Без реформи правоохоронної системи, судів не можемо говорити про повноцінну децентралізацію, каже в інтерв'ю Gazeta.ua мер Івано-Франківська Руслан Марцінків.
Ви щойно повернулися з Донбасу. Часто буваєте там?
Це вшосте. Вперше в АТО був 2014 року в Щасті. Це було через місяць після того, як "Айдар" звільнив місто. Ми привезли хлопцям тепловізор. Тоді в батальйоні служив мій колега - депутат нашої міськради, "свободівець" Андрій Грималюк.
Відколи став міським головою, їжджу раз на два-три місяці. Навідуємо хлопців із різних частин. Цього разу були в 44-й артилерійській. Два тижні тому в ній загинув хлопець з Івано-Франківська, майор. Їздимо до артилеристів часто. Це - боги війни. Перед нашим приїздом підірвалися на фугасі хлопці, які везли постачання на передову. Війна триває, тому треба допомагати.
Потреби зараз інші, ніж 2014 року. Чекають запчастин, оптики. Питання харчування, одягу, бронежилетів у більшості вирішено. Забезпечення і спорядження стали значно кращі. Але потрібна сучасна техніка, озброєння, машини. Цим має опікувати держава. Ми не купимо з вами бетеер. Для артилерійської розвідки вартість одного квадрокоптера - 150 тисяч доларів. Ми не раз допомагали, але таких треба принаймні з десяток. З боку ворога такої техніки 20-30 штук.
Які зміни помічаєте в зоні АТО?
Багато є хороших командирів зараз. Більшість "коньюктурників" відсіялися. Лишилися ті, які справді вибрали український бік.
Ми їздимо в артилерійську бригаду. Там командир на прізвище Баранов. Він родом із Токмака Запорізької області. Це не Західна Україна, навіть не Центральна. Але людина прийняла рішення і брала участь у серйозних боях, командувала ними. Його офіцерський склад відповідає вимогам часу.
Фронт стабілізувався. Треба бути готовими, що це - надовго. І хлопці це розуміють
Однак незрозуміла ситуація з керівництвом у Києві. Іноді надходять незрозумілі накази. Наших обстрілюють, а відповідати не дозволяють. Це дуже негативно сприймають. Але, попри це, бойовий дух хороший. Фронт стабілізувався. Треба бути готовими, що це - надовго. І хлопці це розуміють.
Чи взаємодієте з місцевими цивільними?
Уклали дві угоди про партнерство між Івано-Франківськом і Волноваським районом та містом Попасна.
На великодні свята у нас гостювали 110 дітей із сіл Гранітне, Новотроїцьке. Це майже вже лінія фронту. Вони жили у наших родинах. На літніх канікулах ми прийняли понад 100 дітей в оздоровчому таборі. І цьогоріч плануємо запросити стільки ж.
Передали до шкіл понад три тисячі підручників. Із 1 вересня торік усі школи Волноваського району перейшли на українську мову. Ми допомагаємо не тільки військовим, а ще й у розбудові українського світу.
Як це сприймають люди Донбасу?
Їх свідомість стала більш проукраїнська. Все-таки багато людей визначилися, за кого вони. А ми почали цінувати різність один одного, особливість. Хлопець із Франківська стоїть на одних позиціях із побратимом із Донецька, Харкова, Дніпра, Житомира. Відчуття того, що ми - по один бік фронту, єднає.
Тамтешні жителі звикли до сильної влади. Проблема України в тому, що не демонструємо таку. У Волноваському районі було 90 відсотків російськомовних шкіл. Хоча в таких козацьких селах як Благодатне говорили українською. Із 1 вересня голова райради вирішив перейти на українську мову - і всі це зробили. Люди все сприймають. Але треба мати стержень. Ми інколи чомусь хочемо сильно сподобатися. А не треба. Треба бути самим собою - і люди потягнуться. 25 років ніхто цим не займався.
Зараз також зводять храм Київського патріархату у Волновасі. Туди ж переносимо греко-католицьку церкву з Франківська. Так намагаємося просувати українські цінності. Давно відомо, що війни виграють священики і вчителі.
