспекції, яка не знайшла ніяких порушень в діяльності керівників підприємства.
Ще, як виявилося, НАБУ використовувало суддю Солом'янського райсуду Андрія Макуху, проти якого саме ж відкрило провадження за порушення присяги. Суддя з зими очікує звільнення в ВР. А перший заступник Ситника Гізо Углава - давній соратник глави Одеської ОДА Михеїла Саакашвілі, який міг бути зацікавлений у зриві приватизації ОПЗ. Адже його ціна вже обвалилася мінімум на 4 млрд грн, а замість західних інвесторів заводом тепер цікавляться вітчизняні та російські олігархи ... Ця історія, як і попередні, гостро поставила питання про об'єктивність і неупередженість НАБУ.
В результаті Головне слідче управління Генпрокуратури призначило досудове розслідування фактів правопорушень, скоєних самим НАБУ і згаданим суддею: за фактами зловживання посадовими особами Національного антикорупційного бюро своїм службовим становищем, можливого втручання в роботу судді посадових осіб НАБУ і винесення завідомо неправосудного рішення суддею Солом'янського райсуду Макухою.
3 
8759
Коментарі
1