Відпустка під час війни. Як робити це правильно

Надворі вже літо, й це неухильно нагадує нам про необхідність відпочити. І майже одночасно совість обурюється: "Які можуть бути відпустки, коли навколо війна?!" Багатьом знайомий цей внутрішній конфлікт. Людям здається, що якщо вони зупиняться хоч на мить або якщо дозволять собі зайвого – світ впаде . Насправді подібні механізми спрацьовують і у мирний час.

Є багато людей, які ніколи повноцінно не відпочивали через те, що боялися по поверненні з відпустки побачити таку величезну купу накопичених справ, яку вже неможливо буде розгрести. Статистика свідчить, що 20-25% українців відпусток не беруть взагалі або використовують їх не за призначенням. Медики навіть винайшли для цього явища відповідний термін. Синдром відсутності відпустки – це недуга, що виникає, якщо людина протягом кількох років не бере відпустку. В основі цього синдрому лежить "всемогутній контроль" – механізм психологічного захисту, якій формується у глибокому дитинстві. Саме він породжує тривогу при одній лише думці залишити справи та переключатися на щось інше, послабивши контроль.

А як же війна?

Численні дослідження доводять, що напружений графік та відсутність повноцінного відпочинку неодмінно призводять до емоційного вигорання та виснаження. І війна тут не робить знижок. Ізраїльські соціологи Далі Етціон, Дов Едена та Яеля Лапідота опитували військовозобов'язаних до і після їх щорічної резервної служби в ізраїльській армії. Виявилося, що працівники, які щойно повернулися на роботу після перебування в армії, проявляли більше зацікавленості та енергії на роботі, ніж до відбуття на службу. Незважаючи на те, що армійська служба була фізично і психічно виснажливим завданням, їх результати були такі самі, як і у людей, які щойно повернулися з відпустки.

Таким чином, для того, щоб відпочити від робочої рутини, необов'язково місяць смажитися на сонці. Навіть якщо ви переключилися на іншу діяльність – волонтерство, догляд за пораненими, допомога тваринам, відбудова житла для постраждалих або плетіння сіток – ви зможете повноцінно відпочити. Також можна пройти вишкіл, навчитися тактичній медицині, чи пілотуванню безпілотників. Під час війни є багато сфер, на яких варто сконцентрувати увагу так, щоб не мучитися совістю і не виснажувати себе.

 

Скільки має тривати відпочинок?

Психологи Фінського університету в Тампере, що досліджують відпустки, стверджують, що перерви на відпочинок мають бути подібними до перерв на сон. "Вам потрібно регулярно мати їх, щоб отримати вигоду", – зауважує Джессіка де Блум, дослідниця відпочинку. Отримані дані свідчать, що від першої доби відпустки рівень задоволення у людини зростає поступово. Його пік можна спостерігати приблизно на 8-й день. Потім рівень задоволення повільно починає знижуватися. Більше того: емоційний приріст настрою, енергії та щастя від відпустки продовжує тривати ще три або чотири тижні після її закінчення.

Іншими словами, користь від коротких регулярних відпусток може бути навіть більша, ніж від однієї довгої, "суперлінивої". Тому задля запобігання виснаження варто кожні кілька місяців влаштовувати собі короткі канікули.

Тож як правильно відпочивати?

Німецькі соціологині Сабіна Соннентаг та Шарлотта Фріц шукають відповідь на це питання протягом останніх двадцяти років. На їх думку, існує чотири фактори, які сприяють повноцінному відпочинку та відновленню після виснажливої роботи. Це: релаксація, контроль, успішне хобі та відчуження від роботи.

Релаксація означає, що відпочинок не має бути повністю пасивним. Але й з активністю не варто перебільшувати. Вона не повинна перетворюватися на іншу виснажливу роботу, яка вимагає багато зусиль.

Другий фактор – контроль. Він означає, що саме ви маєте можливість вирішити, як витрачати свій час, енергію та зусилля.

Хобі ­– це робити під час відпочинку захоплюючі, цікаві для вас речі, які у вас добре виходять.

Відчуження – це повне відсторонення від роботи. Припиніть будь-який зв'язок із офісом та вимкніть робочі гаджети. Науковці стверджують, що рівень кортизолу у працівників, які перебували на роботі і у тих, які відпочивали, але постійно були на зв'язку, суттєво не відрізняється. Рівень стресу та тривоги у цих двох груп майже однаковий.

Зі звичкою уникати відпочинку потрібно прощатися. І якнайшвидше. Інакше є ризик остаточно втратити не лише здоров'я, а й стосунки із близькими. Не варто забувати, що відпустка – це час, який можна присвятити спілкуванню із близькими та друзями. Поруч із вами можуть бути люди, які конче потребують вашої уваги. Якщо вже бути чесним, то складно заперечувати, що виснажена людина не тільки поганий працівник. Вона мало що може дати оточуючим, попри все своє бажання. Війна вчить нас, що важливими є відповідальність та ефективність. В деяких випадках відпочинок є, зокрема, і проявом поваги щодо життя та здоров'я оточуючих. Напевно, вам би не хотілося, щоб операцію вам робив патологічно втомлений лікар. Або мало кому кортить їхати в машині, якою керує виснажений водій. Регулярний відпочинок потрібний в першу чергу тим, від кого залежить виживання інших. Тож подумайте, яка з вас буде користь, якщо у вас не буде сил або не стане здоров'я у самий критичний момент?

×