Є кому ходити до греко-католицької церкви на Донбасі?
Попит є. Церква везе з собою ще й велику кількість допомоги.
Як відчувається війна в Івано-Франківську?
Понад півтори тисячі учасників бойових дій повернулися до міста. Вони і їхні родичі пережили цю війну на собі.
З іншого боку, у 2014-2015 роках всі слідкували за новинами з фронту. А зараз у Франківську відчувається, що війна - далеко.
До зони бойових дій півтори тисячі кілометрів. Це достатньо велика відстань у свідомості людей. Для багатьох із нас усе, що за Дніпром – це вже дуже далеко. Ми радше в Польщу поїдемо, ніж у Харків чи Луганськ. Така особливість Західної України.
Близько 4 тисяч переселенців із окупованих територій в області. Чи виникають проблеми?
В суспільстві є пересторога до переселенців. 37 хлопців загинули тільки з міста Івано-Франківська. Їх родичі часто запитують переселенців, чого ті не йдуть захищати свою державу.
До того ж, часом люди зі Сходу не готові приймати ментально наші цінності. Хоча пробуємо їх залучати до суспільної роботи, по-доброму "збандеризувати".
Багато з них - справжні патріоти. Переселенці з Луганська, Донецька, Криму втекли до Франківська від можливих переслідувань.
Яка ситуація із пільгами, землею для учасників АТО?
Ми визначили пріоритети. Всі родини загиблих, інваліди війни І, ІІ, ІІІ груп отримали земельні ділянки. Їх 110. Асоціація учасників бойових дій сама формує списки. Мені не хочеться, щоб влада вирішувала, хто є достойніший.
Але цього мало. Франківськ особливий тим, що навколо є багато приміських сіл і мало вільної землі. Нема такого як на Сході, де відкрите поле.
З житлом ситуація краща. Співпрацюємо з Асоціацією учасників бойових дій. Виділили шість земельних ділянок під будівництво житла. Його у спілці із забудовниками зводять, і частина квартир переходить їм. Минулого року 38 квартир ми дали по цій програмі. Також інвалідів війни І та ІІ груп повністю забезпечили житлом за кошти державного і міського бюджету.
Але проблема є. Учасників бойових дій більш як півтори тисячі. Всіх одночасно забезпечити не можемо.
Торік організували поїздки на море на реабілітацію для хлопців. Цьогоріч це продовжимо. Створили єдине вікно для учасників бойових дій, щоб вони не стояли в черзі до чиновників.
Як ставитеся до ідеї монетизації пільг?
Підтримую. Бо неможливо дати 1300 земельних ділянок. У Франківську немає стільки. А з Донбасу повертатимуться ще люди.
Держава не повинна перекладати все на органи місцевого самоврядування.
У листопаді торік до вас і міськради зверталися з проханням відновити "традиційні ринки експорту". На скільки регіон постраждав від торговельної війни Росії з Україною?
У місті був спад у виробництві м'яса. Тому що переважно наш комбінат працював на російський ринок. Зараз збільшили виробництво на Румунію, Болгарію.
За цей час у нас зросло на 450 відсотків машинобудування. Виробляємо пральних машин удвічі більше - Zanussi Electrolux. Електрокабельну продукцію виробляє ВО "Карпати", де працюють понад 3800 чоловік. Tyco Electronics виробляє кабелі для Оpel й інших машин. Дитячі іграшки з Франківська - по всій Україні. "Інтелком" постачає їх у 28 країн. Виробництво сухого молока дуже розвинене.
Тобто ми повністю переорієнтувалися. Для Івано-Франківська це - не проблема. Маємо хорошу динаміку на ринок Європи, Азії, Саудівської Аравії, Арабських Еміратів.
