Четвер, 10 грудня 2020 13:57

Угорщина прагне війни з Україною

Винна, як завжди, Росія

Якщо не рахувати Росії, то саме Угорщина – найбільш проблемний український сусід. Ані з Румунією через острів Зміїний (яка ж безглузда, типово радянська назва!), ані з Польщею через УПА суперечки не досягали такого рівня, щоб іноземні офіційні особи прямо погрожували Україні зривом її євроатлантичної інтеграції. Але чи насправді за цим шипінням чайника на плиті є якісь серйозні суперечки? І чи зможе Москва втішитися з україно-угорської війни?

Що сталося?

Ще не минало року, щоб Київ з Будапештом не посварилися через угорців на Закарпатті. Осіннє напруження 2020-го виглядало так. Державний секретар Угорщини з питань нацполітики Янош Арпад Потапі під час візиту на Закарпаття 8 та 9 жовтня прямо закликав підтримати партію KMKSZ ("Партія угорців України") на місцевих виборах 25 жовтня. А міністр закордонних справ Петер Сіярто саме в день голосування написав пост на підтримку цієї партії. В обох випадках МЗС України висловило протест.

26 жовтня за цю агітацію Потапі та ще одному угорцю Україна заборонила в'їзд. Наступного дня Сійярто назвав це рішення "жалюгідним і нісенітницею". 6 листопада його український колега Дмитро Кулеба поговорив з ним по телефону і повідомив, що домовився "перегорнути сторінку" після втручання Угорщини в українські вибори та відновити діалог. Та де там!

21 листопада новообрані депутати Сюртівської об'єднаної територіальної громади заспівали гімн Угорщини. 30 листопада в Ужгороді та Береговому обшукали офіси "Партії угорців України", помешкання її керівника Василя Брензовича, приміщення Закарпатського Угорського інституту та благодійного фонду "Еган Еде".

Угорське МЗС викликало посла України Любов Непоп, щоби "висловити своє незадоволення діями керівництва України". Сіярто негайно записав відеозвернення, в якому пообіцяв і далі блокувати стосунки України з НАТО - бо дії Києва "перекреслили усі цивілізовані та європейські стосунки між країнами".

Новообрані депутати Сюртівської об'єднаної територіальної громади заспівали гімн Угорщини

27 листопада у соцмережах поширилось відео, на якому невідомий у масці з червоно-чорним прапором та символікою "Правого сектору" погрожував угорським українцям та їх дітям через "думки про автономність". Сама організація від цього відхрестилася. Увечері 1 грудня Арсен Аваков назвав провокаторів ворогами держави та заявив про жорстке переслідування. Відкрили кримінальне провадження.

1 грудня Кулеба заявив: неприпустимо, щоб українські депутати на засіданнях співали іноземний гімн. Кулеба викликав посла Угорщини Іштвана Ійдярто і зажадав від угорців не спекулювати та "не створювати деструктивну емоційну напругу в українсько-угорських відносинах".

Того ж дня секретарка Товариства угорської культури Закарпаття Кароліна Дарчіа заявила, що це не заборонено. Гімн Угорщини – це молитва, і співали вони його після українського. В СБУ пообіцяли перевірити стан речей в ОТГ.

2 грудня угорські депутати Європарламенту від "ФІДЕС" та KDNP заявили, що обшуки СБУ на Закарпатті створюють "ситуацію громадянської війни". Однак Будапешту цього разу не надто пощастило. Того самого дня генсек НАТО Йєнс Столтенберг заявив, що Україна і Угорщина мають самі вирішити свої двосторонні питання. Він також підкреслив, що ця ситуація не вплине на відносини НАТО і України.

4 грудня на електронні адреси організацій угорської меншини Закарпаття почали масово надходити листи з вимогою терміново покинути територію України і погрозами фізичної розправи. Були відкриті ще дві кримінальні справи.

7 грудня Кулеба заявив, що Україна не налаштована політично воювати з Угорщиною, хоча саме та "останніми роками дуже амбітно себе поводить не тільки у відносинах з Україною, але й із низкою інших країн, і з Європейським Союзом загалом". Того самого дня депутати Закарпатської обласної ради від "Партії угорців" через "політичні переслідування" показово пішли з засідання.

