Нардепи продовжують удосконалювати свої навики політичних наперсточників. Днями Верховна Рада України у найкращих "підкилимних" традиціях, тихенько прибрала можливість конфіскації майна в корупціонерів. У тих із них, котрі за новим законом можуть уникнути в'язниці, якщо пішли на співпрацю зі слідством. Щоправда угоду зі слідством можуть підписати всі обвинувачені, тому й уникнути конфіскації можуть усі, ким зацікавилась Феміда.
Ця опція була чинною усього 20 днів. Хочеться запитати: Верховна Радо України, Комітете ВРУ з питань правоохоронної діяльності, все-таки - так задумано було, чи само так сталося?
"Ухвалений 20 листопада закон, який позбавляє державних нагород за популяризацію держави-агресора, містив у собі заміну ст. 77 Кримінального кодексу. Ця заміна прибрала конфіскацію як покарання для корупціонерів", - пояснила голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна.
Вона наголосила, що ці зміни були несподіваними і вона негайно подаватиме законопроєкт для термінового виправлення ситуації.
Центр протидії корупції зазначив, що важлива частина реформи зі слідством проіснувала "аж 20 днів", незважючи на те, що ця реформа - частина вимог для отримання €4 млрд від ЄС.
У цьому ж євроінтеграційному потоці, 20 листопада Рада ухвалила президентський закон про позбавлення колаборантів державних нагород. Через два дні, 22 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав указ щодо позбавлення державних нагород 34 осіб — колишніх нардепів, міністрів, політиків, співаків та інших.
А 29 жовтня Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний закон про угоду зі слідством для обвинувачених у корупції.
І от поміж усіх цих потрібних нам рішень, одне з них випарувалося. Тепер виходить, що, починаючи з 21 листопада, антикорупційні органи не мають права конфісковувати майно у обвинуваченого у корупції, який висловив згоду співпрацювати зі слідством в обмін на угоду, бо норми, котра це передбачала, вже не існує.
До речі, першим юридичну колізію помітив доктор юридичних наук Юрій Пономаренко.
Він зазначив, що коли в "Голосі України" опублікували згаданий закон, то ст. 77 була викладена в новій редакції — без частини 2 про можливість конфіскації майна корупціонерів.
"Таким чином, ч. 2 ст. 77, яка передбачала можливість застосування конфіскації майна при звільненні від відбування покарання з випробуванням у разі засудження на підставі угоди про визнання винуватості за корупційне або пов'язане з корупцією кримінальне правопорушення, пробула чинною лише 20 днів — з 01.11.2024 по 20.11.2024", — зазначив на своїй сторінці у Фейсбук Юрій Пономаренко.
Таке може бути лише в Україні та й до того ж - під час війни. Можна було б сказати, що важко розбиратись у тому, що йде точно не від розумної голови. Однак правда й справа тут далеко не в інтелекті. Питання в іншому! Цілком очевидно, навіть не для юриста, що зміни до ст. 77 КК України мали ситуативний, замилюючий очі характер, задля того, щоби показати уявну боротьбу з корупцією, яка ніби то триває. Однак ті, хто стверджують, що вона триває, давно очолили саму корупцію, а не боротьбу з нею. А ми все чекаємо проявів яскравої законодавчої техніки та якісного закону, про який так часто говорять європейські суди. Натомість отримуємо чергову порцію каламутної ситуації, в якій легше реалізовувати наміри певній групі людей!
Ми ще можемо зробити наївне припущення: уже домовилися з усіма корупціонерами і причетними до них, що вони будуть добровільно і самостійно передавати державі все майно і статки, які були нажиті їхніми "праведними трудами". Тоді для чого "захаращувати ККУ приписами примусу, якщо про все можна домовитись" і не перевантажувати непотрібною роботою державний механізм: слідчих, прокурорів, суддів - це ж один з постулатів медіації... А потім так відверто не палитись на замилюванні очей народу.
Немає будинку без фундаменту. Кодекс про кримінальну відповідальність – це не маленький галузевий закон, а великий документ, що пов'язаний з багатьма іншими. А тому без принципів навряд чи буде працювати Закон як інституція.
Заради справедливості слід відмітити, що це не найяскравіший приклад креативної нормотворчості в реаліях сьогодення. Лише один із низки.
Але він вказує на те, що в наших реаліях законність – це ознака влади, а не справедливості, чи здорового глузду. І що сьогодні закони передусім відображають інтереси владних еліт.
Коментарі