Українська зброя на продаж: рішення, яке може бути рятівним?

В Україні зосереджено чималу кількість оборонних підприємств, які до цього працювали на військову міць СРСР. Вже в роки незалежності в країні випускалася авіаційна продукція, розвивалася бронетанкова галузь, вироблялася ракето-космічна техніка, тощо. Українські напрацювання високо цінувалися за кордоном, а держава торгувала зброєю і надавала послуги іншими країнами. Експорт вітчизняного озброєння давав можливість збагачуватися Україні, функціонувати великим заводам, тим самим створюючи робочі місця, а також стимулював розвиток стратегічних галузей. Після повномасштабного вторгнення в Україні вирішили призупинити продаж озброєння власного виробництва. Це рішення було пов'язано з тим, що така продукція потрібна й самій державі для боротьби з російським агресором.

З 2022 року кількість оборонних підприємств в Україні виросла, а за оцінкою міністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, потенційний річний обсяг виробництва ОПК становить 18-20 млрд доларів.

Зараз Україна готова профінансувати лише третину таких замовлень – бюджет на закупівлю озброєння, зокрема у вітчизняних виробників, становить 6 млрд доларів. Тобто українські заводи готові виробляти в три рази більше продукції, ніж може купувати держава. Які саме зразки озброєння будуть закуплені, залежить від потреб української армії. Це, в свою чергу, створює проблему для самих українських підприємств. Деякі з них й досі не отримали контракти на 2024 рік. Несистемні замовлення ставлять під питання завантаженість заводів, тим самим і їх нормальне функціонування.

Експорт, як рішення для вітчизняного ОПК

Тож відсутність довгострокових планів Міноборони щодо закупівлі вітчизняних озброєнь залишається проблемою для розвитку українського ОПК. Такий підхід змушує підприємства то нарощувати виробництво, то навпаки згортати. Це виливається у збитки від простою. Між іншим, чимало українських фахівців та керівників оборонних підприємств вважають експорт зброї виходом із цієї ситуації. Продаж зброї та послуг за кордон дасть можливість Україні отримати чималі валютні надходження, які в подальшому можна використати для власних потреб, зокрема й для української армії.

В інтерв'ю програмі "Security Talks" заступник голови зі стратегічних комунікацій Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України NAUDI Сергій Висоцький заявив, що раніше Україна щорічно заробляла приблизно 1 млрд доларів на експорті зброї, а зараз цю суму можна було б подвоїти, що дуже серйозно вплинуло б на розвиток українського ОПК.

Експорт може вирішити й питання достатньої кількості замовлень для вітчизняних підприємств. Це забезпечило б їх ефективну роботу та стабільний розвиток, що могло б тільки позитивно вплинути на українську армію та економіку. Варто наголосити, що йдеться саме про ту продукцію, яка є надлишковою, або ту, що не входить до ключових потреб самої України.
Потрібно також пам'ятати й про те, що саме експорт свого часу дозволив зберегти науково-виробничі школи, зокрема літакобудування і танкобудування. У середині 90-х років передача Ірану технології створення літаків Ан-140 дала змогу підприємству "Антонов" не втратити позицій у світі. А експорт 320 танків Пакистану дозволив створити танк "Оплот". Тобто відкриття експорту також може послугувати поштовхом в напрацюванні нових українських технологій. Серед переваг експорту зброї фахівці також називають витіснення ворожої Росії з низки регіональних ринків.

 

Україна і міжнародні партнери

Шляхом продажу українських компонентів цілком реально й створювати спільні підприємства з іноземними партнерами. Так, наприклад, зазначив в інтерв'ю програмі "Security Talks" генеральний директор компанії "Укрспецсистемс" (вітчизняний виробник БПЛА – ред.) Дмитро Хасапов. Він наголосив, що компанія готова співпрацювати із західними оборонними компаніями, створивши спільне підприємство. А вже це спільне підприємство експортуватиме продукцію до різних країн. Утім, українські чиновники вже попередили про ризики експорту української зброї для відносин із західними партнерами. Мовляв, Заходу може не сподобатися, що у той час, коли країни НАТО безкоштовно озброюють Україну, її ОПК зароблятиме на світовому ринку озброєнь. Якраз спільна продукція може мінімізувати ймовірну критику від деяких країн НАТО, бо фактично Україна торгуватиме власними виробами не сама, а в рамках спільного проекту з партнерами.

 

Виклики

Відкривши експорт власного озброєння, Україна може зіштовхнутися з низкою проблем. Імовірне невдоволення деяких країн такою ініціативою, підхопить російська пропаганда, яка з високою імовірністю розгорне чергову антиукраїнську інформаційну кампанію. Також дуже важливо, щоби таке озброєння не опинилися й в самій Росії та згодом не використовувалося проти України. Озброєння, яке можна буде продавати, має бути або надлишковим, або таким, якого Україна не потребує тут і зараз. Для цього необхідно відпрацювати злагоджену систему та процедуру контролю.
Наразі у владних кабінетах ставляться скептично до відкриття експорту української продукції і шукають компроміс. Голова Мінстратегпрому Олександр Камишін бачить оптимальний вихід з цієї ситуації, коли у воюючій країні завантажено лише третину потужностей підприємств, та у переконанні партнерів купувати зброю для України – в українських зброярів. І така практика нещодавно вже була.

Данія оголосила про виділення 28,5 млн доларів на закупівлю озброєння та військової техніки для ЗСУ в українських виробників в рамках проекту "ZBROYARI: Manufacturing Freedom". Зазначається, що це перше й поки що безпрецедентне рішення - коли вироби військового призначення для Сил оборони України закуповуються в українських виробників за кошти іншої держави.
Чи зможе Україна переконувати партнерів й надалі купувати вітчизняне озброєння за їх кошт поки невідомо, але виглядає така ініціатива перспективною. Разом з експортом українського озброєння вона могла б стати великою перевагою для нашої держави і завантажити оборонно-промисловий комплекс на повну, адже не припустимо, щоб в країні, яка воює і може створювати зброю, працювала лише третина верстатів.

×