Можливо, з огляду на прийдешні свята, цей конфлікт згасне сам собою. Але видихати з полегшенням все одно не варто.

Чому сталося?

Перейдемо зразу до головного висновку. Хоча Угорщина веде себе як малолітній хуліган, її політика не є питомо антиукраїнською – так само, як і польська. Всі антибандерівські випади Варшави потрібні для її внутрішньої політики, а Україна просто трапляється під гарячу руку. І що б Київ не робив – градус дискусії не знижуватиметься, поки у Польщі при владі теперішня команда (скільки б білі пальта не бризкали слиною, звинувачуючи саме нашу країну у "провокуванні" поляків історичною політикою; от В'ятровича зняли – а проблеми не зникли). Полонофобії ж в Україні немає.

Аналогічна ситуація і у стосунках із Будапештом. При владі там дрібний путін – правий популіст Віктор Орбан – який і веде себе так, як належить такого роду вождикам. Він підживлює угорський шовінізм, відволікаючи увагу від власних економічних провалів, і через це постійно свариться з сусідами та ЄС. Україна як відносно безпечний ворог легко піддається критиці, хоча нашим сваркам дуже далеко до румуно-угорського конфлікту. Навіть якби Київ прогинався під будь-яку вимогу Будапешта, скандали б не припинялися, бо цього потребує орбанівська політика. А тут Україна ще й насмілюється захищати свої інтереси, наприклад, у мовній сфері. І зміна тут "войовничого" Порошенка на "миролюбного" Зеленського нічого не дала – на здивування прихильників останнього. Сюрприз.

Отже, "плач по Тріанону", мрії про "Велику Угорщину" зразка 1918 року та інші прояви імперського ресентименту – суто угорські феномени, на які Україна впливати не здатна. Поки в Угорщині політики спекулюватимуть на минулому, поки там не з'явиться свій Єжи Ґєдройць, перемир'я на історичному фронті не буде. Це по-перше.

 

По-друге, угорська меншина в Україні – це ще й виборці в Угорщині, а конкретно – виборці Орбана. Хай їх небагато, але доки вони голосуватимуть за "збирача земель угорських", він буде опікуватися ними та вдавати з себе їхнього захисника від страшного українського націоналізму.

Ну і по-третє, "боротьба за права" закордонних угорців – це ще й козир у зовнішньополітичній грі. ЄС неодноразово наголошував на неприпустимих в Європі порушеннях прав людини, здійснюваних угорською владою, – що ж, у Будапешта є можливість кивати на сусідів, мовляв, вони ще гірші. Не те, щоб це було дуже помічне супроти брюссельської бюрократії, але чого б не спробувати?

А ще на дипломатичному фронті у Орбана є цілком очікуваний союзник - Путін. У своїй боротьбі за "традиційні цінності" проти "західного лібералізму" Будапешт і не помітив, як розчинився у затінку Кремля. І це попри 1956 рік! А у Москві й раді плеснути олії у запалену угорцями пожежу.

Так, у лютому 2018 року в Ужгороді сталося два напади на угорський культурний центр, здійснені начебто "українськими нацистами". Для першого німецький нацист зі зв'язками у "ДНР" залучив двох польських праворадикалів. Але замовник виявився незадоволений, тому для другого офіцер придністровських спецслужб завербував двох колишніх учасників АТО. Цього виявилося замало – і згодом кілька кримінальників, найнятих колишніми "регіоналами" вже з Росії, планували підірвати пам'ятник на Верецькому перевалі. Не встигли.