До польського кордону 200 кілометрів. Там заробітна плата у 5 разів вища. Тільки за минулий рік видали 240 тисяч польських віз для людей із Франківська і області
Місто розвивається, заводів стає більше. І виникає проблема - не можемо набрати відповідну кількість робочої сили. З Івано-Франківської області до польського кордону 200 кілометрів. Там заробітна плата у 5 разів вища. Тільки за минулий рік видали 240 тисяч польських віз для людей із Франківська і області. Більш ніж половина – це робоча міграція. Сьогодні не можемо знайти шоферів. Прибиральниць веземо з Галицького району, хоча зарплата у них від 5 тисяч гривень. Бракує робітників на заводах.
Як спонукати заробітчан повернутися на батьківщину?
Потрібно розвивати певні сектори бізнесу. Наприклад, ІТ. Там заробляють від 500 доларів і вище.
Друге - туризм. Цього року на 10 тисяч людей більше приїхали на зимові свята до Івано-Франківська, ніж торік. 2012 року в місті був один хостел, зараз їх 32.
Яка роль і вага російського бізнесу в регіоні?
Він скрізь присутній. Усі гральні автомати належать російським компаніям. В Івано-Франківську, на жаль, працює "Сбербанк". Неодноразові зверенення до правоохоронних органів нічим поки що не допомогли. Хтось у цьому зацікавлений.
Третиною обленерго в Україні володіє російська VS Energy. На моє переконання, обленерго, облгази мають бути винятково в комунальних руках або державних. Дві третини Франківська опалює комунальне підприємство, решта – приватні. Власник останнього -офшорна компанія. Коли настали квітневі морози, з комунальним підприємством проблем не було. Ми сказали - вони увімкнули котельні. А власник приватної - олігарх. Він вважає, що зараз не варто вмикати опалення.
Як ставитеся до реформи з децентралізації?
Позитивно. Проте для мене децентралізація – це коли стає більше повноважень і більше грошей. А не коли нам дають трішки більше податків і значно більше видатків.
Франківську на утримання передали 9 професійно-технічних училищ. Це 126 мільйонів гривень на рік. Водночас вони підпорядковуються Міністерству освіти, а не місту.
Із перевізниками вдається домовлятися. Пенсіонери у нас безкоштовно їздять із 10:00 до 16:00 без обмежень. В інший час - по три пільгові місця. Діти шкільного віку їздять безкоштовно з сьомої ранку до сьомої вечора - з понеділка по п'ятницю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Російська мова – не менша загроза, ніж "Гради", гармати, снаряди" – Юрій Сиротюк
Усіх пільговиків держава кинула на місцевий рівень. Учасникам бойових дій компенсує 50 відсотків, інвалідам – 75. Взагалі не врегулювали питання добровольців. А рішенням нашої ради їх прирівняли до учасників АТО. Вони, як і ветерани УПА, отримують доплати тільки з місцевих бюджетів.
Ну і система неправильна. Без реформи правоохоронних органів, судів - нічого не буде. Суди має обирати громада. І потрібно, щоб можна було відкликати правоохоронців. Тоді зможемо говорити про повноцінну децентралізацію.
Які позитивні її результати?
Повноважень і коштів для місцевих органів стає більше.
На скільки?
На сьогодні бюджет Івано-Франківська становить 2 мільярди 200 мільйонів гривень. Минулого року – 1 мільярд 650 мільйонів.
Але 80 відсотків міського бюджету - це заробітні плати. Врахуйте зростання мінімалки з 1600 до 3200 гривень. Ще частина - оплата опалення, електрики.
8-12 відсотків бюджету лишається на розвиток - дороги, садочки тощо. Це немала сума, але недостатня, щоб кардинально змінити ситуацію.
З іншого боку, здається, що 2,2 мільярда - величезна сума. Але порівняйте. У польського Жешува (населення - 170 тис., у Івано-Франківську - 250 тис. - Gazeta.ua) - 14,5 мільярда гривень у перерахунку. Це - без коштів Євросоюзу, які надають на будівництво доріг, шкіл тощо.
Як змінилися повноваження?
Найбільший позитив - у тому, що на місця передали певні питання містобудування. Раніше купу рішень за громаду приймав Київ - підпорядкований йому Держбудконтроль. Він вирішував, де, що і як будувати. Тепер ці повноваження - у нас. Але лишається можливість для маніпуляцій - номер декларації про будівництво присвоює Київ. Не до кінця держава відпускає.