Залишати без відповіді хамські випади чинної угорської влади неможливо

В усіх трьох випадках виконавців знайшли (поляки засуджені у Польщі у березні цього року), замовників встановили. Що характерно, певні угорські діячі зарепетували, що на Закарпаття слід негайно ввести місію ОБСЄ, як на Донбас. Вереск до небес здійняли і російські ЗМІ. Зараз ситуація аналогічна: перше відео з фейковим "правосєком" з'явилося на сербському YouTube-каналі (провокатор – іноземець), відео з гімном Угорщини поширює "Комсомольська правда", російські "експерти" заходяться піною, прогнозуючи, що "ситуація з угорцями на Закарпатті може перерости у серйозний міжнародний конфлікт" і "якщо так буде продовжуватися, то й західні області країни попросяться на вихід" тощо.

Отже, російська та угорська влади сплелися у зворушливому єднанні. А тим часом в Україні угорофобії як не було, так і немає. 2 грудня "Карпатська Січ" заявила, що "людожерська карикатурна промова з погрозами дітям блазня в камуфляжі, який намагався видати себе за бійця Правого сектора – чиясь свідома провокація, зроблена з метою загострення конфлікту". 4 грудня "Традиція і порядок" встановила, що розсилка погроз е-мейлами велася з фейкових адрес.

Ми зайшли у таке становище, що залишати без відповіді хамські випади чинної угорської влади неможливо. І також ми маємо бути свідомі, що кожен наш крок погіршуватиме становище самої України на міжнародній арені, а центральної влади – на Закарпатті. Втім, з іншого боку, кожна дія Будапешта у цьому конфлікті так само зрештою обертається проти нього. Тож Києву варто вести себе якомога виваженіше, чекаючи, поки внутрішні проблеми не обвалять режим Орбана.

І готуватися до відкриття "другого фронту".

То чи можлива україно-угорська війна?

28 вересня 2018 року покійний нині Дмитро Тимчук опублікував висновок групи "Інформаційний спротив" про майбутні загрози на Закарпатті. Процитую найважливіше:

"Російська сторона активізувала кампанію по створенню передумов і формування громадської думки для дестабілізації Закарпаття, використовуючи етнічний фактор (угорці) в регіоні, а також амбіції Будапешта. Мета "московського сценарію" – створення нової точки напруженості на території України в рамках концепції "федералізації" нашої країни після виборчого циклу 2019 року.

Концепція – провокації і нагнітання ситуації, які можуть закінчитися силовими протистояннями місцевих етнічних угорців і "українських націоналістів", групи яких будуть складатися як з російської агентури, так і просто з "корисних ідіотів", з втягуванням в дії силових структур України, що буде супроводжуватися і розкручуватися відповідною інформаційною кампанією.

На наступному етапі пропонується введення т.зв. "угорських зелених чоловічків" з числа угорських неонацистських і радикальних угруповань, які фінансуються з РФ, а їх представники проходять різні курси підготовки в рамках діяльності бійцівських і військово-патріотичних клубів, як на території Угорщини, так і в інших країнах Європи, для "захисту угорців Закарпаття, недопущення етнічних чисток і стабілізації ситуації в регіоні".

Мета "московського сценарію" – створення нової точки напруженості на території України

Такий розвиток ситуації змусить Будапешт під тиском сформованої "громадської думки" втягуватися в процес більш активно, зокрема – шляхом офіційних заяв і дипломатичних дій, які по факту будуть підігравати інтересам Москви. Яка, у свою чергу, буде заперечувати свою безпосередню участь, як і в 2014 році, і перекладати всю відповідальність на офіційний Будапешт і його спецслужби, тим самим ставлячи в незручне становище ЄС і НАТО і, таким чином, провокуючи внутрішній конфлікт в цих організаціях.

До реалізації даного сценарію будуть причетні і багато українських "опозиційних політиків", які вже отримали гарантії фінансування і медіа підтримки цих процесів як з Москви, так і Будапешта".

Точність прогнозу можете перевірити самі – перший пункт вже почав втілюватися у життя, якраз після завершення електорального циклу.

Шукайте, кому вигідно, зберігайте спокій і чистіть кулемети!

Зараз ви читаєте новину «Угорщина прагне війни з Україною». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 911
Голосування Фінальна частина футбольного Євро - головна спортивна подія 2021 року. Як виступить на турнірі збірна України?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) стане чемпіоном
Переглянути