Для нас це важливо, бо Івано-Франківськ забудовують хаотично. Ми третє місто з обсягу будівництва - після Києва і Вінниці.
Чому розбудова йде так стрімко?
В Івано-Франківську станом на сьогодні є 254 тисячі населення. Щомісяця воно збільшується на 500 чоловік. Прогнозую, через 10 років нас буде близько 300 тисяч. З області люди з'їжджаються, заробітчани купують квартири у місті.
Ви 2 роки були народним депутатом. Чим відрізняється Верховна Рада нинішня від попереднього скликання?
Тоді в парламенті була перевага у Партії регіонів, комуністів. Позиції "Свободи" були таким собі стержнем опозиції. Без "Свободи" не було б Майдану.
Теперішня влада – це аморфна маса. Це групи, які служать тому чи іншому олігарху. Теперішня "еліта" - це олігархи, які намагаються розділити країну на регіони за сферами впливу.
Як змінилося суспільство за три роки після Майдану?
Стало вимогливіше до влади. Зараз дуже важко бути міським головою. Це шалена критика. Івано-Франківськ - одне з найпрозоріших міст. Є можливість прийти на прийом, написати в Facebook, подати електронну петицію. Ця вимогливість - великий позитив. Але критика має бути конструктивна. Ми традиційно проводимо толоки перед святами. Купили гойдалки, перелази і приїхали до будинку, мешканці якого багато скаржаться. Жодна людина з будинку не вийшла допомогти. Двоє пили каву, курили - дивились, як ми копали ями, саджали дерева.
Жодна людина з будинку не вийшла допомогти. Двоє пили каву, курили - дивились, як ми копали ями, саджали дерева
Також суспільство помудрішало. На наступних виборах голосування буде осмисленіше.
Дострокові вибори Верховної Ради потрібні країні?
Рада не відповідає очікуванням українців.
Як міський голова щодня відкриваю свою передвиборчу програму і дивлюся, що зробив, а що ще треба. Обіцяв відкривати три дитячих садочки в рік – минулого це зроблено. Цього року буде ще п'ять.
Так і в парламенті. Ми повинні слідкувати за тим, що вони обіцяють і що - роблять.
На скільки вибори зараз імовірні?
Вірогідність низька. Вони можливі у двох випадках. Перший - якщо влада сама на них піде. Наприклад, президентські можуть бути, якщо Порошенко матиме конкретний план приходу на другий термін. Якщо захоче себе додатково легітимізувати, і для того будуть умови. Скажімо, безвіз і тріумфальне звільнення кількох міст на Донбасі.
Парламентарії сьогодні не зацікавлені у дострокових виборах. Окрім хіба фракцій "Батьківщина" й "Опозиційний блок". Тому другий шлях - якщо люди масово вийдуть на вулиці. Це може статися тільки заради певної ідеї або лідера - через щось нематеріальне. Але зараз це малоймовірно. Люди збайдужіли.
Взагалі ж нам потрібно частіше робити вибори. Раз на три роки обирати нову Верховну Раду і місцеві, як пропонували "свободівці".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не ходіть у заклади, де не обслуговують українською мовою"
Чому "Свобода" програла минулі вибори до парламенту?
Були помилки, зокрема кадрові. Але те, що ми робили, не робила жодна фракція і партія. Ми були відповідальні, на сто відсотків відвідували засідання Ради. Ми творили закони. Я автор понад 60 законопроектів. Попри те, що був в опозиції.
Проте 2014 року суспільство вирішило, що на той момент вартіснішими були "Народний фронт" Яценюка і "Блок Петра Порошенка". Тут ми недопрацювали, не донесли до суспільства те, що мали.
На місцевих виборах позаторік партія врахувала помилки?
Вони були однозначно вдалі. Отримали трьох міських голів обласних центрів - Івано-Франківська, Тернополя, Хмельницького. Маємо фракції майже у всіх обласних центрах. Найпівденніше - це Херсонщина. На місцевих виборах ми повернулися у велику політику.
Коментарі
1